Ухвала суду № 37443067, 04.02.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:121/8104/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Цалко А.А.№ провадження:22-ц/190/585/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М. ___________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Даніла Н.М. суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С. при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (далі КРП «ВПВКГ ПБК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, мотивуючи тим, що 26 жовтня 2005 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за яким відповідачка зобов'язалася своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх договірних зобов'язань утворилася заборгованість, яка станом на 15 жовтня 2012 року склала 1 155,85 грн. Просили стягнути суму заборгованості.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 1 155,85 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що 01 лютого 2008 року при зверненні до позивача з приводу установки та держповірки водомірів їй була видана абонентська книжка з зазначенням заборгованості, яку вона частково сплатила, у подальшому, вона сплачувала за отримані послуги відповідно показників водоміру, тому заперечує проти наявності у неї заборгованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка свої договірні зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 15 жовтня 2012 року утворилася заборгованість в сумі 1 155,85 грн.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2005 року між КРП «ВПВКГ ПБК» та ОСОБА_6 укладено договір про надання послуг населенню з водопостачання та водовідведення, згідно умов якого КРП «ВПВКГ ПБК» зобов'язалося безперебійно, цілодобово або згідно із затвердженими місцевою владою режимів водопостачання з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог відносно якості води надати відповідачу та проживаючим з ним особам по централізованому холодному водопостачанню та водовідведенню, а відповідачка, зобов'язалася щомісячно не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим місяцем, здійснювати оплату за надані послуги ( п.п.1,3).

Обов'язок своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги встановлений п.5 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 68 цього Кодексу встановлено, що квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_6 станом на 15 жовтня 2012 року вбачається, що відповідачка має заборгованість у сумі 1155, 85 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованою та доведеною заборгованість відповідачки за надані комунальні послуги за зазначений період, а доводи апеляційної скарги щодо недоведеності суми заборгованості такими, що суперечать наявним в матеріалах справи належним доказам.

Оспорюючи розрахунок заборгованості, відповідачка до апеляційної скарги надала абонентські книжки за 2008- 2010 роки, які були оглянуті та досліджені колегією суддів.

В абонентські книжці, виданій 01 лютого 2008 року мається запис про наявність у відповідачки заборгованості станом на дату видачи книжки у сумі 246, 21 грн.

Як пояснила відповідач у судовому засіданні апеляційного суду зазначена заборгованість нею погашена була неповністю.

В абонентській книжці за 2009 рік зазначено про оплату відповідачкою певної суми грошей без оплати перерасходу по будинку.

З аналізу розрахунку та квитанцій про сплату послуг за 2008-2010 роки вбачається, що сума нарахованих платежів значно відрізняється від суми оплачених послуг, так, у 2008 році нараховано 962,01 грн., оплачено - 857,69 грн. ( при наявності заборгованості за 2007 рік - 204,60 грн.), у 2009 році нараховано - 1588,76 грн., оплачено - 962, 13 грн.

Сторони визнали у судовому засіданні апеляційного суду, що різниця обумовлена наявністю спору щодо об'єму наданих послуг, оскільки позивачем нараховувались показники по загальному водоміру на будинок, а споживачем сплачувались по індивідуальному водоміру, який було встановлено з порушенням порядку.

З 06 травня 2010 року, тобто дати узгодження з постачальником послуг встановлення індивідуального водоміру, оплата відповідачкою спожитих послуг призводилася по показникам індивідуального водоміру.

З абонентських книжок вбачається, що за спірний період споживачем комунальні послуги сплачувались нерегулярно: за травень 2009 року - 03 липня 2009 року, за серпень 2009 року, вересень 2009 року - у січні 2010 року, за жовтень 2009 року - 10 лютого 2010 року; листопад, грудень 2009 року - у лютому 2010 року; за січень, лютий 2010 року - 14 квітня 2010 року, за березень, квітень 2010 року - 03 червня 2010 року, за жовтень 2010 року- 05 квітня 2011 року, т.п.

Отже, за наявності нерегулярності платежів, відсутності даних про звірку сторонами показників та оплати, відсутні підстави вважати що споживач добросовісно виконує свої обов'язки по сплаті отриманих послуг, а позивач пропустив строк звернення до суду.

До того ж, застосування судом строку позовної давності, у відповідності до вимог ч.4 ст.267 ЦК України можливе лише за заявою сторони у спорі.

У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на законність і обґрунтованість рішення, так як згідно положень ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких підстав, враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ст. 308 ЦПК України, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді