Рішення № 37456090, 11.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13543/13 11.10.13

За позовом Заступника військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України, в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району

до Концерну "Військторгсервіс"

про 13 586,06 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Мельниченко О.В. (дов. № 220/192/д від 16.04.2013 року)від відповідача Баран М.Ф. (дов. № 73 від 05.04.2013 року)від прокуратури Пантюхов О.В. (посвідчення № 011863 від 28.10.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Деснянський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави: Міністерства оборони України, в особі в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення заборгованості за Договором № 65 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 12.10.2012 року в розмірі 13 586,06 грн., в тому числі 12 129,26 грн. основного боргу, 607,75 грн. пені, 849,05 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 65 від 12.10.2012 року (далі - Договір) на виконання умов якого позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість у розмірі 12 129,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13543/13, розгляд справи призначено на 16.08.2013 року.

06.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що позов поданий не в інтересах Міністерства оборони України, а в інтересах Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування та позов стосується здійснення ним не повноважень органу виконавчої влади, а господарської діяльності щодо надання комунальних послуг.

В судове засідання 16.08.2013 року з'явився представник позивача та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про провадження у справі.

Представник прокуратури в судовому засіданні 16.08.2013 року надав усні пояснення з приводу поданої заяви відповідача про залишення позову без розгляду. У заявлених поясненнях представник прокуратури зазначив, що представництво Деснянським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Остерської квартирно-експлуатаційної частини району зумовлено тим, що стан рахунків за спожиті комунальні послуги призводить до зростання заборгованості останньої перед постачальниками енергоносіїв, що в подальшому може призвести до відключення військових частин від електро-, водо- та газопостачання, чим створюються передумови до підриву боєготовності, неналежного збереження зброї, боєприпасів, військової техніки, забезпечення здорових умов служби і побуту військовослужбовців.

Судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з її необґрунтованістю та спростуванням доводів відповідача поясненнями прокурора.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13543/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/13543/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13543/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13543/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

У судовому засіданні 27.09.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2013 року надав додаткові документи по справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі, у судовому засіданні 27.09.2013 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.10.2013 року.

Представник позивача 11.10.2013 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав додаткові документи по справі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник прокуратури у судовому засіданні 11.10.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечував проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2012 року між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (виконавець) та Філією "Ресторан" "Офіцерський" Концерну "Військторгсервіс" (споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 65 (надаліпо тексту - Договір).

Згідно пункту 1. Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 5. Договору сторони погодили тарифи на послуги:

1) з централізованого постачання гарячої води 46,92 грн. за куб. метр або 618,84 грн. за 1 Гкал.;

2) з централізованого опалення 618,84 грн. за 1 Гкал. тепла;

3) з централізованого постачання пара 618,84 грн. за 1 Гкал. тепла.

Відповідно до пункту 6. Договору загальна вартість Договору на момент його укладення становить 15 471,00 грн. за рік, в тому числі ПДВ 2 578,50 грн., а саме:

- централізоване постачання гарячої води 0,00 грн.

- централізоване опалення 15 471,00 грн.

- централізоване постачання пара 0,00 грн.

Розрахунок щомісячної плати за надані комунальні послуги, згідно нормативами (нормами) проводиться на підставі розрахунку планового використання опалення, гарячої води та пара (Додаток № 1) та на підставі планової калькуляції собівартості 1 Гкал. тепла, виробленої газовою котельнею КЕ 25/14 С за кожну 1 Гкал. вартістю 618,84 грн. за 1 Гкал (пункт 7 Договору).

Умовами пунктів 9-12 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 9. Договору). Підставою для оплати є рахунки-фактури та акти виконаних робіт виконавця. Акти виконаних робіт надаються споживачу в двох екземплярах, один з яких на протязі 10 днів підписується та повертається виконавцю, в разі не повернення акту виконаних робіт виконавцю послуги вважаться прийнятими. (пункт 10. Договору). Оплата здійснюється після фактичного отримання споживачем теплопостачання належної якості (пункт 11 Договору). Послуги оплачуються в безготівковій формі (пункт 12 Договору).

Відповідно до актів виконаних робіт та виставлених відповідачу рахунків, копії яких наявні у матеріалах справи, позивач за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року включно надав відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води по договору № 65 від 12.10.2012 року на загальну суму 12 129,26 грн., які відповідачем не оплачені.

Згідно довідки про проведення розрахунків між Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району та Концерном "Війсьторгсервіс" станом на 21.06.2013 року за надані комунальні послуги (гаряче водопостачання, опалення) за договором № 65 від 12.10.2012 року у Концерну "Військторгсервіс" рахується заборгованість перед Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району за вказаним договором в сумі 12 129,26 грн.

16.05.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 996 на суму 168 144,91 грн. заборгованості за договорами № 58, 62, 63, 64, 65 від 12.10.2012 року. Вказана вимога, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 24.05.2013 року, проте залишена без відповіді та реагування.

У зв'язку з не оплатою відповідачем наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за Договором № 65 від 12.10.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 129,26 грн. основного боргу, 607,75 грн. пені, 849,05 грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів виконаних робіт та виставлених відповідачу рахунків, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 129,26 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Концерну "Військторгсервіс" в частині стягнення 12 129,26 грн. основного боргу за централізоване опалення та постачання гарячої води, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Деснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави: Міністерства оборони України в особі: Остерської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 12 129,26 грн. основного боргу за Договором № 65 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 12.10.2012 року, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 607,75 грн. пені та 849,05 грн. штрафу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 15 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення). За прострочення понад тридцять днів споживач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості послуг.

Перевіривши розрахунок штрафу, який наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 849,05 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 607,75 грн., нарахованої за період з 11.01.2013 року по 21.06.2013 року є обґрунтованими, проте такими, що підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 566,88 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково на суму 12 129,26 грн. основного боргу, 566,88 грн. пені, 849,05 грн. штрафу.

Оскільки позов подано прокурором, який звільнений від сплати судового збору, а спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, відповідно частин 2, 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Магнітогорська, 28а, код ЄДРПОУ 33689922) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (17024, Чернігівська область, Козелецький район, село Десна, вул. Ювілейна, 3, код ЄДРПОУ 07807645) 12 129 (дванадцять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 26 коп. основного боргу, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 88 коп. пені, 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 05 коп. штрафу.

3. Стягнути з Концерну " Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Магнітогорська, 28 а, код ЄДРПОУ 33689922) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний рішення складено 11.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк