Ухвала суду № 37463694, 30.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/13057/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13057/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001401703 від 01.08.2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 58965.00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевищення Позивачем 300000 грн. суми валового доходу від здійснення ним підприємницької діяльності у 2011 році відбулося лише 08.11.2011року, а не 11.04.2011року, як зазначено податковим органом, тому що порушити Податковий кодекс України він міг не з початку своєї діяльності - з квітня 2010 року, а лише починаючи з 01.01.2011року, оскільки саме з цієї дати Податковий кодекс України вступив у дію. (а.с.3-8)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі .

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте у межах повноважень та у відповідності до діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому відсутні підстави для його скасування. (а.с.90-92)

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки у період інкримінуємого Позивачу порушення - з 15.04.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року діяло два нормативно-правові акти,які регулювали обов'язкову реєстрацію особи як платника ПДВ, а саме - Закон України « Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України відповідно, то і підстав вважати, що Позивачем за вказаний період допущено порушення саме п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України немає підстав. Так як валовий дохід Позивача від здійснення підприємницької діяльності у 2010 році ( з 15.04.2010 року по 31.12.2010 року) склав 159 933.00 грн., що менше 300 000.00 грн., то і підстав для обов'язкової реєстрації його у 2010 році як платника податку згідно приписів Закону про ПДВ не було. Отже, при врахуванні валового доходу Позивача за 2011 рік (з 01 січня по 31 грудня 2011 року) перевищення 300 000 суми доходу мало місце лише 08 листопада 2011 року, і зареєструватись платником податків ОСОБА_1 мав саме до 10.12.2011 року, а не у квітні 2011 року, як зазначає Відповідач.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подало заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вимоги апеляційної скарги вважають не обґрунтованими, оскільки строк у 12 календарних місяців триває незалежно від року. У зв'язку з перевищенням оподатковуваних операцій, отриманих Позивачем за період з 15.04.2010 року по 31.12.2011 року, коли останній здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та не був зареєстрованим платником ПДВ (перевищення 300000.00 грн. без ПДВ мало місце у березні 2011 року - 311712.00 грн.), податковим органом зроблено правомірний висновок, що з квітня 2011 року Позивач повинен був зареєструватись платником ПДВ та подавати до ДПІ податкову звітність з ПДВ.

Заявник апеляційної скарги - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи, у тому числі і з підстав неможливості розгляду справи за його відсутності, чи відсутності довіреної особи, до суду не надавав, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності Позивача на підставі наявних матеріалів. Щодо надходження заяви ОСОБА_2, уповноваженої Позивачем особи, про відкладення розгляду справи у зв'язку з його неможливістю виїхати із міста Запоріжжя, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на ненадання доказів представником на підтвердження обставин, викладених у заяві, адже, згідно довіреності, ОСОБА_2 мешкає у м. Дніпропетровську та неподання самим Позивачем такого клопотання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.04.2012 року по 28.04.2012 року уповноваженими фахівцями податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 15.04.2010 року по 31.12.2011року, за результати якої складено акт № 1070/172/НОМЕР_2 від 10.05.2012року.

Відповідно до висновків акту перевірки було встановлено порушення:

- п.180.1 п.180.2 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2011 рік на суму 50676,00 грн.;

- п.п.49.2, п.п.49.3 та п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України в частині неподання податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. .

На підставі акту перевірки, 01.08.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0001401703 про збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість в сумі 58965,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0001401703 залишено без змін, скарга - без задоволення.

Визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового спору.

Відмовляючи ФОП ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за останні 12 календарних місяців , тобто, станом на березень 2011 року, ФОП ОСОБА_1 перевищив загальну суму обсягів операцій з поставки товарів (послуг) у 300000,00 грн., встановлену п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, тому він повинен був з 11.04.2011року (у строки встановлені п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України) зареєструватись платником податку на додану вартість. За таких обставин увесь отриманий ФОП ОСОБА_1 дохід від здійснення підприємницької діяльності з 11.04.2011року є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заперечень у сторін не виникало.

При цьому Позивачем визнано та не спростовано, що він з 15.04.2010р. по 31.12.2011р. здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та не був зареєстрований платником податку на додану вартість, що з серпня 2010 року, тобто, з початку діяльності кафе Позивача, по березень 2011 року ним отримано доходу від підприємницької діяльності у сумі 311712.00 грн.

Ні вказані обставини, ні правомірність розрахованої податковим органом суми валового доходу за указаний період, як і дата державної реєстрації фізичною особою-підприємцем (14.04.2010 року) ОСОБА_1 також не оспорюється.

За позицією ФОП ОСОБА_1, правовідносини щодо періоду його роботи з квітня 2010 року по 31.12.2010 року, як і сума отриманого доходу за 2010 року у розмірі 159933.00 грн. мали регулюватись приписами Закону України « Про податок на додану вартість», а тому, отримавши валовий дохід за указаний період у розмірі 159933.00 грн., у нього були відсутні обов'язкові підстави для реєстрації платником ПДВ. Оскільки Податковий кодекс України набрав чинності лише 01.01.2011 року, тому і розмір валового доходу за останні 12 календарних місяців мав відраховуватись саме з цього часу і перевищення платежу у 300000.00 грн. мало місце лише 08 листопада 2011 року, отже, зареєструватись платником податків ОСОБА_1 мав саме до 10.12.2011 року, а не у квітні 2011 року, як зазначає Відповідач.

В той же час, відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового Кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту "а" пункту 202.1 статті 202 Податкового Кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Пункт 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За вищевказаних обставин, та з урахуванням приписів законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини та з огляду на те, що строк у 12 календарних місяців у розумінні приписів пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України не залежить від найменування року, тобто, може охоплювати частково періоди двох років ( у нашому випадку - 2010 та 2011 років), висновок суду першої інстанції про те, що оскільки з початку діяльності та до березня 2011 року ФОП ОСОБА_1 перевищив загальну суму обсягів операцій з поставки товарів (послуг) у 300000,00 грн., він повинен був з 11.04.2011року зареєструватись платником податку на додану вартість, а тому весь триманий ФОП ОСОБА_1 дохід від здійснення підприємницької діяльності з 11.04.2011року є об'єктом оподаткування податком на додану вартість - є законним та обґрунтованим, а позиція Позивача щодо спростування такого висновку - помилковою.

У межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13057/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в поряду та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 31 січня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко