Ухвала суду № 37441799, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1768/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 року по справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» у якому просив стягнути податковий борг в розмірі 718 295,87 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 08.04.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою міста Києва було проведено перевірку відповідача за інформацією Державної податкової служби у м. Києві щодо заборгованості по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів до Державного бюджету України підприємствами транспортної галузі.

Під час проведення перевірки, позивачем було встановлено, що ПАТ «Транссигнал» не було сплачено суми податкового грошового зобов'язання до Державного бюджету України, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п.46.2 ст.46 ПК України).

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було подано до позивача податкові декларації щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, копії вказаних декларацій наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, Визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Також, відповідачем було подано до позивача:

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9058843808 від 26.09.2012 р., в якій відповідачем самостійно від кореговано суму податкового зобов'язання за грудень 2011 р. в розмірі - 5 541,00 грн.;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9058843088 від 26.09.2012 р., в якій відповідачем самостійно від кореговано суму податкового зобов'язання за вересень 2011 р. в розмірі - 1 240,00 грн.

В п.57.1 ст.57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать, що узгоджена сума за поданими податковими деклараціями становить 453 037,00 грн.

При цьому, відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому, нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Крім того, відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

В п.129.4 ст.129 ПК України визначено, що пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена пп.129.1.2 п.129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Облікових карток відповідача, позивачем була нарахована пеня на зобов'язання, сплачені не у встановлені законодавством строки, зокрема: несвоєчасну сплату податку на додану вартість та несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Крім того, пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2012 р. позивачем було винесено Податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0054871530 на суму 44 224,12 грн. (з податку на додану вартість).

Також, 11.09.2012 р. позивачем було винесено Податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0048321530 на суму 226 956,49 грн. (з податку на додану вартість).

В п.58.2 та п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Як вбачається із матеріалів справи, Податкове повідомлення рішення форми «ПІ» №0054871530 від 04.10.2012 р. було отримано позивачем 17.09.2012 р., а Податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0048321530 від 11.09.2012 р. - 15.10.2012 р.

Вказані податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.2 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В п.95.2 ст.95 ПК України, визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В п.59.1 ст.59 ПК України, зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали справи, перша податкова вимога №1/7662 від 10.08.2009 р. на суму 86 021,61 грн. була направлена позивачем на адресу відповідача та отримана останнім 30.07.2009 р. Друга податкова вимога №2/7662 від 31.08.2009 р. на суму 519 432,83 грн. була отримана бухгалтером відповідача 03.09.2009 р.

Вказана вимога ні в адміністративному ні в судовому порядку оскаржена не була.

Як вбачається із Облікових карток відповідача (за 2009 р. - початок 2013 р.), податковий борг позивача в період з 2009 року на початок 2013 року по всіх податкових зобов'язаннях одночасно та в повному обсязі не переривався.

В п.95.1 та п.95.3 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, зафіксовано, що позивач має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи все вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.