Ухвала суду № 37454138, 25.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2014 р. м. Київ К/800/37001/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Заїка А.М., Качанівський Л.А.

відповідача: Житкевич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року

у справі № 806/2008/13-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО-ФУД УКРАЇНА»доБердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА») звернулось з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад, грудень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2012 року №992/1504/35976986.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 200.4 (а) ст. 200 Податкового кодексу України, а саме - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року на 450 000,00 грн., за грудень 2012 року на 105 0000,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2013 року № 000002/1504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1500000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 750000,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3.ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до пп. 200.6., 200.7., 200.8. ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» як платником податку на додану вартість, у поданих податкових деклараціях правильно визначено суми своїх податкових зобов'язань за листопад та грудень 2012 року та суми податкового кредиту даних звітних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації за листопад 2012 року позивачем визначено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8062,00 грн. та розмір свого податкового кредиту в сумі 1207614,00 грн., а також зазначено розмір від'ємного значення за попередній звітний період, в сумі 451885,00 грн.

В податковій декларації за грудень 2012 року позивач правомірно визначив свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість та розмір податкового кредиту з урахуванням уточнюючого розрахунку правильно визначив розмір такого від'ємного значення за попередній звітний період, в сумі 1196477,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» мало право за листопад 2012 року на бюджетне відшкодування такого від'ємного значення за попередній звітний період (за жовтень 2012 року) в сумі, що не перевищує 451885,00 грн. та за умови її фактичної сплати позивачем постачальникам таких товарів/послуг.

Крім того, позивач мав право за грудень 2012 року на бюджетне відшкодування від'ємного значення за попередній звітний період (за листопад 2012 року) в сумі, що не перевищує 1196477,00 грн. та за умови її фактичної сплати позивачем постачальникам таких товарів/послуг.

Придбання та використання придбаних товаро-матеріальних цінностей та послуг у господарській діяльності, а саме - для будівництва м'ясопереробного цеху, підтверджується наявними в матеріалах справи - видатковими накладними, актами приймання-передачі робіт (надання послуг) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що суми заявлені ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» до бюджетного відшкодування (450000,00 грн. за листопад 2012 року та 1050000,00 грн. за грудень 2012 року), підтверджені належним чином оформленими первинними документами (податковими накладними та платіжними дорученнями), а тому позивачем правомірно заявлено відповідні суми від'ємного значення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов