Рішення № 37468988, 27.02.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:124/9481/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В.№ провадження:22-ц/190/709/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Хмарук Н.С. суддів:Сінані О.М., Рошка М.В., при секретарі:Усеїновій Н.У.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

18.10.2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору № б/н від 07.07.2006 року ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 1 700 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань по поверненню кредиту станом на 31.08.2013 року виникла заборгованість, яка складає 26 538 грн. 84 коп., з них: 7 474 грн. 29 коп. - заборгованість по кредиту; 17 324 грн. 61 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 739, 95 грн. - штраф, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності, а відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Матеріалами справи встановлено, що 07.07.2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 1 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 7-11).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У зв'язку з порушенням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 31.08.2013 року виникла заборгованість, яка складає 26 538 грн. 84 коп., з них: 7 474 грн. 29 коп. - заборгованість по кредиту; 17324 грн. 61 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 739, 95 грн. - штраф (а.с. 4-6).

Як встановлено судом, відповідачка з 31 березня 2009 року припинила виконання зобов'язань за договором (а.с.4-6), а позивач звернувся до суду із позовом 18.10.2013 року (а.с.2).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

ЦК України не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону, стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою у справі № 6-126цс13).

Разом з тим при вирішенні спору в судовому порядку застосуванню підлягає ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Заява про застосування позовної давності ОСОБА_6 подана не була, оскільки розгляд справи було проведено у заочному порядку у відсутності відповідача.

Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв'язку з застосуванням позовної давності незалежно від наявності заяви сторони у спорі щодо вимог про повернення споживчого кредиту є безпідставним.

Оскільки суд на вищевикладені обставини уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини та припустився помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин оскаржуване рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу .

Оскільки суд першої інстанції при розгляді позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» припустився порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України оскаржуване рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у позові.

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (рах. № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.07.2006 року у сумі 26 538, 84 грн., яка складається з 7 474, 29 грн. - заборгованість за кредитом; 17 324,61 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 739, 95 - штраф.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (рах. № 64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у сумі 398,08 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді

Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка