Ухвала суду № 37464112, 05.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 11/774/128/14 категорія ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч.1 ст. 366 КК України

головуючий в суді І інстанції суддя Григоренко Д.Ю.

доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Живоглядової І.К.,

секретаря Шевченко Т.В.,

за участю прокурора Кузьменка А.С.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 366 КК України, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_6 спеціального звання підполковника внутрішньої служби .

Кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито і його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянство України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції до внесення змін Законом України № 3207-VІ вiд 07 квітня 2011 року), на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки.

На підставі п. «в» ст. 1, ст. ст. 6, 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянство України, не судимого,

засуджено по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_13:

- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих видів покарань більш суворими остаточно призначено до відбуття 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_8 спеціального звання підполковника внутрішньої служби .

Кримінальну справу щодо ОСОБА_8 по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито і його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянство України, не судимого,

засуджено по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_13:

- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих видів покарань більш суворими остаточно призначено до відбуття 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_9 позбавлено спеціального звання майора внутрішньої служби.

Кримінальну справу щодо ОСОБА_9 по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито і його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянство України, не судимого,

засуджено по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_13:

- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих видів покарань більш суворими остаточно призначено до відбуття 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_10 спеціального звання майора внутрішньої служби.

Кримінальну справу щодо ОСОБА_10 по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито, а його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянство України, не судимого,

засуджено по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_13:

- за ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах, без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворих видів покарань більш суворими остаточно призначено до відбуття 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади в правоохоронних органах без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_11 позбавлено спеціального звання майора внутрішньої служби.

Кримінальну справу щодо ОСОБА_11 по епізоду у відношенні засудженого ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито, а його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянство України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах на 2 роки.

На підставі п. «в» ст. 1, ст. ст. 6, 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» ОСОБА_12 звільнено від відбування основного покарання у вигляді 2 років обмеження волі.

Вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, перебуваючи на службі в правоохоронному органі виконання покарань, маючи спеціальні звання начальницького складу внутрішньої служби, будучи посадовими особами, наділеним організаційно-розпорядчими функціями, що впливають на вирішення питання про надання в суд засуджених для звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, в результаті зловживання своїм службовим становищем в інтересах засудженого ОСОБА_14, всупереч інтересам служби і шляхом службового підроблення, а ОСОБА_15 - в результаті перевищення службових повноважень, за наведених у вироку обставин, при яких засуджений до тривалого терміну позбавлення волі за скоєння особливо тяжких злочинів ОСОБА_14 без проведення відповідного обстеження, спостереження, встановлення дійсного діагнозу і лікування, на підставі завідомо неправдивого висновку спеціальної лікарської комісії багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі для чоловіків, хворих соматичними захворюваннями, від 15 квітня 2010 року, в результаті чого при наявності у засудженого ОСОБА_14 завідомо неправдивого ускладненого діагнозу тяжкої хвороби за поданням Софіївській виправній колонії № 45 постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області 29 квітня 2010 року був незаконно звільнений від відбування покарання у вигляді тривалого терміну позбавлення волі за хворобою, після чого втік від правоохоронних органів і був оголошений в розшук, що в сукупності підірвало престиж і авторитет правоохоронних органів виконання покарання і заподіяло істотну шкоду державним інтересам у сфері виконання кримінальних покарань.

Крім того, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 перебуваючи на службі в правоохоронному органі виконання покарань, маючи спеціальні звання начальницького складу внутрішньої служби, будучи посадовими особами, наділеним організаційно-розпорядчими функціями, що впливають на вирішення питання про надання в суд засуджених для звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, в результаті зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, а також службового підроблення, шляхом складання службовою особою неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за наведених у вироку обставин, умисно підписали завідомо неправдивий висновок спеціальної лікарської комісії багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі від 10 січня 2010 року у відношенні засудженого ОСОБА_13, з метою приховування факту його смерті.

13 січня 2011 року на підставі висновку спеціальної лікарської комісії огляду засудженого ОСОБА_16 Червоногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено постанову про звільнення від подальшого відбування покарання ОСОБА_16 на підставі ст. 84 КК України, ст. 408 КПК України 1960 року, що в сукупності підірвало престиж і авторитет правоохоронних органів виконання покарання і заподіяло істотну шкоду державним інтересам у сфері виконання кримінальних покарань.

В апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оскаржуючи фактичних обставин вчиненого і кваліфікації дій засуджених, просить вирок суду у відношенні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 скасувати внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та даним про особу засуджених внаслідок м'якості. В обґрунтування своїх доводів зазначає про те, що виправлення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_6 можливе виключно в разі направлення кожного з них для реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі. В свою чергу державне обвинувачення погоджується із застосуванням судом акту амністії щодо засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_12 у частині їх звільнення від відбування основного покарання. Просить постановити новий вирок, яким призначити покарання:

- ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 364 КК України 7 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах, та конфіскацією всього належного майна; в порядку ст. 54 КК України позбавити спеціального звання - «підполковник внутрішньої служби»; за ч. 1 ст.366 КК України від кримінальної відповідальності звільнити на підставі ст.49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності;

- ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції до внесення змін Законом України від 07.04.2011) 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» ОСОБА_7 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі звільнити. У частині додаткового покарання вирок звернути до виконання;

- ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366 КК України призначити по 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах; за ч. 3 ст.364 КК України 6 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах, та конфіскацією всього належного майна; в порядку ст. 54 КК України позбавити спеціального звання. На підставі ч. 1 ст.70 КК України остаточно призначити засудженим покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах, та конфіскацією всього належного їм майна; позбавити спеціального звання;

- ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції до внесення змін Законом України від 07.04.2011 року) призначити 2 роки обмеження волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у лікарських установах.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» ОСОБА_7 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі звільнити. У частині додаткового покарання вирок звернути до виконання;

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 запобіжний захід змінити на взяття під варту, взявши під варту в залі суду.

Звернути арешт на майно засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з метою забезпечення конфіскації їхнього майна (т. 15 а.п. 18-28);

- захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок суду у відношенні свого підзахисного скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового і судового слідства, яка виражається в тому, що вина ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України не доведена. В обґрунтування своїх доводів захисник посилається на те, що ОСОБА_6 своїми діями не міг вплинути на дачу висновку лікарської комісії. Так, судом не взято до уваги те, що в багатопрофільній лікарні при Софіївській ВК № 45 відсутні медичні препарати і обладнання, необхідне для проведення обстеження, зазначеного у висновку. Крім того, на його думку, неповнота і односторонність також виразилась в тому, що у висновках судово-медичних експертиз № 23 від 01.03.2011 року та № 51-Д від 28.04.2011 року не дана будь-яка оцінкам історіям хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_14, описом яких підтверджується правильність постановленого лікарською комісією діагнозу.

Додатково звертає увагу, що досудовим слідством і судом не досліджувалось питання, чи дійсно страждає ОСОБА_14 встановленою у нього лікарською комісією хворобою і чи підтверджується дана хвороба історіями хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_14 за період з 01.06.2010 року по 13.09.2010 року.

Відтак, просить вирок суду у відношенні ОСОБА_6 змінити в частині засудження за ч. 3 ст. 364 КК України, кримінальну справу в цій частині закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу злочину. В іншій частині за ч. 1 ст. 366 КК України вирок суду просить залишити без змін (т. 15 а.с. 30).

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора

- адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану, мотивуючи тим, що прокурор не врахував даних про особу обвинувачених, їх позитивні характеристики, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та інші пом'якшуючі покарання обставини. Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вину в інкримінованих злочинах не визнавали, не мали особистої чи матеріальної заінтересованості. Відтак, вирок суду є законним, обґрунтованим і належно вмотивованим, який, на його думку, зміні чи скасуванню не підлягає (т. 15 а.п. 37-39);

- адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на підтримку доводів своєї апеляції, пояснення адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на підтримку своєї апеляції , а також засудженого ОСОБА_6, які просили апеляцію захисника задовольнити, думку інших засуджених та їх захисників, які просили задовольнити апеляцію адвоката ОСОБА_4 і залишити без задоволення апеляцію прокурора, їх виступи в судових дебатах, та з останнім словом засуджених, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції захисника ОСОБА_4 і прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, який ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог ст. 367 КПК України 1960 року однією з підстав для скасування судового рішення є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України 1960 року є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України вирок суду у будь-якому випадку належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Так, перевіркою матеріалів справи встановлено, що в ході судового розгляду в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 заявив клопотання, в якому просив застосувати до нього акт амністії, звільнивши його від кримінальної відповідальності (т. 13 а.с. 101). Крім того, аналогічне клопотання заявив адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_7, яким просив звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 році (т. 13 а.с. 128).

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, так і самі підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 заявили в судовому засіданні клопотання про звільнення їх від кримінального покарання за злочини, передбачені ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 році (т. 13 а.с. 129-133).

Із протоколу судового засідання вбачається, що питання щодо застосування до підсудних акту амністії та звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи учасниками не обговорювалось, а судом дані клопотання не розв'язані у відповідності з вимогами ст. 296 КПК України 1960 року, із обов'язковим виходом до нарадчої кімнати та ухваленням відповідної постанови (т. 14 а.с. 111-112).

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд при вирішенні питання про застосування до підсудних акту амністії, обов'язково з'ясовує їх думку з цього приводу. Ухвалення рішення про звільнення осіб від кримінальної відповідальності можливо лише за наявності їх згоди, яка обов'язково зазначається у протоколі судового засідання, їм також роз'яснюються наслідки такого звільнення.

У відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про амністію у 2011 році» застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений заперечує проти цього.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 11-1 КПК України 1960 року суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Частиною 1 статті 282 КПК України 1960 встановлено порядок, у відповідності до якого, в разі встановлення підстави для закриття справи, передбаченої ст. 11-1 КПК України 1960 року, суд своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності потрібно відмежовувати від звільнення засудженого від покарання.

За вироком суду, згідно зі ст. 74 КК України, особа може бути звільнена від покарання, на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи врегульоване ст. 282 КПК України 1960 року і можливе за наявності підстав та висловлювання думок усіх учасників процесу, а отже за наявності згоди на закриття справи з відповідної підстави.

В свою чергу, як встановлено в ході перевірки матеріалів справи судом апеляційної інстанції, з протоколу судового засідання вбачається, що це питання при розгляді справи не ставилось і учасниками не обговорювалось. У підсудних питання про їх згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі закінченням строків давності також не з'ясовувалось.

Якщо суд прийшов до висновку про необхідність застосування норм ст. 49 КК України при постановленні вироку, то необхідно керуватись ч. 4 ст. 74 КК України, де вказано про можливість звільнення особи від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Таким чином, ухвалюючи вирок, яким підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності на підставі ст. 49 КК України, а також в частині звільнення підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_12 від відбування основного покарання за підставі акту амністії, суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, що відповідно до ст. 370 КПК України 1960 року є підставою для скасування вироку суду, з поверненням кримінальної справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів.

Під час нового судового розгляду необхідно усунути вказані порушення.

Оскільки в силу ст. 374 КПК України 1960 року вирок суду скасовується через процесуальні підстави, колегія суддів позбавлена права розглядати наперед питання про доведеність або недоведеність обвинувачення, достовірність або неприпустимість доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального закону і покарання, а отже доводи, викладені в апеляціях прокурора та захисника адвоката ОСОБА_4 підлягають ретельній перевірці судом першої інстанції при новому судовому розгляді.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, ст. ст. 365, 366, 374 КПК України 1960 року колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляції захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2013 року у відношенні ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 366 КК України, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_18 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Судді апеляційного суду: