Постанова № 37446431, 25.12.2013, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/2419/13-а

2013 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2013

Іллінецький районний суд Вінницької області в скаладі:

Головуючого судді Дєдов М.С.

при секретарі Тетерук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про визнання неправомірною постанови старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати неправомірною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої Ольги Миколаївни від 24 вересня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30177364 за виконавчим листом Іллінецького районного суду Вінницької області № 2-а-71 від 21 листопада 2011 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року в частині задоволених його позовних вимог та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести нарахування і виплатити йому - ОСОБА_1 суму заборгованості згідно постанови Іллінецького районного суду від 18 вересня 2006 року та провадити належні йому за вказаною постановою суду нарахування і виплати надалі постійно залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року було задоволено його позов до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії учаснику війни, учаснику бойових дій, стягнення заборгованості по пенсії, зобов'язано Вінницький обласний військовий комісаріат провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії, як учаснику війни, учаснику бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан та інвентаризацію відповідно до встановленого Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки розміром мінімальної пенсії за віком на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком із 1 січня 2001 року та зобов'язано після перерахунку виплатити йому заборгованість по пенсії в повному обсязі з урахуванням індексів інфляції.

Вказана постанова суду набула законної сили і у встановленому порядку була звернута до виконання. Проте із 1 січня 2007 року повноваження Вінницького обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати пенсій військовослужбовцям були передані до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Листом від 19 жовтня 2007 року Вінницький обласний військовий комісаріат повідомив про неможливість виконання вказаної постанови суду, оскільки його фінансування щодо виплати пенсій військовослужбовцям із 1 січня 2007 року не проводиться.

З цього приводу ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2008 року за заявою ОСОБА_1 було встановлено порядок і спосіб виконання постанови суду у справі від 18 вересня 2006 року шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року в частині задоволених його позовних вимог та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести нарахування і виплатити йому суму заборгованості згідно постанови Іллінецького районного суду від 18 вересня 2006 року та провадити належні йому за вказаною постановою суду нарахування і виплати надалі постійно залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі такого рішення Іллінецьким районним судом 21 листопада 2011 року був виданий виконавчий лист № 2-а-71/2006, який направлений на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області. На його підставі було відкрите виконавче провадження ВП № 30177364.

Однак, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 24 вересня 2013 року це виконавче провадження було закінчене на підставі п.8 ч.1 ст.49 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" з тієї підстави, що "рішення суду виконано фактично та в повному обсязі, що підтверджується листом ГУПФУ у Вінницькій області від 13.08.2013 та розрахунком про перерахунок пенсії від 05.06.2012".

Вказану постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження позивач вважає неправомірною, такою, що порушує його права із наступних мотивів.

Первісне рішення суду - провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії, як учаснику війни, учаснику бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан не може бути визнане виконаним в повному обсязі за його життя, оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Якщо таке "повне виконання рішення суду" боржник пов'язує із скасуванням Вищим адміністративним судом України з мотивів порушення норм процесуального права ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2008 року про зміну порядку і способу виконання рішення суду, то в цьому разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження зумовлює виникнення його права, як стягувача звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Однак винесене відповідачем рішення у виді постанови про закінчення виконавчого провадження формально позбавило його такого права ініціювати заміну сторони виконавчого провадження і, як наслідок, - права на безтермінове отримання підвищення до пенсії, як учаснику війни-учаснику бойових дій. При цьому державним виконавцем не враховано, що постанова Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року у справі за його позовом наразі не скасована, не змінена, є чинною і підлягає подальшому безтерміновому виконанню.

ОСОБА_1 вважає, що протиправне закінчення виконання постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року призвело до порушення його права на гарантовані Конституцією України і Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги учасника війни, учасника бойових дій, що виразилось у понесенні ним значних втратах матеріального характеру у виді неотриманого підвищення до пенсії. Він вважає, що таке його порушене право підлягає захисту судом в обраний ним спосіб - шляхом визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та забезпечення, таким чином, можливість реалізації його права, як стягувача ініціювати перед судом питання формальної заміни сторони виконавчого провадження.

Копію оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження ОСОБА_1 отримав на своє звернення поштою 26 листопада 2013 року із відміткою про відправлення його з м. Вінниці 25 листопада 2013 року, тому вважає, що не пропустив встановленого ч. 2 ст. 181 КАС України строку звернення до суду із цим позовом.

В судове засідання позивач не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просить вирішити адміністративну справу без його участі на підставі наданих ним письмових доказів і задоволити його позовні вимоги.

В заяві він зазначив, що з викладених у його позовній заяві мотивів він не пропустив встановленого законом строку звернення до суду та вважає неправомірною оспорювану постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої О.М. від 24 вересня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30177364 за виконавчим листом Іллінецького районого суду Віницької области № 2-а-71 від 21 листопада 2011 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року в частині задоволених його позовних вимог та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести нарахування і виплатити йому суму заборгованості згідно постанови Іллінецького районного суду від 18 вересня 2006 року та провадити належні йому за вказаною постановою суду нарахування і виплати надалі постійно залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позовну заяву, тому суд розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України.

В письмовому запереченні на позов ОСОБА_1 представник відповідача просить в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Він вказав, що ознайомившись зі змістом зазначеної позовної заяви вважає її необгрунтованою та безпідставною з наступних підстав.

28.11.2011р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

У відповідь, боржником повідомлено, що ОСОБА_1 виплачені кошти згідно рішення суду в сумі 10609,35 грн- відповідно до розрахунку доплати від 16.11.2006 р.; в сумі 2187, 15 грн.- відповідно до розрахунку від 21.07.2006 року; в сумі 2718,75 грн.- відповідно до розрахунку від 29.12.2006 року та в сумі 35076,16 грн. з подальшою виплатою - відповідно до розрахунку від 05.06.2012 року.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Враховуючи вище викладене, 24.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам виконавчого провадження,відповідно до ч.1 ст. 31 закону України «Про виконавче провадження», згідно якої копії постанов державного виконавця надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Представник відповідача також вказує в запереченні, що оригінал даної постанови направлено стягувачу 24.09.2013 за вих. № 9113/2.1-28/3. Повторно стягувачу направлено копію даної постанови 22.11.2013року.

Далі в запереченні відповідач зазначає, що ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області по справі № 136/1982/13-а від 30.09.2013 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.09.2006 року по справі № 2-а- 71/2006, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.09.2006 року. Ухвала набула законної сили 07.10.2013 року. Тобто, повноваження ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо перерахунку пенсії, згідно постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 18.09.2006 по справі № 2-а-71/2006 - припинені.

Проте, постанову про закінчення виконавчого провадження винесено державним виконавцем 24.09.2013 року, а ухвала Липовецького районного суду Вінницької області винесена 30.09.2013 та виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з листопада 2013 року. Тобто, на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, 24.09.2013, рішення суду виконано в повному обсязі.

Таким чином, відповідач вважає, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих повноважень, що на його думку є підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1, клопотання та заперечення представника відповідача, матеріали, долучені до адміністративного позову, приходить до слідуючого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач ОСОБА_1 в своїй заяві від 25.12.2013 року стверджує, що не пропустив встановленого строку звернення до суду, тому просить прийняти даний позов до провадження і визнати неправомірною оспорювану ним постанову. На підтвердження своїх позовних вимог він долучив до позовної заяви супровідний лист начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 22.11.2013 року про надсилання йому копії цієї постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2013 року (а.с.4), додатком до якого є копія цієї ж постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2013 року (а.с.5).

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 03.12.2013 року, тобто в десятиденний строк з дня отримання даної постанови.

Твердження представника відповідача, викладені в запереченні, про те, що оригінал постанови направлено стягувану 24.09.2013 року, а 22.11.2013 р. йому повторно було направлено копію даної постанови, ніякими іншими доказами не підтверджено. Крім того, згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження державний виконавець надсилає копії постанов, тому твердження представника відповідача, що позивачу 24.09.2013 року було надіслано оригінал постанови протирічить положенням ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження». Тому суд приходить до висновку, що про прийняту 24.09.2013 року постанову, позивач дізнався після 22.11.2013 року, а тому своєчасно звернувся з вказаним позовом.

Як видно із постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2013 року (а.с. 5), виконавче провадження закінчено, так як державним виконавцем встановлено, що рішення суду виконано фактично та в повному обсязі, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Вінницькій області від 13.08.2013 року та розрахунком пенсії від 5.06.2012 року.

В постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець посилається на п.8 ч.1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Пункт 8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного використання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно виконавчого листа 2-а-71/2006 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано було провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 суму заборгованості згідно постанови Іллінецького районного суду від 18.09.2006 року та провадити належні йому за вказаною постановою суду нарахування і виплати надані постійно залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач в позовній заяві (а.с. 2 стор. позовної заяви 2) вказує, що первісне рішення суду про перерахунок йому раніше призначеної пенсії, як учаснику війни, учаснику бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан не може бути визнане виконаним в повному обсязі за його життя, оскільки пенсія в даному випадку є періодичним пожиттєвим платежем, виплата, якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка має на нього право, нерозривно пов'язана з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Згідно розрахунку про доплату пенсії позивачу від 5.06.2012 року така доплата перерахована по квітень 2012 року.

В подальшому така доплата не перераховується і позивачу не виплачується, тобто постанова Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року виконана не в повному обсязі, а тому відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» її виконання не може бути закінчено, тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 24.09.2013 року є неправомірною і відповідно до ст. 162 КАСУ підлягає скасуванню.

На підставі викладеног та керуючись ст.ст.158-163, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої Ольги Миколаїни від 24 вересня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30177364 за виконавчим листом Іллінецького районого суду Віницької области № 2-а-71 від 21 листопада 2011 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 вересня 2006 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести нарахування і виплатити йому суму заборгованості згідно постанови Іллінецького районного суду від 18 вересня 2006 року та провадити належні йому за вказаною постановою суду нарахування і виплати надалі постійно залежно від зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Іллінецький районний суд протягом десяти з дня отримання копії цієї постанови.

Головуючий:

Суддя: