Ухвала суду № 37446808, 25.12.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.12.2013 місто Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Машкаринця М.М.,

cуддів Гошовського Г.М., Дацківа В.В.,

за участю прокурора Сирохман Л.І.,

захисника ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1

українця, з середньою освітою,

неодруженого, громадянина України,

раніше судимого: вироком

Мукачівського міськрайонного суду

Закарпатської області від 26 грудня 2011 року

за ч.1 ст.152 КК України до позбавлення волі

строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України постановлено

звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного

покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2

не виїжджати за межі України на постійне проживання

без дозволу кримінально-виконавчої інстанції;

повідомляти кримінально-виконавчу інстанцію про

зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися

для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції,-

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік;

за ч.2 ст. 185 КК України - до позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, щодо ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року та остаточно призначено щодо ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирішено судом і питання щодо речових доказів у справі та судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 01 січня 2012 року приблизно о 10-ій годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходились в приміщенні будинку АДРЕСА_2, скориставшись тим, що власник будинку - потерпілий ОСОБА_3 спав, таємно викрав належні останньому мобільний телефон марки «NOKIA X6» з сім - картою вартістю 2331 грн. та комп'ютерний безпровідний оптичний маніпулятор «Logitech» вартістю 121 грн. 50 коп., задавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2331 грн.50 коп.

Того ж дня приблизно об 11-ій годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщені будинку АДРЕСА_3, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_4, повторно таємно викрав з будинку належний останньому мобільний телефон марки «SAMSUNG E1080» вартістю 152 грн., завдавши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

У апеляції прокурор порушує питання про скасування вказаного судового рішення в частині призначення покарання щодо ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України, і постановлення апеляційним судом нового вироку через невідповідність призначеного щодо винного покарання тяжкості вчинених ним суспільно небезпечних діянь, його особі внаслідок м'якості.

Фактичні обставини справи, доведеність вини, правильність кваліфікації судом суспільно небезпечних дій ОСОБА_2, призначені щодо нього вид та розмір покарання прокурор у апеляції не оспорює.

Інші учасники судового розгляду вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення захисника ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2 про залишення вироку без змін, а апеляції прокурора - без задоволення, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, надавши ОСОБА_2 останнє слово, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 367, 370 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень,зазначених у ч.1 ст.347 КПК України 1960 року, при розгляді справи в апеляційному судді є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Вирок у всякому разі належить скасувати, якщо порушено право на захист.

З матеріалів кримінальної справи, зокрема, протоколу судового засідання від 20 березня 2013 року убачається, що підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив про відмову від захисника (а.с.37, Т.2).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції підсудний ОСОБА_2 заявив про порушення судом першої інстанції його права на захист, оскільки його відмова від захисника була вимушеною, заявлена не з його ініціативи, і при відсутності в судовому засіданні захисника.

На порушення вимог ст. 46 КПК України 1960 року, суд першої інстанції не перевірив обґрунтування, мотиви відмови ОСОБА_2 від захисника, не прийняв відповідного і обов'язкового процесуального рішення з цього приводу (а.с.37,Т.2).

Всупереч вимогам ст. 299 КПК України 1960 року, прийнявши рішення про обсяг дослідження доказів в судовому засіданні, суд першої інстанції не роз'яснив змісту вказаної норми кримінально-процесуального закону потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не роз'яснив вказаним учасникам судового розгляду наслідки прийнятого процесуального рішення (а.с.38,Т.2).

З постанови про притягнення як обвинуваченого від 10 лютого 2012 року, обвинувального висновку від 17 лютого 2012 року убачається, що органом досудового слідства суспільно небезпечні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.185 та ч.2 ст. 185 КК України (а.с.,а.с.162-163, 183-193, Т.1).

За цими ж нормами кримінального закону ОСОБА_2 визнано винним та засуджено судом першої інстанції (а.с.,а.с. 47-50, Т.2).

При цьому, кваліфікуючи суспільно небезпечні дії ОСОБА_2 за вказаними частинами наведеної норми матеріального закону ні орган досудового слідства, ні суд першої інстанції не врахували вимог, викладених у диспозиції ст.185 КК України, роз'яснень, даних в п.п. 27, 32 Постанови № 12 Пленуму Верховного суду України від 25 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності».

Призначаючи покарання щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції не врахував вимог ст.ст. 65, 78 КК України, роз'яснення, даного в п. 10 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Вказані вищенаведені обставини перешкоджають апеляційному суду, без їх усунення, винести новий вирок у справі.

Висновок прокурора, викладений ним у поданій апеляції, яку останній до її розгляду в суді апеляційної інстанції не змінив, не доповнив щодо правильності кваліфікації протиправних дій ОСОБА_2, не зазначення ним про допущене порушення судом першої інстанції кримінального закону при призначенні покарання щодо ОСОБА_2, не можуть бути визнані обґрунтованими та законними.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК 1960 року України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в судді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6-10, 13 ч.2 ст. 370 КК України 1960 року.

З урахуванням саме наведеного, апеляційний суд вважає, що оскаржене судове рішення підлягає до безумовного скасування через допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, кримінального закону, м'якість призначеного щодо ОСОБА_2 покарання, а справа - поверненню на новий судовий розгляд при якому суду необхідно усунути наведені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, для чого належним чином допитати підсудного ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, свідків, зазначених у списку, долученого до обвинувального висновку, дати належну оцінку зібраним і дослідженим доказам у їх сукупності, правильно кваліфікувати суспільно небезпечні дії ОСОБА_2 та призначити щодо нього покарання відповідно до вимог ст. ст. 65, 78 КК України.

На підставі наведеного,керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії судового розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - взяття під варту.

Судді: