Ухвала суду № 37463728, 26.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.Справа № 816/7158/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

представника позивача Бокач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 816/7158/13-а

за позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Український науково - дослідний інститут вагонобудування", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007432202/778 від 28.11.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДП "Український науково - дослідний інститут вагонобудування " зареєстроване як юридична особа 06.06.1996 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 11.06.1996 року за №12Д та з 27.06.1997 року є платником податку на додану вартість. (а.с.11-22)

Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Український науково - дослідний інститут вагонобудування " з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Аналітичні технології" за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №4344/16-03-22-02-12/003388168 від 08.11.2013 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем ст.198,201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 112 474 грн. за липень 2011 року. ( а.с.114-127 )

Відповіддю на заперечення №05-09-27 від 18.11.2013 року до акту перевірки від 08.11.2013 року його висновки Кременчуцькою ОДПІ були залишені без змін. (а.с. 131-132)

У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 29.11.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0007432202/778 від 28.11.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 112 474 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28 118,50 грн. (а.с.133).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження, сформував суми ПДВ на реально придбаний товар, який був використаний у власній господарській діяльності, натомість податковий орган не надав доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається факт господарських взаємовідносин між позивачем (Покупець) та ТОВ "Аналітичні технології" (Постачальник) щодо купівлі ДП "Український науково - дослідний інститут вагонобудування " товару (оптико - емісійний спектрометр Solaris CCD Plus) на підставі договору №47/0513 від 27 червня 2013 року. За умовами вказаного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію відповідно до специфікації, якою визначається характеристика кожної партії, ціна, номенклатура товару. (а.с.23-33)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання угоди представниками в матеріалах справи наявні податкові накладні, реєстр податкових накладних, рахунки - фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, журнал реєстрації довіреностей на отримання товару працівниками позивача, докази бухгалтерського обліку товару, а саме оборотну відомість по рахунках, технічний паспорт спектрометра, свідоцтво про державну метрологічну атестацію спектрометра, інвентарні картки обліку основних засобів. ( а.с.36-91)

Перевезення купленого товару, зокрема зазначено, що поставка товару здійснювалась транспортом постачальника на склад позивача, як, власне, й передбачено угодою.

З матеріалів справи слідує, що куплений позивачем у ТОВ "Аналітичні технології" товар введений в експлуатацію позивачем, що підтверджується актом введення в експлуатацію, наказом про введення в експлуатацію та проведення дооцінки основних засобів, актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актом про завершення пусконалагоджувальних робіт, наказом про прийняття таких робіт. ( а.с.92-113)

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів також зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2014р. по справі № 816/7158/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.