Ухвала суду № 37453618, 13.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Київ К/9991/88516/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011

у справі № 2а/1670/6983/11

за позовомПриватного підприємства «Дортехкомплект»доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дортехкомплект» (далі по тексту - позивач, ПП «Дортехкомплект») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000851502/0/647 від 16.03.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.02.2011 Кременчуцькою ОДПІ була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Дортехкомплект» за грудень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 890/15-322/32451048 від 28.02.2011, яким встановлено порушення пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки 16.03.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000851502/0/647, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 19414,50 грн., у тому числі 15531,60 грн. за основним платежем та 3882,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Дортехкомплект» та ПП «Нафта-капітал» було укладено договір купівлі-продажу товару від 15.12.2010 за № 132. Згідно договору продавець ПП «Нафта-капітал» приймає на себе зобов'язання на підставі заявки покупця придбавати та комплектувати заявлені запчастини та комплектуючі до асфальтних заводів різних модифікацій, а покупець ПП «Дортехкомплект» зобов'язується оплатити товар відповідно до рахунку.

На виконання вищезазначеного договору ПП «Нафта-капітал» виписані податкові накладні: № 815 від 28.12.2010 на суму 50796,00 грн. (в тому числі ПДВ 8466,00 грн.) та № 810 від 27.12.2010 на суму 42393,60 грн. (в тому числі ПДВ 7065,60 грн.) відповідно, на загальну суму 93189,60 грн. (в тому числі ПДВ 15531,60 грн.).

Фактичне відвантаження товару ПП «Нафта-капітал» на адресу позивача підтверджується видатковими накладними № НФ-0000669 від 28.12.2010 на суму 50796,00 грн. (в тому числі ПДВ 8466,00 грн.) та № НФ-0000662 від 29.12.2010 на суму 42393,60 грн. (в тому числі ПДВ 7065,60 грн.), на загальну суму 93189,60 грн. (в тому числі ПДВ 15531,60 грн.).

На підставі вказаних накладних ПП «Дортехкомплект» придбав у ПП «Нафта-капітал» продукцію та здійснив оплату у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Нафта-капітал», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 27.12.2010 № 243 на суму 42393,60 грн. (в тому числі ПДВ 7065,60 грн.) та від 28.12.2010 № 247 на суму 50796,00 грн. (в тому числі ПДВ 8466,00 грн.). Оплата за товар здійснена згідно рахунків-фактур № НФ-0000542 від 24.12.2010 та № НФ-0000545 від 27.12.2010. В матеріалах справи містяться банківські виписки, які підтверджують оплату товару, придбаного у ПП «Нафта-капітал».

Факт перевезення товару підтверджується копією договору позички автомобіля (легковий пікап - MAZDA BT 50 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1), актом прийому передачі транспортного засобу в оренду, копіями подорожніх листів.

В підтвердження того, що придбаний у ПП «Нафта-Капітал» товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду надано договір поставки обладнання, комплектуючих або запчастин до асфальто-змішувальних установок № 103 від 12.08.2010 року, укладений між ПП «Дортехкомплект» та ВАТ ШРБУ № 33, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця в 2010 році комплектуючі та запчастини на асфальто-змішувальні установки ДС-158, а покупець зобов'язаний оплатити товар згідно пред'явленого рахунку та отримати його за довіреністю своїм транспортом. На виконання даного договору позивачем ПП «Дортехкомплект» виписані покупцю ВАТ ШРБУ № 33 податкові накладні № 7-12 від 24.12.2010, № 9-12 від 27.12.2010; рахунки № 281 та № 284-1 від 23.12.2010; видаткові накладні № 192 та № 194 від 29.12.2010; довіреність, видана ВАТ ШРБУ № 33 на ім'я ОСОБА_2 на отримання товарів від ПП «Дортехкомплект».

Закон України «Про податок на додану вартість» є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до абз. 2 пп. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на день виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуга) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відповідач робить висновок про те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності даних по контрагенту позивача - ПП «Нафта-Капітал», що у сукупності свідчить про відсутність правових підстав формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного підприємства, які фактично не відбулися, оскільки на думку податкового органу в даному випадку позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ПП «Дортехкомплект».

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що факт здійснення господарських операцій підприємством підтверджений відповідними документами, а невиконання свого обов'язку щодо фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, не позбавляє позивача права включення сплачених сум податку до податкового кредиту.

Твердження відповідача, що у результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені згідно ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним спростовуються матеріалами справи. Інших доказів в підтвердження даного факту судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано.

Судами вірно не взято до уваги доводи податкового органу щодо анулювання 20.01.2011 свідоцтва платника ПДВ ПП «Нафта-Капітал», оскільки анулювання відбулося на місяць пізніше, ніж оподаткована операція з ПП «Дортехкомплект» та на час її вчинення підприємство належним чином мало статус платника ПДВ, внесеного до відповідного реєстру.

Проведені ПП «Дортехкомплект» господарські операції узгоджуються з поняттям господарської діяльності, яке закріплене у чинному законодавстві, що не спростовується податковим органом.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров