Ухвала суду № 37466548, 25.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року справа №805/18278/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання Варчук О.М., за участю представника позивача Гороховського Є.М., представника відповідача Гац Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі № 805/18278/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафних санкцій ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування рішення про визнання незаконним та скасування наказу № 606 від 19 листопада 2013 року про проведення перевірки в частині проведення перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» у м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії,7, визнання протиправними дій представників по проведенню позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН», визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05 грудня 2013 року № 02/223 та постанови про накладення штрафних санкцій від 25 листопада 2013 року № 235р, відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час проведення перевірки службовими особами відповідача вони вийшли за межі питань, які були зазначені у направленні на проведення перевірки та у депутатському зверненні, яке стало підставою для проведення перевірки. Крім того, апелянт зазначає, що позивач є виключно розповсюджувачем перевіреної відповідачем продукції, тому не може бути притягнутий до відповідальності в якості особи, яка ввела цю продукцію в обіг.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що народний депутат України Бойко В.Б. у депутатському зверненні від 11 жовтня 2013 року № 216-к, адресованому Генеральному прокурору України В.П. Пшонці, просив здійснити перевірку торгівельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної та несертифікованої продукції та вжити заходи прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів (а.с. 18).

Листом від 5 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 Держспоживінспекція України на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення доручила територіальним органам Держспоживінспекції України (за списком) провести позапланові заходи та доповісти про результати перевірок в термін до 11 листопада 2013 року. У списку, зокрема, зазначений магазин ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії,7 (а.с. 19-20).

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області видано направлення на проведення перевірки від 19 листопада 2013 року № 02/340 відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та на підставі наказу від 19 листопада 2013 року № 606. Згідно направлення посадовим особам відповідача доручено здійснити позапланову виїзну перевірку позивача у період з 20 по 21 листопада 2013 року. Підставою проведення перевірки є згода Держспоживінспекції України від 5 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 (а.с.22).

20 листопада 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області проведено позапланову перевірку позивача з питань характеристик продукції, за результатами якої було складено акт № 02/273 (далі акт перевірки) (а.с. 23-26).

З акту позапланової перевірки позивача від 20 листопада 2013 року № 02/273 вбачається, що при перевірці вбудованих газових поверхонь та газових плит встановлено розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності на табличці з технічними даними, нанесеними згідно з правилами, затвердженими постановою КМУ від 29.11.2001 року № 1599, що не відповідає вимогам п. 9 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 року № 856 (а.с. 25).

Крім того, зазначеним актом встановлено розповсюдження продукції (чотирьох вбудованих газових поверхонь), щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, а саме: відсутні цифри року, в якому підтверджена відповідність, чим порушено п. 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 року № 856.

У зв'язку із виявленими порушеннями, 25 листопада 2013 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 235р на позивача у розмірі 1900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 32300,00 грн. (а.с. 31).

05 грудня 2013 року відповідачем винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/223 щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку та встановлено строк виконання - 19 грудня 2013 року (а.с. 29-30).

Повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» проінформувало Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, що порушення встановлені перевіркою були усунуті (а.с.56).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 02/235 від 20.12.2013 року скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 5 грудня 2013 року № 02/223 (а.с.66).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ відповідача про проведення перевірки не порушує прав позивача, дії з проведення перевірки були вчинені на законних підставах, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до звернення позивача до суду було скасовано самим відповідачем у зв'язку із усуненням порушень, які мали місце і за які на позивача правомірно було накладено штраф на підставі постанови № 235р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI (далі Закон № 2735) та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877), оскільки відповідач діяв на виконання своїх повноважень як орган ринкового нагляду.

У відповідності до статті 11 Закону № 2735, до повноважень відповідача віднесено проведення перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирання зразків продукції та забезпечення проведення їх експертизи (випробування) (пункт 4), прийняття у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень (пункт 6), вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункт 11).

Згідно частини 1 ст. 17 вказаного Закону посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані, зокрема, пред'являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також посвідчення (направлення) на проведення перевірки; ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до вимог статті 6 Закону № 877, однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю). Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Статтею 7 Закону № 877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити

найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Оскільки судом встановлено, що позапланова перевірка позивача була призначена за наявності передбаченої законом підстави - звернення фізичної особи (народного депутата України Бойка В.Б.) та юридичної особи Генеральної прокуратури України, та за наявності згоди центрального органу виконавчої влади (Держспоживінспекції України у формі доручення листом від 05.11.2013 р.), то наказ № 606 від 19.11.2013 р. відповідача, яким рішення було оформлено в межах наявної компетенції є правомірним.

Також неможливо вважати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача, оскільки на підставі законного наказу у передбаченій законом формі їм були видані направлення на проведення перевірки, її здійснення проводилось у визначений в них термін і до її початку ці розпорядчі документи були пред'явлені посадовій особі позивача.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки без зауважень, тобто своїми діями позивач визнав законність їх дій.

Крім того, згідно ст. 22 Закону № 2735 заходами ринкового нагляду є обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають, зокрема обмеження надання продукції на ринку.

У відповідності до статті 30 Закону № 2735, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Статтею 29 цього Закону передбачені обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги щодо застосування та нанесення Національного знака відповідності, складання декларації про відповідність, надання технічної документації. Так, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (частина 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Згідно Правил застосування національного знаку відповідності - національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Оскільки судом встановлено, що під час перевірки позивача були виявлені порушення Технічних регламентів щодо газових поверхонь та газової плити, які полягали у розповсюджені продукції без національного знаку відповідності на табличці з технічними даними та з неналежним застосуванням національного знаку відповідності, що підтверджено актом перевірки, суд апеляційної інстанції вважає, що на час його прийняття спірне рішення про вжиття обмежувальних заходів було правомірним.

Доводи апелянта про відсутність порушень суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються актом перевірки з додатками, в запереченнях до якого позивачем не оспорювалась наявність цих порушень.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині з інших підстав (відсутність об'єкту судового захисту), але це не потягло прийняття невірного рішення, тому не є підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Щодо вимог про скасування постанови, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність стосовно особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, а частиною 3 передбачена відповідальність за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності чи за неналежно застосований Національний знак відповідності.

Дане порушення було встановлено під час проведення позапланової перевірки Держспоживінспекцією у Донецькій області, позивачем воно не спростовано, а підставою позову є неправомірність проведення позапланової перевірки, до якої позивач допустив фахівців відповідача, хоча статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йому надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

В постанові про накладення штрафних санкцій від 25 листопада 2013 року № 235р вказано, що позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 2 та пунктів 1,2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с. 31).

Пункт 2 частини 2 статті 44 вказаного Закону передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Пункти 1, 2 частини 3 статті 44 цього Закону встановлює відповідальність до розповсюджувача продукції, зокрема, за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності та за розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів).

Оскільки судом встановлено наявність порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі спірної постанови, а також виходячи, що розмір штрафу визначений у межах встановлених законом санкцій, колегія суддів доходить висновку, що спірна постанова від 25 листопада 2013 року № 235р прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Посилання апелянта на те, що він є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела її в обіг, судом до уваги не приймаються, оскільки ч.7 ст. 8 закону № 2735 передбачає, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Враховуючи те, що позивачем ані під час перевірки, ані після її проведення у наданий відповідачем 5-денний строк не надав інформацію про виробника продукції, визначеної в Акті перевірки, тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції як до особи, яка відповідно до цього закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі № 805/18278/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення та постанови залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

Г.М. Міронова