Ухвала суду № 374651, 02.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02.11.2006№К-6889/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

ЛанченкоЛ.В.,  Маринчак Н.Є.,  Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представника відповідачаМельникВ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Хмельницькому на рішення Господарського суду Хмельницької області від04.03.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від17.05.2005 по справі№10/375-н

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Плюс»

до               Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

про             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ«Гранд-Плюс») звернувся до суду із позовними вимогами (з уточненням) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від02.12.2004 №0002132301/3/7059 та №0003992301/3/7060.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від04.03.2005, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від17.05.2005 по справі№10/375-н, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Відповідач(ДПІ) звернувся із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову суду скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування Скаржник зазначає, що судом порушено норми матеріального права, а саме: п.7 Інструкції Національного Банку України «Про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та п.2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ від19.12.2001 №72. Тобто ДПІ наголошує на тому, що при перевірці було встановлено факт проведення розрахунків ТОВ із іншим підприємством, що перевищують 3000грн. протягом одного дня за одним платіжним документом.

І посилаючись на Закон України «Про державну податкову службу» вважає правомірним винесене податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Позивач (ТОВ«Гранд-Плюс») надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що Позивач згідно авансових звітів та доданих до них касових чеків отримав товари у вересні-жовтні2002року на суму23084грн., які були придбані директором ТОВ за власні кошти.

При цьому Позивач також послався на ст.250 Господарського кодексу України (адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, що не додержано податковим органом), як підставу для залишення без задоволення касаційної скарги ДПІ.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції, пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За результатами проведеної ДПІ планової документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за період з 01.06.2002 по 31.12.2003 складено Акт перевірки від28.04.2004 №1020-23/1/32039196 про порушення п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п.1 Указу Президента України від12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та прийнято податкові повідомлення-рішення від02.12.2004 №0002132301/3/7059 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10684грн. та №0003992301/3/7060 про застосування штрафних санкцій в розмірі10684грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку.

Суд першої інстанції задовольнив позов, із чим погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступних фактичних обставин справи:

 – з поданої директором та головним бухгалтером ТОВ довідки від18.01.2005№06/01 - КрикунуПетру Васильовичу з каси підприємства за період з 01.04.2002 по 01.11.2002 грошові кошти під звіт на придбання товарів від ТОВ«Снейк» не видавались, а придбання товарів ним за цей період було здійснено за власний рахунок;

згідно письмових пояснень головного бухгалтера – ГащукС.С. та комерційного директора ТОВ – КрикунаП.В. з каси чи з розрахункового рахунку ТОВ у вересні-жовтні 2002року грошові кошти для придбання товарів КрикунП.В. не отримував, товари придбані КрикуномП.В за власні кошти;

ДПІ в Акті перевірки не зазначено фактичних даних та не надано доказів, що підтверджують видачу готівкових коштів КрикунуП.В. для придбання товарів у ТОВ«Снейк» протягом вересня-жовтня 2002року. Не надано також відомостей про видаткові касові ордери на суму23834грн., не надано доказів і про отримання таких готівкових коштів з банку.

Суд касаційної інстанції не погоджується із судовими рішеннями попередніх інстанцій. Як встановлено судами КрикунП.В. за власні кошти придбав товари у ТОВ«Снейк» і звітував про це перед Позивачем. Разом з тим суди задовольнили позовні вимоги ТОВ«Гранд-Плюс», посилаючись на те, що Відповідачем не було надано доказів про видаткові касові ордери на суму23834грн. про отримання таких готівкових коштів із банку.

Між тим головний документ, що регламентує проведення і документальне оформлення готівкових розрахунків, - Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від19.02.2001 №72 зі змінами і доповненнями. Воно являється обов’язковим для всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті. Відповідно наказу Міністерства юстиції України від15.02.1996 №51 зі змінами та доповненнями – касові ордери являються документом, а касова книжка спеціальним звітом. Касова книга за 2002рік ТОВ на момент перевірки була відсутня, що було зазначено в Акті перевірки.

Дана обставина залишена судами поза увагою, тобто не зроблена правова оцінка.

Також задовольняючи позов про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, суди правомірно визначились, що це не є податкове зобов’язання, але не зазначили це в резолютивній частині.

3 огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню, справа направленню на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. При новому розгляді по суті, суду врахувати наведене.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від04.03.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від17.05.2005 по справі№10/375-н скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                              О.В.Карась

Судді:                                                        Л.В.Ланченко

                                                                 Н.Є.Маринчак

                                              Є.А.Усенко

                                              Т.М.Шипуліна