Рішення № 37465917, 24.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2014 р.Справа № 916/2892/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Стадник О.С.

за участю представників сторін :

Від позивача: Зязюн І.В. за довіреністю № 12 від 08.01.2014р.

Від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства «Теплові мережі «Ізмаїлтеплокомуенерго»

До відповідача: физічної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 21 584,05 грн., -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго" ( далі - Позивач ) звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію в сумі 10 461,55 грн., 3% річних в сумі 660,95 грн. та пені в розмірі 10 461,55 грн., разом - 21 584,05 грн., посилаючись на наступне.

17.09.2012 р. між Відповідачем у справі та ФОП ОСОБА_3 укладений договір оренди не житлового приміщення, площею 94,7 кв.м. розташованого з адресою: АДРЕСА_1. Позивач у справі забезпечував постачання теплової енергії у дане приміщення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

12.11.2012 р. між сторонами у справ і укладений договір про постачання теплової енергії № І-186 ( далі - Договір ), відповідно до якого Позивач постачає відповідачеві теплову енергію на опалення вказаного будинку, а відповідач сплачує за спожиту послугу до 20 числа розрахункового місяця, а кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію - згідно виставленого рахунку протягом п'яти днів з дня отримання рахунку. ( п.3.4 Договору ).

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За період часу з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. Відповідач не в повному обсягу здійснював оплату за поставлену теплову енергію у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 461,55 грн.

Вказане нежитлове приміщення розташоване в житловому будинку, який не обладнаний загальнобудинковим приладом комерційного обліку. Тому згідно з п. 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрі України віж 03 жовтнгя 2007 р. № 1198 - оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури

зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України „Про житлово- комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Розрахунок за спожиту теплову енергію проведений згідно до установленого постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 159 від 30.09.2011 р. тарифу на теплову енергію, в даному випадку, для потреб інших споживачів за 1 Гкал тепла в розмірір 871, 75 грн.

На заявлену 23.04.2013 р. претензію Відповідач не відповів.

Факт постачання теплової енергії відповідачеві підтверджується довідками про роботу котельній, що опалює даний об'єкт. Відповідачtм спростовано не опалення Позивачем даного об'єкту. Відповідач провів часткову оплату по виставлених актах - фактурах у квітня 2013 р. в сумі 1970,86 грн. ( платіжне доручення № 72023 від 05.04.2013р.).

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

У зв'зку із несплатою Відповідачем виставлених актів - фактур за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. Відповідачеві нараховано : пені в сумі 19 038,75 грн. та згідно ст. 625 ЦК України 3 % річних в сумі 660, 95 грн.

Під час розгляду справи 27.01.2014 р. Позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої Позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 14 640,55 грн. Інші суми залишив без змін.

Відповідач в жодне із 6 засідань суду, що відбулись, не з'явився Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ( повідомленні у справі), причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов та докази, що спростовують надані Позивачем докази не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими доказами: вказаними договорами оренди та опалення вказаного приміщення, актами - фактурами та реєстрами на їх відправку відповідачеві розрахунком суми стягнення.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вище приведені норми ЦК України та вказаних Законів господарський суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК України та вказаними законами регулюються правовідносини по даному спору.

Дотепер Відповідач вказану суму боргу не сплатив чим порушила умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу йому правомірно нараховані пеня та 3 % річних, згідно приведеного позивачем розрахунку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд погоджується з ним, та вважає правильним.

Зворотного відповідачем, в порядку ст. 33 ГПК України, не доведено.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства „Теплові мережі „Ізмаїл теплокомуненерго" - задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства „Теплові мережі „Ізмаїлтеплокомуненерго" ( 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а) - основної заборгованості за спожиту теплову енергію 14 640 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 55 коп., пені - 10 461 ( десять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 55 коп., 3% річних - 660 ( шістсот шістдесят) грн. 95 коп., судового збору - 1 720 ( одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено та підписано 03.03.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.