Ухвала суду № 37454681, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2014 р. м. Київ К/800/45407/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Домбровського І.В.,

за участю представника спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" Горболиса О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 2а-10873/12/2670 за позовом спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови №117 від 09.07.2012 року щодо накладення стягнень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року спільне Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" звернулося в суд з позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області №117 від 09.07.2012 року про накладення штрафу у розмірі 80 206,54 грн. за відсутність доступної достовірної, своєчасної та необхідної інформації на продукцію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на АЗС № 07003/0 споживачам була доступна достовірна інформація про дату виготовлення, найменування та місцезнаходження виробника товарів, основні властивості, правила і умови ефективного і безпечного використання, строк придатності товарів, зазначених у додатку № 7 до Акту перевірки №000143 від 25.05.2012 року. Дана інформація міститься в паспортах якості та сертифікатах відповідності, які оглядалися посадовими особами Інспекції в ході перевірки, тому висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями спільне Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області 25 травня 2012 року була проведена планова перевірка стану дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС № 07003/0 спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР " за адресою м. Херсон вул. Будьонного 1.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений Акт № 000143 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 25 травня 2012 року, на підставі якого винесена постанова № 117 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів " від 09 липня 2012 року

Згідно проведеної перевірки встановлені наступні порушення законодавства: відсутня доступна, достовірна, своєчасна та необхідна інформація на продукцію, що зазначена у п. 1-2 додатку № 7 до Акту перевірки, дата виготовлення товару, найменування та місцезнаходження виробника товару, основні властивості, правила і умови ефективного використання, строк придатності, інформація надана російською мовою.

Так, перевіркою встановлено, що стосовно бензину автомобільного А-95 Formula Green petrol та палива дизельного Formula Blue марка С, вид ІІ, масова частка сірки 0,0050 %, відсутня повна, необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дату виготовлення, найменування виробника і місце його знаходження, основні властивості, правила і умови ефективного і безпечного використання, строк придатності.

Стосовно бензину автомобільного А-95 Formula Green petrol та палива дизельного Formula Blue diesel марка С, вид ІІ, яке реалізувалося на АЗС №07003/0 спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" під час перевірки позивачем надані: сертифікат відповідності № UA1.117.0088937-11 терміном дії з 8 липня 2011 р. до 7 липня 2013 року та додаток 1 до даного сертифікату від 8 липня 2011 р. та паспорт якості № 7FP/Ц-387XPC/0512 від 7 травня 2012 року на бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І клас В; - сертифікат відповідності № UA1.039.0129341-10 терміном дії з 18 жовтня 2010 року до 22 березня 2015 року та паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 8 травня 2012 року на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ (вміст сірки не більше 50,0 мг/кг).

Вказані документи засвідчують якісні, кількісні характеристики та іншу інформацію щодо бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду І клас В, який відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, яке відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007, однак, у сертифікатах відсутні відомості про нафтопродукти під брендовою назвою Formula Green petrol та Formula Blue diesel.

При проведенні перевірки позивачем була надана інформація, оформлена письмовим документом без належного затвердження суб'єктом господарювання, відповідно до якого бензин автомобільний А-95 Formula Green petrol одержаний шляхом змішування бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро з присадкою Kerоpur 3458 N в кількості 0,462 кг на 1 т бензину і барвником Sudan Green 990 Liquid в кількості 0,05 кг на 1 т бензину за допомогою установки змішування і розчинення рідини в потоці УСЖ-01М.ПС; паливо дизельне Formula Blue diesel одержане шляхом змішування палива дизельного підвищеної якості (Євро) з присадкою Kerоpur DP 4510С в кількості 0,17 кг на 1т дизельного палива і барвником Sudan Blue 673 Liquid 0,055 кг на 1т дизельного пального за допомогою установки змішування і розчинення рідини в потоці УСЖ-01М.ПС. Однак, крім даного інформаційного документу, жодного нормативного документу, який встановлює умови удосконалення якості дизельного палива на час перевірки позивачем надано не було. Щодо реалізації нафтопродуктів з додаванням миючих присадок та барвників позивач зазначав, що удосконалення якості бензину автомобільного на нафтобазі ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" (Херсонська область м. Цюрюпінськ,вул. Промислова 11) відбувається на підставі Технологічного регламенту №33500195.003-2010, який затверджений ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" що входить до сфери управління Міненерговугілля; удосконалення дизельного палива на нафтобазі ТОВ "ТНК-ВР Коммерс" відбувається на підставі Технологічного регламенту №33500195.044-2010, який затверджений ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА", що входить до сфери управління Міненерговугілля. Надані Технологічний регламент №33500195.003-2010 містить лише титульну сторінку, а наданий інший Технологічний регламент № 32245025.003-2007 удосконалення якості автомобільних бензинів А-95 та А-98 згідно з EN 228 в умовах ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ"; Технологічний регламент №33500195.004-2010 також містить лише титульну сторінку, а повноцінно надано інший Технологічний регламент № 32245025.004-2007 удосконалення якості дизельного палива згідно з EN 590 в умовах ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ".

Відсутні умови співпраці СП ТОВ "КЕРШЕР" з ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ" щодо удосконалення палива. Удосконалення якості автомобільних бензинів А-95 згідно з EN 228 та дизельного палива згідно EN 590 здійснюється ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ" за допомогою установки змішування та розчинення рідин у потоці марки УСЖ-01М.ПС з метою отримання бензинів автомобільних Formula petrol згідно з ТУ У 23.2-32245025-001:2007 та дизельного палива Formula Blue diesel DT згідно з ТУ У 23.2-32245025-002:2007. Разом з тим, відповідно наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про анулювання реєстрації технічних умов" від 23 березня 2012 року №397 та від 15 березня 2012 року № 327, ТУ У 23.2-32245025-001:2007 на бензини автомобільні Formula petrol та ТУ У 23.2-32245025-002:2007 на дизельне паливо Formula Blue diesel DT анульовані.

Перевіркою встановлена відсутність належним чином оформленого нормативного документу у СП ТОВ "КЕРШЕР" на удосконалення якості автомобільних бензинів та дизельного пального.

Не підтверджуються документально щодо допущення застосування миючих присадок Kerоpur-3458 N та Kerоpur DP 4510 виробництва фірми BASF (Німеччина) саме спільним Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР".

Паспорт якості № 7FP/Ц-387XPC/0512 від 7 травня 2012 року, який наданий на бензин автомобільний А-95 Formula Green petrol, містить вищевказану інформацію, дата виготовлення - 21.04.2017, що не може відповідати дійсності; у висновку зазначається про відповідність автомобільного бензину якості Євро виду І класу С ДСТУ 4839:2007, хоча паспорт видано на автомобільний бензин підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В; не зазначено гарантійного терміну зберігання.

В паспорті якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 8 травня 2012 року, який наданий на паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ не зазначена інформація про наявність у нафтопродукті присадок та барвників, їх найменування та кількість, висновок підтверджує, що паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид ІІ відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007, жодної необхідної інформації про товар "паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ" не міститься.

Інформація на бензин автомобільний А-95 Formula Green petrol та паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ надана позивачем, в тому числі сертифікат відповідності та паспорт якості, не є повною, достовірною та своєчасною.

Суди першої і апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходили з того, що інформація на бензин автомобільний А-95 Formula Green petrol та паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ не є повною, достовірною та своєчасною, що, в свою чергу, порушує права споживача та суттєво обмежує споживача у здійсненні усвідомленого та компетентного вибору товару, а застосована сума штрафу відповідає вимогам ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно обставин справи між сторонами вник спір щодо законності постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області №117 від 09.07.2012 року про накладення штрафу у розмірі 80 206,54 грн. за відсутність доступної достовірної, своєчасної та необхідної інформації на продукцію.

Розглядаючи вказаний спір суди попередніх інстанцій ґрунтовано та в повній мірі дослідили обставини наявності порушень щодо відсутності доступної, достовірної, своєчасної та необхідної інформації на продукцію.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 61) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Частиною 2 статті 15 вищенаведеного Закону встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно ч. 4 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів" продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється. Відповідальність за порушення вимог щодо безпеки продукції, передбачених цією частиною, визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Крім того, пунктом16 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані забезпечити реалізацію прав споживачів, визначених Законом України "Про захист прав споживачів", виконувати ці правила та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність.

Так, п.17 зазначеного Порядку встановлює, що забороняється продаж товарів, які не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначений або зазначений з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Згідно пункту 21 вказаного Порядку, суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 19 від 16 січня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1997 року за № 52/1856, об'єктами сертифікації в державній системі сертифікації УкрСЕПРО є продукція, що: вироблена в Україні; ввозиться в Україну і зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам; ввозиться в Україну і не зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинним в Україні нормативним документам на аналогічну продукцію.

Роздрібна торгівля нафтопродуктами регламентується Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442,

Пункт 9 Правил встановлює, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Пунктом 29 зазначених Правил заборонено приймати нафтопродукти на АЗС у разі, зокрема, неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної накладної; невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативних документів; відсутності паспорта якості нафтопродукту або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, не зазначені усі показники якості); відсутності копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Пунктом 32 вказаних Правил передбачено, що у разі продажу нафтопродуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу споживача подають супровідні документи із зазначенням реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про відповідність та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності виду продукції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що стосовно бензину автомобільного А-95 Formula Green petrol та палива дизельного Formula Blue марка С, вид ІІ, масова частка сірки 0,0050 %, які ркеалізовувалися позивачем, відсутня повна, необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дату виготовлення, найменування виробника і місце його знаходження, основні властивості, правила і умови ефективного і безпечного використання, строк придатності.

Судами попередніх інстанцій перевірені доводи позивача щодо достовірної і повної інформації відносно бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро клас С вид І зі вмістом барвника, миючої присадки Kerоpur 3458N та палива дизельного підвищеної якості Євро марка С вид І зі вмістом барвника, миючої присадки Kerоpur-DP 4510 з вивченням відповідних документів, однак надані позивачем документи засвідчують якісні, кількісні характеристики та іншу інформацію щодо бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду І клас В, який відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, яке відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007, в яких відсутні відомості про нафтопродукти під брендовою назвою Formula Green petrol та Formula Blue diesel, які реалізовувалися.

Посилання позивача на технологічні регламенти №33500195.003-2010 та № 32245025.003-2007 щодо удосконалення якості автомобільних бензинів А-95 та А-98 згідно з EN 228 в умовах ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ" суди попередніх інстанцій обгрунтовано не прийняли до уваги з урахуванням їх анулювання та відсутності відповідних підтверджуючих документів щодо співпраці позивача з ДП "ВИК ОИЛ-КИЇВ".

Відповідно до пункту 4.1 розділу четвертого ДСТУ 4839:2007 "Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови" бензини мають відповідати вимогам цього стандарту, їх треба виготовляти за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 розділу четвертого ДСТУ 4839:2007 встановлено, що для покращення експлуатаційних показників якості бензинів дозволене уведення присадок та добавок, допущених до застосування у встановленому порядку, і вони не повинні містити фосфор.

Згідно з розділом першим ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" дозволено виготовляти дизельне паливо з присадками та добавками, допущеними до застосування у встановлену порядку.

Пунктом 4.1. даного Стандарту встановлено, що дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту, його треба виготовляти за технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували належне застосування присадок та добавок і механізм їх застосування.

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованих висновків про відсутність належним чином оформленого нормативного документа у СП ТОВ "КЕРШЕР" на удосконалення якості автомобільних бензинів та дизельного пального.

Судами попередніх мінстанцій встановлено, що інформація на бензин автомобільний А-95 Formula Green petrol та паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ, що надана позивачем, в тому числі сертифікат відповідності та паспорт якості, не є повною, достовірною та своєчасною, що порушує права споживача та суттєво обмежує споживача у здійсненні усвідомленого та компетентного вибору товару.

Виходячи з наведеного, суди першої та апеляцінйої інстанції пртийшли до обгрунтованого висновку про правомірність застосування відповідачем до Спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "КЕРШЕР" штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідальність за ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" наступає за порушення законодавства про захист прав споживачів, тому числі, у разі відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно оскаржуваної постанови до позивача застосований штраф у сумі 80206,54 грн., його сума обчислювалася, виходячи з залишку товару, щодо якого були встановлені правопорушення на момент проведення перевірки. СП ТОВ "Кершер" не надало апеляційному суду достовірну інформацію про об'єм партії нафтопродуктів та їх оптову ціну, щодо яких проводилася відповідачем перевірка

Оскільки при розрахунку штрафу відповідачу на момент винесення оскаржуваної постанови інформація щодо вартості одержаної для реалізації партії товару позивачем не надавалася, то суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованих висновків, що за наявності встановленого правовпорушення, за яке звільнення від відповідальності не передбачене, відповідач правильно застосував штрафні санкції, виходячи з залишку товару, щодо якого були встановлені правопорушення на момент проведення перевірки. Так як доказів того, що позивач не веде обов'язковий облік доходів і витрат та правових підстав звільнення від ведення обліку СП ТОВ "Кершер" не надано, тому до нього не може бути застосований штраф у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з огляду на імперативність та вичерпність підстав для застосування такого розміру штрафу.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснений розрахунок штрафу у меншому розмірі, ніж той, який мав би бути зроблений виходячи з розміру вартості одержаної для реалізації партії товару, оскільки Інспекцією зроблено розрахунок, виходячи з наявного залишку партії товару на момент перевірки.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції, що оскаржувана постанова прийнята в межах наданих повноважень та відповідно діючого законодавства і підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: