Постанова № 37450819, 27.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року Справа № 904/8136/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.,

представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у справі № 904/8136/13

за позовом: Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А1201, м. Кіровоград

про стягнення 17 360 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у справі № 904/8136/13 (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кіровограда суму основного боргу в розмірі 16 411,2 грн., 1 371,51 грн. - 3% річних, 808,72 грн.- інфляційних втрат.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

В решті позову - відмовлено.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №149 від 21.12.2008 року про відшкодування вартості електричної енергії за період з жовтня по грудень 2010 року, правом відповідно до ст.625 ЦК України стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення заборгованості, суд зазначив на невірне застосування позивачем тарифу на електроенергію та правильний розмір боргу - 16 411,2 грн., а не заявлений 16 544,88 грн.

З огляду на вказане зменшено судом і розмір 3% річних та інфляційні втрати

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення господарським судом норм матеріального права – ст.638 ЦК України.

Зазначає, що в договорі, на який посилається суд, сторонами не визначено місце споживання електричної енергії, що є підставою вважати договір неукладеним. Надані суду акти щодо обсягу споживання електричної енергії, підписані не уповноваженою особою відповідача, тому як правочини не можуть породжувати прав та обов’язків сторін.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кіровограда в своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін, третьої особи та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кіровограда 26.02.2014 року надав до Дніпропетровського апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі його представника у зв’язку з нестачею коштів на відрядження.

Оскільки всі учасники судового процесу повідомлені належним чином про час та місце розгляду даної справи, розгляд апеляційної скарги проведено за наявними доказами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення слід залишити без змін в силу наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда (позивач-2), військовою частиною А1201 ( третя особа) та ТОВ "Івала" (відповідач) був укладений трьохсторонній договір №149 від 21.12.2008 року про відшкодування вартості електроенергії (а.с.15-16).

Згідно умов договору відповідач, відповідно до норм споживання електроенергії (або показників лічильника), за тарифами, встановленими постачальною організацією для військової частини, відшкодовує вартість електроенергії, яку споживає в процесі надання послуг з харчування особового складу військової частини А1201 (п.1.1договору).

Розділом 2 договору сторони передбачили облік електричної енергії та порядок розрахунків: щомісяця відповідач та представник третьої особи по даній справі зобов’язалися складати та підписувати акт звірки, на підставі якого позивач-2 щомісячно, до 10 числа складає рахунок-фактуру та надає його відповідачу (п.п.2.1 та 2.2).

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач приймає до виконання подані позивачем рахунки та оплачує їх у десятиденний термін з дня отримання належним чином оформленого рахунку – фактури.

Судом першої інстанції встановлено факт порушення відповідачем умов договору. Так, на відшкодування вартості послуг за електричну енергію позивач-2 належним чином оформив та надав відповідачу рахунки – фактури №934 від 08.11.2010 року, №1023 від 08.12.2010 року та №1065 від 14.12.2010 року (а.с.20-21). Докази їх оплати з боку відповідача відсутні, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України.

Доводи апелянта щодо неукладеності договору, неправомірності актів зняття показів спожитої електричної енергії №№10 -12, на підставі яких сформовано рахунки-фактури є безпідставними, оскільки договір з 2008 року виконувався відповідачем, визнавались ним всі його умови, а щодо повноважень представника ТОВ "Івала" на підписання актів, то яким чином такі повноваження відповідача мають бути підтверджені в умовах договору не визначено.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно зазначив на помилковість застосованого в розрахунках позивача-2 тарифу на споживання електричної енергії та сума боргу визначена відповідно до Постанов НКРЕ від 22.09.2010 року №1267, від 25.10.2010 року №1389 та від 23.11.2010 року №1534.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати та 3% річних стягнуто судом правомірно, виходячи з суми заборгованості та періоду прострочення виконання зобов’язання. Розмір їх відповідачем не спростовано.

Оскільки рішення місцевого господарського суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 року у справі № 904/8136/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М.Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 03.03.2014 року.