Постанова № 37447917, 03.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2014 року Справа № 904/2612/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від відповідача : Лихопьок Д.П., представник, дов. № б/н від 20.02.12р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.13 у справі №904/2612/13

за позовом Приватного підприємства "Авентин", с.Щасливе, Бориспільський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м.Дніпропетровськ

про повернення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013р. ( головуючий суддя - Татарчук В.О., судді - Кощеєв І.М., Колісник І.І.) позов Приватного підприємства "Авентин" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" на користь приватного підприємства "Авентин" 282 881,23 грн. основного боргу, 6 870,10 грн. 3% річних, 5 795,03 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару та не поверненням коштів на вимогу позивача.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, а також порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.08.2013р. та відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі йдеться про наступне: згідно з рахунком № 85096-12/14308з від 26.04.2012 ПП «Авентин» було здійснено передоплату за товар на суму 321134,04 грн. Товар було поставлено позивачу на суму 34879,81 грн. згідно видаткової накладної № 85096-12/14641. Решта товару виявилась неякісною, що призвело до порушення строків поставки товару. Кошти частково повернуті відповідачем позивачу.

Крім того, як зазначає скаржник, є сумнівною дійсність договору № 85096-12 від 01.03.2012, зокрема, щодо його підписання та засвідчення печаткою з боку ТОВ «Сервісопторг». Зокрема, підпис уповноваженої особи на укладання договорів від імені ТОВ «Сервісопторг» Гончаренка М.Ф. не відповідає оригінальному підпису; на копії вищевказаного договору відображений відбиток печатки ТОВ «Сервісопторг» з позначкою «для документів №1», однак згідно з наказом №49-П від 07.09.2006 вказана печатка ставиться на товарних та товарно-транспортних накладних, листах та інших документах, які не пов'язані з фінансовими та звітними документами підприємства, а для підписання договорів ставиться інша печатка підприємства. Підробка договору можливо була здійснена керівництвом та засновниками ПП «Авентин», які є пов'язаними з іншими юридичними особами, що здійснюють незаконну діяльність.

Порушення норм процесуального права полягає в тому, що судом не задоволено клопотання відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої та технічної експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні 19.02.2014р. вказав, що рішення суд відповідає обставинам, встановленим при розгляді справи. Оплата товару та його поставка здійснювалась на підставі договору. укладеного між сторонами. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачем 03.02.2014р. подано письмове клопотання про призначення експертизи з метою встановлення ким виконаний підпис на договорі з боку постачальника та чи відповідає відбиток печатки на договорі відбитку печатки ТОВ «Сервісопторг». Підставою для проведення експертизи є сумнів відповідача в підписанні договору повноважною особою.

Вирішуючи питання щодо даного клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до ст..204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом не дійсним. Укладений сторона и договір відповідає вимогам закону і недійсним судом не визнаний. Предметом позову є заборгованість за оплачений але не поставлений товар, а не договір. Відповідачем позивачу поставлявся товар, передбачений договором, що свідчить про схвалення договору, відповідно до ст..241 ЦК України.

За цих обставин колегія суддів не вбачає підстав для призначення та проведення експертизи.

Відповідачем 28.02.2014р. подано клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 904/1144/14, порушеної господарським судом Дніпропетровської області справи 27.02.2014р. за позовом ТОВ «Сервісопторг» до ПП «Авентин» про визнання недійсним договору, яким обґрунтовує свої вимоги позивач (ПП «Авентин») по даній справі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст..101 ГПК України. перегляд справи здійснюється за наявними у справі доказами, якими керувався суд на час прийняття рішення, а також додатково поданими доказами, які існували на час розгляду справи і були відомі особі, що їх подає, у разі обґрунтування неможливості подання їх суду першої інстанції.

Можливе встановлення рішенням суду недійсності договору не є таким доказом, а може бути лише підставою для перегляду рішення по даній справі за ново виявленими обставинами.

Тому в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі колегія суддів відмовляє.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 85096-12 від 01.03.2012, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець - приймати та оплачувати паперову продукцію в асортименті, за умовами, наведеними у договорі та узгодженими сторонами ( п.1.1 Договору).

В п. 3.2. Договору сторонами встановлено, що оплата виконується шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору в термін згідно виставлених рахунків.

Згідно п. 4.1 договору умови постачання: самовивезення товару покупцем зі складу постачальника. Можлива доставка товару до складу покупця. У разі передплати граничний термін постачання складає сім днів з моменту оплати.

На виконання умов договору ПП «Авентин» 27.04.2012р. перераховано відповідачу суму передоплати у розмірі 321 134,04 грн., згідно рахунку № 85096-12/14308з від 26.04.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 219 від 27.04.2012.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконував не належним чином, поставив позивачу товар на суму 34 879,81 грн., що підтверджується видатковою накладною № 85096-12/14641р від 28.04.2012.

У відповідь на лист-вимогу позивача № 11 від 03.05.2012 щодо повернення йому протягом трьох банківських днів коштів в сумі 286 254,23 грн. у зв'язку з не поставкою товару, відповідачем згідно банківських виписок від 17.05.2012р. та 09.07.2012р. частково повернуто позивачу 1 500 грн. та 1 873 грн. відповідно, всього - 3373,00 грн.

Заборгованість складає 282 881,23 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних за період з 23.05.2012 по 18.03.2013, що складає 6 870,10 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України, якщо продавець. який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк. покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, тому господарський суд правильно стягнув основний борг в сумі 282 881,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже вказувалося, листом-вимогою № 11 від 03.05.2012р. позивач вимагав від відповідача повернути йому протягом трьох банківських днів кошти в сумі 286 254,23 грн. у зв'язку з не поставкою товару. Дане право позивача ґрунтується на ст..625 ЦК України, а отже у відповідача виник обов'язок повернення грошових коштів.

Відповідно до ч.2 ст..530 ЦК України, відповідач повинен був повернути грошові кошти у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем розраховано 3% річних за період з 23.05.2012р. по 18.03.2013р. за 300 днів із суми заборгованості 282 881,23 грн. Просить стягнути 6 870,10 грн.

Розрахунок позивачем здійснено неправильно. Станом на 23.05.2012р. сума заборгованості була 286 627,23 грн., а 282 881,23 грн. стала з 09.07.2013р.

Крім того 3% річних з 282 881,23 грн. за 300 днів складає 6 975,15 грн.. а не 6 870,10 грн.

Однак, оскільки сума 3% річних, яку просить стягнути позивач, є меншою і не порушує прав відповідача то колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо стягнення 6 870,10 грн. 3% річних.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг". м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.13 у справі №904/2612/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.03.2014р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха