Постанова № 37466090, 03.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа № 922/4339/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Грібініченко А.І., Супрун О.М.

відповідача - Вітковська М.В., Соколай В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3943 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2013 р. у справі № 922/4339/13

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка", с. Друге Червоноармійське Вовчанського району Харківської області

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання незаконним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило визнати незаконним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 193-к від 05.09.2013 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2013 р. у справі № 922/4339/13 позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 193-к від 05.09.2013 р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, та ін.

Відповідач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні суду висновків, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивач листом № 44 від 18.06.2013 р. на вимогу голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2013 р. № 02-26/2-2643 у встановлений строк надав інформацію стосовно поставлених йому питань, крім того позивач листом № 71 від 07.08.2013 р. також розтлумачив зміст своєї відповіді. При цьому, відповіді пункти листа № 44 від 18.06.2013 р. не містили інформації зазначеної у вимозі та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

13.01.2014 р. позивач звернувся до суду із заявою про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. в задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В. відмовлено.

27.01.2014 р. від позивача надійшло клопотання про дозвіл на проведення виїзного заняття з дисципліни «Підприємницьке право» зі студентами 5-го курсу 1 групи Харківського національного аграрного університету Ім. В.В. Докучаєва у судовому засіданні 27.01.2014 р., з посиланням на те, що дана група студентів вже була присутньою у відкритому судовому засіданні 27.01.2014 р.

Вказане клопотання залишено судом без задоволення оскільки нормами ГПК України не передбачено проведення учбового процесу (занять студентів аграрного університету) у судовому процесі. При цьому, питання щодо відкритості судового процесу і можливості вільного відвідування інших осіб не ставилося під сумнів і не роглядалося.

24.02.2014 р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 922/4339/13 до розгляду справи адміністративним судом, до заявленого клопотання позивач додає копію позовної заяви від 21.02.2014 р., з якої вбачається про прийняття цієї заяви до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 24.02.2014 р.

Вказане клопотання залишено судом без задоволення оскільки з урахуванням вимог ст. 79 ГПК України необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог. Разом з тим, зазначені відповідачем обставини для зупинення провадження по справі не є такими, що перешкоджають її розгляду по суті.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивач крім іншого всупереч вимогам ст.ст. 33-34 ГПК України не надав доказів прийняття Харківським окружним адміністративним судом до провадження поданої позовної заяви.

Більше того, зазначена обставина не перешкоджає розгляду апеляційної скарги (справи) по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, від 05.09.2013 р. Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 193-к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яке полягало у тому, що СТОВ "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" не подало інформації відділенню АМК на вимогу від 11.06.2013 р. № 02-26/2-2693 у встановлений головою відділення АМК строк, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за це порушення на СТОВ "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" накладено штраф у сумі 68000 грн.

В основу рішення № 193-к покладено такі дані:

- відділення АМК у зв'язку з розглядом справи № 2/02-114-13, розпочатої за ознаками вчинення СТОВ "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, на підставі ст. 3, 7, 12, 14, 17, 22, 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами), ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 1, підпунктів 1, 4 ч. 1 п. З, підпунктів 1, 5 ч. 1 п. 8, п. 9 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. № 291/5482 (із змінами Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) направлена вимога голови Відділення від 11.06.2013 р. № 02-26/2-2693 (далі - вимога) про надання інформації: щодо здійснення СТОВ «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» відповідно до діючого законодавства індексації земель, яку орендує у власників земельних часток (паїв): 1. якщо ні, надати пояснення; 2. якщо так: повідомити з якого часу індексація здійснюється; надати копії підтверджуючих документів за 2008-2012 роки; копію звіту про фінансові результати СТОВ «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» за 2012 рік.

- СТОВ «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» дану вимогу отримало і листом від 18.06.2013 р. № 44 повідомило про те, що СТОВ «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» отримано вимогу, а також те, що воно здійснює свою діяльність в межах діючого законодавства України та є сумлінним платником обов'язкових платежів. Розрахунки з власниками земельних часток (паїв) проводе в обсягах та терміни визначені укладеними договорами оренди у відповідності до законодавства України. Звіт про фінансові результати підприємство надає за належністю у визначені законодавством України терміни" - (мовою оригіналу).

СТОВ «Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка» вважає, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято незаконно та безпідставно.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про визнання незаконним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги є законними та обґрунтованими та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічний за змістом припис містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 р. № 32-р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Ст. 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає неподання інформації, зокрема, територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою такого відділення строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з вимогою від 11.06.2013 р. № 02-26/2-2693 22.11.2012 р. про надання інформації до 25.06.2013 р.

У відповідь на зазначену вимогу, позивач листом № 44 від 18.06.2013 р. надав на вимогу відповідача інформацію стосовно питань, які поставлені у вимозі голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2013 р. № 02-26/2-2643 у встановлений в ній строк. Крім того, листом № 71 від 07.08.2013 р. позивачем розширено розтлумачено зміст відповіді, яка надана в листі № 44 від 18.06.2013 р. голові Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, з урахуванням розглянутих справ.

Проте, відповідач посилається на те, що відомості, викладені позивачем у листі від 18.06.2013 р. № 44 та у листі № 71 від 07.08.2013 р., у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не можуть бути визнані інформацією та кваліфікував такі дії позивача, як неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, що на думку суду не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, суд першої інстанції правомірно зазначив, що у встановлений строк позивачем надано інформацію стосовно відповідних питань Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Більше того, відповідач не надав витребуваних у нього доказів неможливості отримання відповідної інформації або відсутності її, з огляду на вищезазначені обставини.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 193-к від 05.09.2013 року по справі № 2/12-178-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2013 р. у справі № 922/4339/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2013 р. по справі № 922/4339/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.03.2014 р.

Головуючий суддя (підпис) Могилєвкін Ю.О.

Суддя (підпис) Пушай В.І.

Суддя (підпис) Барбашова С.В.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.І. Криворученко

03.03.14 р.