Ухвала суду № 37462450, 05.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5048/13-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І.М.Провадження № 22-ц/780/1017/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 26 05.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.

суддів: Верланова С.М., Іванової І.В.,

при секретарі : Кирюшиній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У червні 2013 року позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те , що 15 лютого 2008 року між ВАТ «Сведбанк» (далі Банк), правонаступником усіх прав та обовязків якого є Публічне акціонерне товариство Сведбанк (далі ПАТ Сведбанк), та ОСОБА_1 (далі Позичальник) був укладений кредитний договір № 2608/0208/77-001, за умовами якого Банк надав Позичальникові на строк до 14 лютого 2028 року кредит у сумі 56000,00 доларів США, який ОСОБА_1 зобовязувалася повернути у строки та на умовах, передбачених кредитним договором. З метою забезпечення зобов'язань за укладеним кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала Банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,0585 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 3221286801:01:064:0035, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2008 року, вартістю 335320 грн.

17 червня 2010 року між ПАТ Сведбанк і ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін і доповнень за № 2 до кредитного договору № 2608/0208/77-001 від 15 лютого 2008 року. Сторони домовились, що на дату укладання цього договору розмір строкової заборгованості Позичальника за кредитним договором складає 64547,00 доларів США. 28 листопада 2012 року ПАТ Сведбанк і Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс (далі Фактор) уклали договір факторингу № 15. Згідно із умовами цього договору Фактору було відступлено права Банку вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними Банком із боржниками. Разом із правами вимоги до Фактора перейшли всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. 28 листопада 2012 року, між Фактором і ТОВ був укладений договір факторингу, за умовами п. п. 2.1, 2.2 якого Фактор відступив ТОВ зазначені вище права вимоги до боржників за укладеними із Банком кредитними і забезпечувальними договорами. Внаслідок укладення вказаних вище договорів факторингу відбулася заміна кредитора. ТОВ набуло статусу нового кредитора (стягувача) за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 2608/0208/77-001, укладеним 15 лютого 2008 року між Банком і ОСОБА_1 У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання належним чином не виконує, наданий кредит не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує. Станом на 15 лютого 2013 року відповідач ОСОБА_1 має прострочену заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 64525,37 доларів США, що за курсом НБУ складає 515751 грн. 28 коп., та заборгованість по сплаті процентів у розмірі 14235,57 доларів США, що за курсом НБУ становить 113784 грн. 91 коп., нарахована неустойка пеня в розмірі 30451,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 243399 грн. 72 коп. Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ за кредитним договором становить 872935 грн. 91 коп. (515751 грн. 28 коп. + 113784 грн. 91 коп. + 243399 грн. 72 коп.). Просило у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2608/0208/77-001 від 15 лютого 2008 року в розмірі 872935 грн. 91 коп., з яких : 515751 грн. 28 коп. заборгованість за кредитом, 113784 грн. 91 коп. заборгованість за процентами, 243399 грн. 72 коп. пеня, звернути на користь ТОВ стягнення на предмет іпотеки належну відповідачу земельну ділянку площею 0,0585 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 3221286801:01:064:0035, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року позов задоволено, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 2608/0208/77-001, звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,0585 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 3221286801:01:064:0035, що належить ОСОБА_1 шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" витрати на оплату судового збору у розмірі 3441 гривень .

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Вважає, що погашення кредиту було притинено не з її вини, а з вини банку, так як останній не міг прийняти платежі через власні проблеми .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки відповідач ОСОБА_1 всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Місцевим судом встановлено, що 15 лютого 2008 року Відкрите акціонерне товариство Сведбанк, правонаступником усіх прав та обовязків якого є Публічне акціонерне товариство Сведбанк, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2608/0208/77-001. Відповідно п. п. 1.1-1.4 кредитного договору Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 56000,00 доларів США для купівлі земельної ділянки, строком до 14 лютого 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13 % річних. Згідно із умовами п. 3.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за попередній місяць здійснюється шляхом внесення фіксованих (ануїтетних) платежів у сумі 656 доларів США щомісяця. У п. 8.1 кредитного договору передбачено, що за порушення терміну сплати ануїтетних платежів Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Також 15 лютого 2008 року між Банком і ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, за умовами п. п. 1-3 якого для забезпечення виконання основного зобовязання за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку належну їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 лютого 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2541, земельну ділянку площею 0,0585 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки: 3221286801:01:064:0035. За змістом п. п. 3.8, 6.1.3 кредитного договору, п. 11 іпотечного договору у випадку порушення Позичальником своїх зобовязань за кредитним договором Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а також право без отримання письмової згоди Позичальника звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом за вибором Банку. 28 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство Сведбанк і Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс уклали договір факторингу № 15, за умовами якого до Фактора перейшло право грошової вимоги Банку щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників за кредитними договорами. У подальшому цього ж дня, 28 листопада 2012 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс і Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи був укладений договір факторингу та договір про передачу прав за іпотечним договором. Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 вказаного договору Фактор відступив ТОВ свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, які зазначені у реєстрі заборгованості боржників, переліку кредитних договорів та договорів забезпечення прав вимоги, зокрема й за укладеними з ОСОБА_1 15 лютого 2008 року кредитним та іпотечним договорами.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 514 ЦК України ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги за кредитним та іпотечними договорами від 15 лютого 2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться звичайно.

Відповідно до вимог ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Місцевий суд встановив, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 2608/0208/77-001 від 15 лютого 2008 року та договорами про внесення змін і доповнень до цього договору від 17 червня 2010 року станом на 15 лютого 2013 року відповідач має перед ТОВ Кредитні ініціативи заборгованість за цим кредитним договором на загальну суму 109212,55 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 872935 грн. 91 коп., з яких: 515751 грн. 28 коп. заборгованість за кредитом; 113784 грн. 91 коп. заборгованість за відсотками і 243399 грн. 72 коп. пеня.

Судова колегія погоджується із зазначеними розрахунками, вони ґрунтуються на вимогах закону та підтверджуються матеріалами справи, при цьому даний порядок нарахування узгоджується із ст. 549 ЦК України та порядком, передбаченим кредитним договором № № 2608/0208/77-001 від 15 лютого 2008 року. 25 квітня 2013 року ТОВ направляло ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом і нарахованих штрафних санкцій, у якій також попереджало відповідача, що у разі невиконання цієї вимоги буде звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_1 виконала зазначену вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором судом не здобуто.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, та самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Крім того згідно ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно оскільки відповідач всупереч умовам договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що погашення кредиту було притинено не з вини відповідача, а з вини Банку не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами .

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :