Постанова № 37444587, 27.02.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року

Справа №801/696/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання – Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим із вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000442210 від 13.01.2014 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 753026,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 502484,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 251242,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, якою встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 502484,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 169577,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 77161,00 гривень, 2 квартал 2012 року – 62477,00 гривень, 3 квартал 2012 року – 59702,00 гривень, 4 квартал 2012 року – 46227,00 гривень, 1 квартал 2013 року – 41210,00 гривень, 2 квартал 2013 року – 46130,00 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій без підтвердження фактичного постачання товарів.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно, позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, враховуючі клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з’явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» є юридичною особою, зареєстрованою 12.07.1994 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №630069 (т.1, а.с.23).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 21.10.1997 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100328346 (т.1, а.с.24).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; оптова торгівля парфумними та косметичними товарами;оптова торгівля фармацевтичними товарами; надання в оренду й експлуатацію чи орендованого нерухомого майна.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 14.11.2013 року по 04.12.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року.

Результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» знайшли своє відображення у акті №1999/22.10/22229387 від 25.12.2013 року (т.1, а.с.30-86).

Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення п.п.14.11.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1. п.138.1, п.п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, ст.141.1 ст.141 Податкового кодексу України в результаті чого, занижено податок на прибуток всього у сумі 502484,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 169577,00 гривень, 1 квартал 2012 року - 77161,00 гривень, 2 квартал 2012 року – 62477,00 гривень, 3 квартал 2012 року – 59702,00 гривень, 4 квартал 2012 року – 46227,00 гривень, 1 квартал 2013 року – 41210,00 гривень, 2 квартал 2013 року – 46130,00 гривень

Зазначені порушення були встановлені внаслідок здійснення господарських операцій без підтвердження фактичного постачання товарів первинними документами.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442210 від 13.01.2014 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 753026,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 502484,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 251242,00 гривень (т.1, а.с.105).

Вирішуючи питання про законність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» за перевірений період до складу витрат включено витрати на оренду приміщень у сумі 1282227,00 гривень, в тому числі: ЖЕО Центрального району м. Сімферополя в сумі 371320,00 гривень, ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя в сумі 535267,00 гривень, ПП «Нисса Холдинг 7» в сумі 375640,00 гривень.

Відповідачем в акті зазначено, що в ході перевірки договори оренди нежилих приміщень до перевірки надані не були, у зв’язку із чим неможливо підтвердити відображення витрат на оренду приміщення у рядку 06.2 Декларації «Витрати на збут» на суму 1282227,00 гривень.

Позивач зазначає, що на кожну аптеку, яка входить до мережі ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» укладається індивідуальний договір оренди приміщення, на яке отримується дозвіл Сімферопольської міської ради на право розміщення об'єкта торгівлі, торговий патент у ДПІ в м. Сімферополі, ліцензія. Строк дії договорів оренди комунальної та державної форми власності кожного року продовжується рішеннями виконавчих комітетів відповідних районних рад на підставі надання підтверджуючих документів в оригіналах. Таким чином, під час перевірки, частина оригіналів знаходилась на отриманні та продовженні відповідних дозволів, договорів.

Стосовно правомірності формування складу витрат, що вплинули на формування податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Договором оренди нежитлового приміщення №1142 від 12.01.2011 року КП ЖЄО Центрального району на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2003 від 23.07.2010 року передано позивачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 137,5 кв.м. за адресою м. Сімферополь, вул. Кірова,42, терміном дії до 12.01.2012 року з подальшою пролонгацією щороку. В орендну плату включалися податки (ПДВ), індекс інфляції, інші витрати на утримання приміщення. Базова орендна плата у місяць, відповідно до розрахунку орендної плати склала - 12659,0 грн. з ПДВ. Укладений договір оренди є діючим. Позивачем отримана ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, строком дії - безстроково. Відповідно до проведеної звірки взаємних розрахунків ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» має поточну заборгованість перед орендодавцем - КП ЖЄО Центрального району.

Крім того, між КП ЖСО Центрального району та ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» укладений Договір оренди приміщення №1150 від 05.12.2011 року, відповідно до якого позивачу надано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 100 кв.м., за адресою м.Сімферополь, вул.Кірова,42, терміном дії до 31.12.2012 року з подальшою пролонгацією щороку. В орендну плату включалися податки (ПДВ), індекс інфляції, інші витрати на утримання приміщення. Базова орендна плата у місяць, відповідно до розрахунку орендної плати склала - 13170,04 грн. з ПДВ. Укладений договір є діючим. Позивачем отримана ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, строком дії - безстроково. Відповідно до проведеної звірки взаємних розрахунків ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» має поточну заборгованість перед орендодавцем - КП ЖЄО Центрального району.

За Договором оренди №241\1 від 12.05.2009 року КП ЖЄО Залізничного району на підставі наказу №195 від 12.05.2009 року надано ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» приміщення загальною площею 461,2 кв.м., що розташовані за адресою:м. Сімферополь, вул. Мічуріна,14. Відповідно до умов договору сума базової орендної плати склала за один календарний місяць -1131,25 гривень без ПДВ. Строк дії договору складав 2 роки 11 місяців, з щорічною пролонгацією, на умовах утримання та проведення ремонтів, реконструкції систем та інших витрат, зі сплатою податку на землю за рахунок ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма». Укладений договір оренди є діючим. Позивачем отримана ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, строком дії — безстроково. Відповідно до проведеної звірки взаємних розрахунків ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» має поточну заборгованість перед орендодавцем - КП ЖЄО Залізничного району.

Також з КП ЖЄО Залізничного району укладений Договір оренди №203 від 27.08.2007 року, яким ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» передано нежитлове приміщення загальною площею 358,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Мічуріна,14. Відповідно до умов договору сума базової орендної плати склала за один календарний місяць - 8650,83 гривень без ПДВ. Строк дії договору складав один рік, з подальшою пролонгацією. Укладений договір оренди є діючим. Позивачем отримана ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, строком дії - безстроково. Відповідно до проведеної звірки взаємних розрахунків ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» має поточну заборгованість перед орендодавцем - КП ЖЄО Залізничного району.

За договором №Ф-3 суборенди нерухомого майна від 01.10.2011 року ПП «Нисса- Холдинг 7» (Орендодавець) передало, а ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» (Орендар) прийняли нежитлові приміщення загальною площею 38,2 кв.м., що розташовані на 1 поверсі п'ятиповерхового житлового будинку (м. Сімферополь, вул. Леніна, б15\вул.Гагаріна, 61). Строк оренди встановлено за домовленістю з 01.10.2011 року до 31.03.2012 року. Розмір орендної плати за місяць складав - 43560 гривень. До складу орендної плати входило ПДВ, витрати на оренду землі, компенсація вартості комунальних та всіх інших витрат, пов'язаних з утриманням приміщення. На аптеку отримані дозволи, торгівельні патенти, ліцензія, інші документи необхідні відповідно до вимог законодавства. Заборгованість перед ПП «Нисса-Холдинг 7» за оренду у позивача відсутня.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача про відсутність договорів оренди нежилих приміщень, що унеможливлює підтвердження відображення витрат на оренду приміщення у рядку 06.2 Декларації «Витрати на збут», оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи та наявними у них належними доказами, які досліджені судом під час розгляду справи. Крім того, як пояснив позивач, на початку перевірки всі договори оренди приміщень були надані одному із інспекторів відповідача в рамках даної перевірки для перевірки податку на землю, у зв’язку із чим у нього були підстави вважати, що представником відповідача була надана належна оцінка документам, які описані та досліджені в оригіналах всіма перевіряючими.

Таким чином, висновки відповідача щодо нарахування податку на прибуток, у зв'язку з не підтвердженням об'єкту оподаткування за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, суд вважає безпідставними.

Між ТОВ «Кримтехпоставка» (Продавець) та ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» (Покупець), 03.10.2011 року був укладений Договір купівлі-продажу № б\н про постачання гофротари (картонних паків в різних розмірах для зберігання та перевезення товарів).

За видатковими накладними №237\11 від 28.11.2011 року, №186\10 від 26.10.2011р., №205\10 від 27.10.2011р. позивачем було отримано гофрокороби, гофротари та гофроящиків на загальну суму 220000,00 грн. в тому числі ПДВ-44000,00 грн. ТОВ «Кримтехпоставка» були видані податкові накладні №191 від 26.10.2011 року на загальну суму 35000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 5833,33грн.), №210 від 27.10.2011 року на загальну суму 50000,00 (в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.) та №236 від 28.11.2011 року на загальну суму 135000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 22500 грн.). За отриманий товар ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» в повному обсязі розрахувалося з постачальником безготівковим розрахунком на їх рахунок, підтвердженням чого є платіжні доручення. Відомості по реалізації включені до податкових декларацій.

Відповідно п. 3.4.24. Наказу Міністерства охорони здоров'я, від 31.10.2011, № 723 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами" під час транспортування лікарських засобів мають бути дотримані умови, що забезпечують збереження їх належної якості, схоронності та цілісності, не допускають попадання на них пилу, атмосферних опадів і впливу сторонніх запахів. Лікарські засоби під час транспортування повинні бути захищені від пошкодження упаковки, розливання, забруднення, контамінації іншими лікарськими засобами або речовинами. Не допускається транспортування лікарських засобів разом з іншими видами вантажу за виключенням супутніх товарів.

Таким чином, суд зазначає, що придбаний товар був використаний позивачем у мережі аптек для належного зберігання та перевезення ліків. Так, гофротара використана товариством, проведена інвентаризація та списання цінностей, що прийшли у неприродний стан.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність документів, які б підтверджували фактичне постачання товару спростовуються матеріалами справи та наявними у них належними доказами.

Відносно встановленого відповідачем порушення, щодо віднесення до рядку 06.2 Декларації «Витрати на збут» відсотки по кредитам банка, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, враховуємих при нарахуванні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Між ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» та ПАТ «УкрСиббанк» 22.03.2012 року укладений Генерального договір про кредитуванню №11450150000, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» надав позивачу кредит в сумі 600000,00 гривень строком на 1 рік. Платою за отриманий кредит встановлена процентна ставка 19% річних та комісії. Кредит надавався для поповнення обігових коштів з гарантійними майновими зобов'язаннями учасників у вигляді поруки та застави товарів в обігу. Повернення кредиту нерозривно пов'язано зі сплатою відсотків та комісій, порядок сплати яких визначений у п.1.3,1.4 укладеного договору (т.1., а.с.209-211).

Між ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» та ПАТ «УкрСиббанк» також був укладений кредитний договір №11428252000 від 24.03.2011 року, за яким ПАТ «УкрСиббанк» надав позивачу кредит у сумі 500000, 00 гривень строком на 1 рік. Платою за отриманий кредит встановлена процентна ставка 17-19% річних та комісії. Кредит надавався для поповнення обігових коштів з гарантійними майновими зобов'язаннями товарів та порукою учасників. Умови стягнення та нарахування відсотків зазначені у п.1.3.,4.2 (т1., а.с.213-219)

Крім того, між ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір №11415756000 від 02.11.2009 року, згідно з яким ПАТ «УкрСиббанк» надано позивачу кредит в сумі 463108,00 гривень строком на 3 роки. Платою за отриманий кредит встановлена процентна ставка 25% річних та комісії. Кредит надавався для поповнення обігових коштів з гарантійними майновими зобов'язаннями учасників та їх транспортних засобів. Повернення кредиту нерозривно пов'язано зі сплатою відсотків та комісій, порядок сплати яких визначений у п.1.2, 1.3,4.1 укладеного договору (т.1, а.с.220-230).

ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» також має кредитну історію з Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Так, між ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» та ПАТ «Укрсоцбанк» 19.03.2013 року з укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №06.501-72\23, для поповнення обігових коштів, за умовами якого надання кредиту здійснюватиметься окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту – 600000,00 гривень. Відповідно до п. 1.1.3. Договору позичальник (ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма») зобов'язується сплачувати Кредитору (ПАТ «Укрсоцбанк») проценти в розмірі від 21 до 28% річних. На умовах даного договору (п.2.5.) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня, а їх сплата здійснюється щомісячно (т1, а.с.232-238).

Також, між ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» та ПАТ «Укрсоцбанк» 26.10.2011 року був укладений Договором про надання овердрафтної лінії №601.1-09\048, за яким позивачем отримано кредит на поповнення обігових коштів, в розмірі 500000,00 гривень. Строк надання кредиту був встановлений в межах 24 місяців. Розмір відсотків встановлений у розмірі 24% (т.1, а.с.243-250).

Окрім того в межах перевіреного відповідачем періоду діяв Генеральний договір про надання кредитних послуг №7 від 26.06.2008 року про надання Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» для ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» кредитних коштів для поповнення обігових коштів. Розмір ліміту переглядався між сторонами не одноразово, з пролонгацією строку дії договору до 31.01.2014 року і максимально становив від 764000,00 грн. до 1650000,00 гривень. Відповідно до п. 1.1.3.1 Процента ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 20,5 - 28% річних.

За всіма договорами з ПАТ «Укрсоцбанк» проведена звірка розрахунків зі сплати процентів за кредитами. Заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк» у позивача відсутня (т.1, а.с.231).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Особливості визначення складу витрат платника податків у випадку сплати відсотків по борговим зобов'язанням визначені у п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат, передбачено тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів невідповідності зазначених документів, що видані контрагентами вимогам діючого законодавства, а також не повідомлено відомості про те, що вказані документи підписані не уповноваженими на їх підписання особами.

Враховуючи, що зазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, проценти, надані послуги), то відповідно товари/послуги за такими договорами повинні бути включені до складу витрат.

Таким чином, ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» правомірно включило до складу витрат, враховуємих при нарахуванні об'єкта оподаткування та таких, що впливають на результати господарської діяльності відсотки за користування кредитними коштами, сплачені Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» (МФО 351005) та Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» (МФО 300023), з 4 кварталу 2011 року по 2 квартал 2013 року в загальній сумі – 865028,00 гривень, у тому числі по податковим періодам: 4 квартал 2011 року у сумі 114216,00 гривень, 1 квартал 2012 року у сумі 125837,00 гривень, 2 квартал 2012 року у сумі 141250,00 гривень, 3 квартал 2012 року - 128039 гривень, 4 квартал 2012 року - 107773,00 гривень, 1 квартал 2013 року – 111008,00 гривень, 2 квартал 2013 року – 136902,00 гривень.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. Крім того, акт перевірки, як і заперечення відповідача не містять зазначення, які порушення вимог податкового законодавства допущені позивачем та в чому саме вони полягали, як і не зазначено, які дефекти первинних документів, наданих до перевірки, свідчать про необґрунтованість декларування понесених витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

В даній адміністративній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Позивачем, навпаки надані докази, які підтверджують використання та рух ТМЦ на підприємстві, а також той факт, що придбані ТОВ «Фармацевтична фірма «Форма» товари (роботи, послуги) були використаний в господарській діяльності підприємства, кредити залучені для поповнення обігу грошових коштів, у зв'язку з чим за результатами діяльності товариство отримало прибуток, який був задекларований за перевіряє мий період. Всі операції за договорами належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку підприємства, за угодами сплачені податки, надані декларації, проведені розрахунки.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновку акту перевірки №1999/22.10/22229387 від 25.12.2013 року про заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 502484,00 гривень.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000442210 від 13.01.2014 року не може бути визнаним таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 487,20 гривень.

В судовому засіданні 27.02.2014 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 03.03.2014 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0000442210 від 13.01.2014 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 753026 (сімсот п’ятдесят три тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Форма» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.