Ухвала суду № 37447456, 22.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 р.Справа № 820/10081/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/10081/13-а

за позовом Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, в якому просив суд скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова №575 від 21.05.2013.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року по справі № 820/10081/13-а в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року по справі № 820/10081/13-а року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 159, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач, в порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI, не сплачував єдиний внесок у строки та в порядку, що визначені цим Законом.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова прийнято рішення №575 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ДП "Завод імені В.О.Малишева" застосовано штраф у розмірі 51642,12 грн. та нараховано пеню у розмірі 23238,96 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 10.10.2013 у справі №5023/10655/11 продовжено процедуру розпорядження майном до 09.04.2014.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева» зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова.

Рішенням №575 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова до ДП "Завод імені В.О.Малишева" застосовано штраф у розмірі 51642,12 грн. та нараховано пеню у розмірі 23238,96 грн. Сума нарахованих санкцій обчислена за період з 20.11.2012 по 04.01.2013 (а.с.6).

Також письмові докази свідчать про те, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова №575 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, проте зазначену скаргу залишено без задоволення (а.с.8-11). Після отримання рішення ГУ ПФУ у Харківській області, позивач направив повторну скаргу до Пенсійного фонду України, яку також було залишено без задоволення (а.с.12-17).

Таким чином, враховуючи, що ДП "Завод імені В.О.Малишева" отримано відмову в задоволенні його вимог, позивач звернувся до суду із даним позовом про скасування оскаржуваного рішення в примусовому порядку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI ДП "Завод імені В.О.Малишева" є страхувальником.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Колегія суддів не приймає посилання позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, на ту обставину, що оскільки відносно ДП "Завод імені В.О.Малишева" відкрито процедуру банкротства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску в період дії мораторію, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі №5023/10655/11 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева", з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.06.2011 року, від 05.12.2011 року та від 09.07.2013 року.

Відповідно до статті 244-2 КАС України вказане рішення та правова позиція Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ДП "Завод імені В.О.Малишева".

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р.по справі № 820/10081/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бегунц А.О.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.