Рішення № 37453530, 04.03.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4749/13-ц

пр. № 2/759/45/14

04 березня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретарів Холявчук А.А., Івченко В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПрАТ «СК «Інгострах» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ «СК «Інгострах» 26.03.2013 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 8361,06 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 30.05.2011 року приблизно о 10 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Лютеранській 11-а відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 128 від 07.06.2011 року, сума страхового відшкодування до виплати з врахуванням визначеної договором франшизи на підставі страхового акту № И-3971 від 04.09.2011 року складає 33481,06 грн.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2011 року, винним у даній ДТП є водій автомобіля марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2

На час пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «СК «Інгострах» у зв'язку з чим він звернувся до позивача із заявою про виплату йому страхового відшкодування, та 06.09.2011 року позивач на виконання договору страхування та на підставі страхового акту виплатив 33481,06 грн.

Відповідальність водія автомобіля марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2 була застрахована в СК «Альфа страхування», і позивач ПрАТ «СК «Інгострах» звернувся до СК «Альфа страхування» з вимогою про відшкодування збитків завданих відповідачем в розмірі 25500 грн. в межах ліміту відповідальності.

28.03.2012 року СК «Альфа страхування» відшкодувала ПрАТ «СК «Інгострах» частину страхового відшкодування у розмірі 25500 грн.

Таким чином різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням становить 8361,06 грн.

Відповідачу з метою досудового врегулювання спору булла надіслана претензія, однак вона так і залишилась поза увагою відповідача. На підставі наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача в судовому засіданні 27.08.2013 року заявлено клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ПрАТ "СК "Інгострах" до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 27.08.2013 року клопотання представника відповідача про призначення судової авто-технічної експертизи задоволено. По справі призначено судову авто-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с. 57-58).

17.12.2013 року з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулась справа з повідомленням про неможливість надання висновку (а.с. 75-76).

Ухвалою суду від 17.12.2013 року провадження у справі відновлено (а.с. 77).

В судовому засіданні 04.03.2014 року представник позивача Каракоця О.Р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

В судове засідання 04.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, проти позовних вимог у засіданні суду 01.07.2013 року заперечував, з тих підстав, що висновок який надав позивач №128 проведений експертами є не точним, оскільки експерт не відокремлював пошкодження які зазнав автомобіль «Хонда» під час ДТП, що сталась з не з вини відповідача, та включив в калькуляцію загальну вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу, враховуючі всі пошкодження, в тому числі пошкодження, які були отримані автомобілем «Хонда» до ДТП, що сталось 30.05.2011 року о 10 год. 40 хв. Окрім того надав суду письмові заперечення (а.с. 37-40).

В судові засідання третя особа не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи була належним чином повідомлена (а.с.30, 36, 50, 53), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1) ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.06.2011 року, винним у даній ДТП є водій автомобіля марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2 (а.с. 5 (зворотна сторона)-6).

Судом встановлено, 30.05.2011 року приблизно о 10 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Лютеранській 11-а відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, та автомобіля марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті транспортної пригоди автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с.4 Зворотна сторона), а відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 128 від 07.06.2011 року, сума страхового відшкодування до виплати з врахуванням визначеної договором франшизи на підставі страхового акту № И-3971 від 04.09.2011 року складає 33481,06 грн. (а.с. 10(зворотна сторона)-12).

Судом встановлено, що 02.06.2008 року між ЗАТ «СК Інгострах», назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 27.04.2011 року змінено на ПрАТ «СК «Інгострах» та гр. ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту № К2Х6АЕ00000048, автомобіля марки «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 2-3).

ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про виплату йому страхового відшкодування (а.с.4).

Виконуючи умови договору добровільного страхування позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 33481,06 грн. вигодонабувачу ПАТ «ПриватБанк» згідно до п. 3.1. договору страхування (а.с. 18).

Відповідальність водія марки «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_2 була застрахована в СК «Альфа страхування».

Позивач ПрАТ «СК «Інгострах» звернувся до СК «Альфа страхування» вимогою про відшкодування збитків.

СК «Альфа страхування» відшкодувало ПрАТ «СК «Інгострах» завдані відповідачем збитки в розмірі 25500,00 грн. в межах ліміту відповідальності.(ас. 18 - зворотна сторона).

Згідно ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до повідомлення про неможливість надання висновку від 16.11.2013 року №8882/13-52/8883/13-54, експертизу не можливо провести, оскільки фотознімки транспортних засобів у пошкодженому стані не представлені, огляд транспортного засобу «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2 не забезпечений. Та окрім, цього не оплачено попередня вартість експертизи, яка ухвалою суду покладена на ОСОБА_2 (а.с. 76).

Зважаючи, що позивач ПрАТ «СК «Інгострах» не має можливості забезпечити огляд транспортного засобу «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, оскільки не є власником вказаного автомобіля, а відповідач ОСОБА_2 за клопотанням представника якої було призначено згадану експертизу, є власником транспортного засобу «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, проте не забезпечила огляд транспортного засобу експертам, не провела оплату за проведення експертизи суд розцінює такі дії відповідача як зловживання своїми процесуальними права, що призводить до затягування розгляду справи та суд не визнає факту врахування у звіт № 128 про вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ заподіяння матеріальної шкоди в іншій ДТП в м. Одесі.

Враховуючи наведене, суд визнає факт того, що пошкодження, виявлені на автомобілі «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 відповідають пошкодженням автомобіля «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2, та те, що вони спричинені в результаті контактування з автомобілем «Мітсубіші», д.н.з. НОМЕР_2.

Крім того, суд приймає до уваги і ту обставину, що позивач отримав частину страхового відшкодування від страхової компанії, якою було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, на суму 25500 грн.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат позивача, що складаються з суми страхового відшкодування в розмірі 8361,06 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 229,40 грн. сплачена позивачем згідно платіжних доручень (а.с. 24).

На підставі викладеного, керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 146, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПрАТ "СК "Інгострах" до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож: у АДРЕСА_1 ) на користь ПрАТ "СК "Інгострах" (ЗКПО 33248430, МФО 305299, п/п № 26507050000686 у ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровська) - витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі - 8361,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (прож: у АДРЕСА_1 ) на користь ПрАТ "СК "Інгострах" (ЗКПО 33248430, МФО 305299, п/п № 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська) судові витрати у розмірі 229, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник