Ухвала суду № 37466551, 27.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.О.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року справа №437/12906/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року у справі № 437/12906/13-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 21.03.2013 року по 28.11.2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на час виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», а тому дії відповідача не можливо вважати такими, що суперечать законодавству.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. справи 10).

Позивач у зв`язку з народженням дитини перебуває на обліку відповідача та з 28.01.2011 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн., як застрахована особа (арк. справи 13, 14). Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була нарахована та виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, правомірно виходив з того, що позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 21.02.2013 року, а тому відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

Посилання апелянта на те, що на час виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», колегія судів також не приймає до уваги, оскільки зазначена постанова розрахована на бюджетний період 2007 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 28 листопада 2013 року у справі № 437/12906/13-а за позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

Р.Ф. Ханова