Вирок № 37440702, 27.02.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Провадження1-кп/258/289/14

№258/1741/14-к

Провадження № 1-кп/258/289/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2014 року м. Донецьк

Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі - Свіріній Д.О.,

за участю:

прокурора - Друзь Я.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Донецька кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050880000188 від 17.01.2014 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого головним інженером проекту ПАТ «Дондіпрошахт», раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи згідно наказу № 33-к від 10.04.2000 року директора ВАТ Інституту «Дондіпрошахт» ОСОБА_2, на посад головного інженера проекту з 01.04.2000 року, будучи посадовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, в корисливих цілях, отримав неправомірну вигоду, і порушення посадової інструкції, затвердженою директором ВАТ Інституту «Дондіпрошахт» ОСОБА_2, згідно з якою на ОСОБА_1 було покладено наступні завдання, обов'язки та повноваження:

1.3 ГІП здійснює технічне керівництво:

- при проектуванні нових підприємств, розширення, реконструкції і технічному переозброєнні нових підприємств, будівель і споруд будь-якої форми власності;

- при проектуванні закриття шахт та інших об'єктів;

3.2. забезпечення підготовку даних для укладення контракту з замовником на розробку проектно-кошторисної документації;

3.3. виробляти аналіз отриманих від замовника вихідних даних на проектування (будівля, технічні умови та інші документи);

3.7. підписувати видаються завдання виробничих підрозділів інституту на розробку необхідних частин проекту за спеціалізацією;

3.9. спільно із зацікавленими відділами формувати завдання субпідрядним організаціям на виконання доручених їм робіт і забезпечувати ці організації необхідними вихідними даними для проектування;

3.12. контролювати відповідність технічних рішень окремих частин проекту і забезпечує комплектність проектно-кошторисної документації;

3.14. здійснювати технічне керівництво з авторського нагляду;

4.1. приймати самостійні рішення з технічних і кошторисних питань у процес проектування, будівництва, введення в експлуатацію та освоєння проектної потужності об'єкта, скасовувати технічні рішення, прийняті у виробничих підрозділах інституту;

5.1 розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію інституту, передачу юридичним і фізичним особам без дозволу керівництва документів і програмних засобів, що є власністю інституту, інформації про нових технічних рішень.

Використовуючи надане службове становище всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1, будучи службовою особою, в своєму службовому кабінеті головного інженера проекту ПАТ «Дондіпрошахт», розташованому на першому поверсі зазначеного підприємства, по вул. Артема, 125 у Ворошиловському районі м. Донецька, отримав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів готівкою від ОСОБА_3 за видачу висновку по земельній ділянці 0,1 Га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 в частині розташування його щодо санітарно-захисної зони породного відвалу колишньої шахти № 19, при наступних обставинах:

13.09.2013 року ОСОБА_3 звернувся в Єдиний дозвільний центр Управління Донецької міської ради, для подачі документів на отримання та оформлення у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 в Кіровськом районі м. Донецька. По закінченню приблизно 14 днів після надання документів, від співробітника Єдиного дозвільного центру Донецької міської ради, стало відомо, що документи направлені до Кіровської районної в місті Донецьку ради для узгодження передачі земельної ділянки у приватну власність. Надалі стало відомо, що передача вищевказаної земельної ділянки у приватну власність була узгоджена, однак Управлінням містобудування та архітектури Донецької міської ради в наданні було відмовлено з причини того, що ділянка розташована на території охоронно - санітарної зони терикону колишньої шахти № 19 міста Донецька (яка в даний час не функціонує). З метою встановлення факту розташування вказаної земельної ділянки в охоронно - санітарній зоні шахти № 19 м. Донецька, ОСОБА_3 звернувся до Державної екологічної інспекції в Донецькій області, де було рекомендовано звернутися в Державну санітарно-епідеміологічну службу м. Донецька. Звернувшись з відповідним листом в Донецьке міжрайонне управління Головного управління державної санітарно епідеміологічної служби в Донецькій області, ОСОБА_3, стало відомо, що роз'яснення з приводу належності земельної ділянки до охоронно-санітарної зони мають можливість надати фахівці Донецького державного інституту з проектування підприємств вугільної промисловості, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 125.

14.01.2014 року ОСОБА_3 звернувся в бюро головних інженерів проектів інституту ПАТ «Дондіпрошахт», розташованому на першому поверсі зазначеного підприємства, по вул. Артема, 125 в Ворошиловському районі м. Донецька, а саме до головного інженера проектів ОСОБА_1 та надав документи стосовно отримання та оформлення у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 в Кіровськом районі м. Донецька. Вивчивши надані документи, ОСОБА_1 повідомив, що йому необхідно вивчити архівну документацію по шахті № 19 м. Донецька. Після вивчення, в той же день, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3, що оскільки він займався вищевказаним проектом, то він компетентний надати останньому висновок щодо розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні. При цьому ОСОБА_1 вказав, що за надання необхідного висновку, ОСОБА_3 необхідно буде передати йому готівкою грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень як оплату послуг з надання даного документа, при цьому не уклав договору з фізичною особою ОСОБА_3 на виконання для нього проектно-вишукувальних робіт.

20 січня 2014 приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, в своєму службовому кабінеті головного інженера проекту ПАТ «Дондіпрошахт», розташованому на першому поверсі зазначеного підприємства, по вул. Артема, 125 в Ворошиловському районі м. Донецька, будучи службовою особою, всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, в порушення посадової інструкції затвердженої директором ВАТ Інстітута «Дондіпрошахт» ОСОБА_2, не уклавши договору з фізичною особою ОСОБА_3 на виконання для нього проектно-вишукувальних робіт, отримав неправомірну вигоду у сумі 5000 гривень готівкою особисто в руки, від ОСОБА_3, за видачу висновку по земельній ділянці 0,1 Га для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_3 в частині розташування його щодо санітарно-захисної зони породного відвалу колишньої шахти № 19. Після отримання неправомірної вигоди, при вищеописаних обставин, був затриманий на місці злочину.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.

11 лютого 2014 року між прокурором прокуратури Кіровського району м. Донецька Друзь Я.Я. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 368 КК України, підозрюваний зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке підозрюваний повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., та позбавлення права обіймати певні посади на строк один рік, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїв одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 368 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Узгоджені сторонами угоди вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта (судово-хімічна та комп'ютерно-технічна експертизи) в сумі 1219,83 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 11 лютого 2014 року між прокурором Друзь Я/.Я. та підозрюваним ОСОБА_1 про визнання винуватості в кримінальному провадженні за № 12014050880000188 від 17.01.2014 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1219,83 грн.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12180,00 грн., які внесені ОСОБА_1 згідно квитанції № 3 від 24.01.2014 р. (т.1 а.с.238) на р/р 37317004001000 код отримувача 26288796 МФО 834016 після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: О.С. Леонов