Постанова № 37468251, 27.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4070/13-а

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Філатової І.І.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2, позивач), звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати постанови Укртрансінспекції в Одеській області про накладення на нього 27 березня 2013 року фінансових санкцій за № 015062, №015063, №015064.

Позов обґрунтовувався відсутністю з його боку порушень ч.1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, в порушення п.1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №278 від 07 травня 2010 року, не забезпечив своїх водіїв витягом з паспорта маршруту.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про задоволення позову.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Укртрансінспекції в Одеській області до суду апеляційної інстанції не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач 07.06.2010 року отримав ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_4 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», із дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами та міжнародні перевезення пасажирів автобусами (а.с.23,40).

Листом Українського державного госпрозрахункового інформаційно-диспетчерського центру автомобільного транспорту від 17.11.2009 року (а.с.39), встановлено, що з 06.11.2009 року перевезення за рейсами 889/890 по маршруту «Ізмаїл-Київ» будуть виконуватися ФОП ОСОБА_2, у тому числі, автобусами:

№ 516 SHD/L державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

Neoplan № 122 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

Setra S 216 державний реєстраційний номерНОМЕР_2..

05.03.2013 р. під час виконання перевезень пасажирів по маршруту «Ізмаїл - Київ» посадовими особами Управління Укртрансінспекції в Одеській області проведено перевірку транспортного засобу Setra S 216 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У той же день за результатами перевірки відповідачем складено акт (а.с.16) про порушення ФОП ОСОБА_2 абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виразилось у наданні послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких, визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме водієм автобусу наданий витяг із паспорту маршруту, якій є нечинним.

Аналогічні перевірки Укртрансінспекцією в Одеській області були проведені 06.03.2013 р. та 07.03.2013р. під час виконання перевезень пасажирів по маршруту «Ізмаїл - Київ» транспортними засобами № 516 SHD/L державний реєстраційний номер НОМЕР_5 та Neoplan № 122 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач за результатами вказаних перевірок виявив ти ж самі порушення абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що виразилось у наданні послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких, визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме витяг із паспорту маршруту є нечинним.

В актах проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, водії вищеперелічених автобусів не погодилися з виявленими порушеннями та письмово зазначили, що інспекторам Укртрансінспекції в Одеській області були надані всі документи, які передбачаються ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту №176, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 18.02.1997 р...

За розглядом справи про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про автомобільний транспорт, управлінням Укртрансінспекції в Одеській області 27.03.2013 р. прийнято постанови про застосування фінансових санкцій №№ 015062, 015063, 015064, кожною з яких застосовано до позивача фінансові санкції в сумі 1700 грн., згідно абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.10-12).

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції були порушені вимоги зазначеної статті у зв'язку з наступним.

Сторонами у судовому засіданні в суді першої інстанції не заперечувалося, що у водіїв транспортних засобів, належних ФОП ОСОБА_2 при здійсненні перевезень дійсно були відсутні витяги з паспорту маршруту, однак були в наявності оригінали (примірники) паспорту маршруту, які надавалися при проведенні перевірки посадовим особам Укртрансінспекції в Одеській області.

Викладені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про те, що позивач

не забезпечив своїх водіїв документом, який передбачений п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, а саме - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта та засвідчується печаткою організатора перевезень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що така правова позиція є помилковою та не відповідає вимогам законодавства.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт»

За правилами частини 1 та частини 2 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з пунктом 13 Правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом, перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними; умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.

Вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедура розроблення, погодження та затвердження таких паспортів передбачені Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 травня 2010 року №278 (далі - Порядок №278).

Відповідно до п.1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити, зокрема, водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень.

Згідно п.1.4 Порядку №278 фотокопія з паспорта маршруту регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являється водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів, а відповідні примірники паспортів - автомобільним перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Головавтотрансінспекції під час здійснення ними державного контролю та представникам Державтоінспекції МВС України.

Пунктом 2.11 Порядку №278 передбачено, що паспорт маршруту регулярних перевезень виготовляється у кількості, необхідній для забезпечення організації перевезень, у тому числі організатора перевезень, який зберігає його як контрольний примірник, та перевізника; водії, які здійснюють перевезення пасажирів за даним маршрутом, забезпечуються витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень.

Відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, вимоги цього закону свідчать, що відповідальність у суб'єкта господарювання виникає у випадку відсутності документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»

Разом із тим, в актах перевірок Укртрансінспекції в Одеській області вказано не про відсутність у водія фотокопії паспорта маршруту, як такого, а про неналежно оформлену фотокопію паспорта маршруту й лише виходячи з того, що була надана не фотокопія паспорту маршруту, а його оригінал.

Проте, приписи статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», як вже зазначалось, встановлюють, що, зокрема, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення (в тому числі - паспорт маршруту), й, як встановлено судами, такий документ водіями автобусів було пред'явлено особам, що проводили перевірку.

Крім того, відповідно до наведених вище приписів законодавства підставою для застосування санкцій у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» може бути лише відсутність вказаного документу, а не його неналежне оформлення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав неналежну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а це відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195,196, 198, 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансінспекції в Одеській області від 27 березня 2013 року за № 015062, №015063, №015064, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції на загальну суму 5 100 грн.

Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 974,95 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири гривні дев'яносто п'ять копійок) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі Управління Укртрансінспекції в Одеській області (65045 м. Одеса, вул. Базарна буд.61 ).

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

повний текст постанови суду складений 03.03.2014 р.