Ухвала суду № 37462449, 05.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/1818/13-ц Головуючий у І інстанції Яковенко О.М.Провадження № 22-ц/780/1032/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 56 05.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.

суддів: Олійника В.І., Іванової І.В.,

при секретарі : Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції Київської області на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року по справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року заступник начальника Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції (державний виконавець) звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - керівника КП Володарської селищної ради «Володарка» ОСОБА_1 Своє подання обґрунтовував тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції ( надалі ВДВС) знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню, накази видані Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу на загальну суму 3 966 005,79 грн, тому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржнику - керівнику КП Володарської селищної ради «Володарка» ОСОБА_1

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року в задоволені подання відмовлено.

У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення, ухвалити нове, яким задоволити вимоги державного виконавця, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку задоволення подання будуть порушені конституційних прав ОСОБА_1 на свободу пересування.

З таким висновком погоджується і судова колегія з наступних підстав.

Так, ст. 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, у ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ЦК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" - громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Пунктом 18 частини 3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню:

- наказу №7/052-11 від 20.06.2011 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу в сумі 1269588 грн. 75 коп. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»;

- наказу №10/015-15 від 10.05.2012 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу в сумі 872317 грн. 18 коп. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»;

- наказу №15/090-12 від 25.12.2012 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу в сумі 1488133 грн. 77 коп. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»;

- наказу №15/094-12 від 10.12.2012 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу в сумі 159035 грн. 37 коп. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»;

- наказу №911/19/19/13-г від 13.03.2013 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з КП Володарської селищної ради «Володарка» боргу в сумі 176930 грн. 99 коп. на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

З 14.04.2012 року виконавчі провадження знаходяться на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції. Загальна сума заборгованості КП Володарської селищної ради «Володарка» за зведеним виконавчим провадженням становить 3 966 005,79 грн.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначені обставини не свідчать про ухилення ОСОБА_1, як керівника боржника - юридичної особи, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Державним виконавцем у порушення п. 11.1.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 не зазначено в поданні підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань за вищевказаним виконавчим листом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заявником не надано жодного доказу про ухилення боржника від виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Володарського районного управління юстиції Київської області - відхилити.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: