Постанова № 37439493, 03.03.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.03.2014р. справа №913/3184/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Кучер А.Ю. за посвідченням;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бондаренко Д.Ю. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. (повний текст від 17.01.2014р.) у справі №913/3184/13 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Стахановської міської ради, м. Стаханов Луганської області

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди землі від 27.09.2007р., державна реєстрація №040740700298 від 26.11.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Стаханова Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Стахановської міської ради, м. Стаханов Луганської області, до відповідача, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007р., укладеного на підставі рішення Стахановської МР від 31.08.2007р., державна реєстрація від 26.11.2007р. №040740700297, а саме: викладення п.4 договору в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 73 387грн.»; абзац 1 пункту 8 договору в наступній редакції: «Річна сума орендної плати становить 2 201,61грн.»; пункт 12 договору в наступній редакції: «У разі несвоєчасного внесення орендної плати в строки, визначені договором оренди, орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу»; доповнення пункту 22 договору реченням наступного змісту: «Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу».

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. у справі №913/3184/13 позовні вимоги прокурора було задоволено в повному обсязі. Висновок про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтував наявністю підстав для внесення змін до договору оренди землі в зв'язку з встановленням у Податковому кодексі України розміру орендної плати за землю, наявністю доказів про направлення позивачем пропозицій про внесення змін до спірного договору, проте відсутністю доказів вирішення цього питання в позасудовому порядку.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. у справі №913/3184/13 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин приписи ст.ст.651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, оскільки позивачем не було підтверджено обставин законодавчої зміни розміру земельного податку та не надано економічного обґрунтування встановлення розміру орендної плати на рівні 2201,61грн. на рік.

Апелянт також наголошує, що судом було залишено поза увагою факт того, що листи із пропозиціями про внесення змін до спірного договору надсилались позивачем директору ЗАТ КБ «Приватбанк» Степаненко О.Д., яка з 13.02.2009р. була звільнена з вказаної посади за власним бажанням, а отже у відповідача не було змоги отримати вказані листи та надати відповіді на них. Крім того, за твердженням скаржника, в матеріалах справи відсутні докази оприлюднення рішення Стахановської міської ради №973/14 від 29.05.2009р. щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Стаханов Луганської області.

Вищевикладене, на думку заявника, не знайшло відображення у висновках господарського суду Луганської області, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 17.02.2014р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Стахановської міської ради №423/19 від 31.08.2007р. ЗАТ КБ «Приватбанк» (на даний час ПАТ КБ «Приватбанк» - відповідач у справі) було передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0116га для обслуговування власного вбудованого нежитлового приміщення (відділення банку)по вул. Леніна, 27, приміщення 1.

На підставі вказаного рішення 27.09.2007р. між Стахановською міською радою (орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований 26.11.2007р. за 040740700298), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (10 років) платне користування земельну ділянку для обслуговування власного вбудованого нежитлового приміщення (відділення банку) за рахунок земель міської ради (землі житлової та громадської забудови). Земельна ділянка знаходиться по вул. Леніна, 27, приміщення 1, м. Стаханов Луганської області.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0116га (6,7% при будинкової території), у тому числі 0,0116га із земель Стахановської міської ради (землі житлової та громадської забудови), яка має лінійні розміри площею 0,0023га, а решта площі 0,0093га розрахована аналітичним шляхом пропорційно відсотку власності орендаря на будівлю.

На земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходиться вбудоване приміщення (відділення банку), яке є власністю орендаря (п.3 договору).

Згідно п.4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 30394грн.

Відповідно до п.8 договору загальна сума орендної плати становить 4559,10грн. Річна сума орендної плати становить 455,91грн.

Пунктом 9 договору сторони визначили, що розмір орендної плати згідно до Постанови КМУ від 12.05.2000р. №783 щорічно з 01 січня індексується орендарем на відсоток індексації грошової оцінки земель міста і сплачується орендарем самостійно без додаткової угоди.

В пункті 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається сторонами в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, в тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п.12 договору, у разі несвоєчасного внесення орендної плати у строки, визначені цим договором в п.8, нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу, або на день його сплати в залежності від того, яка з величини таких ставок більше, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.22 договору, на орендовану земельну ділянку, яка має лінійні розміри, встановлено постійні обмеження користування земельною ділянкою в санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій на площі 0,0004га каналізації (код 1.3 та 4.3 УКПОКЧЗД). На площі 0,0093га, яка розрахована аналітичним шляхом пропорційно відсотку власності орендаря на будівлю встановлено право використання співвласника будинку. Земельна ділянка не може бути окремо викуплена та приватизована.

Пунктом 29 договору сторони передбачили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов цього договору спір вирішується у судовому порядку.

Додатковою угодою від 06.11.2008р. (зареєстрована 11.12.2008р. за №040840700338) сторони внесли зміни до вищевказаного договору, а саме: доповнили п.4 договору: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2008 рік становить 31 253грн.» та п.8 договору: «Річна сума орендної плати становить 937,59грн.».

В матеріалах справи наявні листи №01-28/506 від 02.02.2010р., №01-28/3845 від 02.09.2010р., №440 від 10.05.2012р., №1195 від 11.10.2012р., якими Стахановська міська рада повідомляла ЗАТ КБ «Приватбанк» про прийняття рішення №973/14 від 29.05.2009р. та введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель міста Стаханова, у зв'язку з чим - необхідність перерахувати розмір орендної плати та укласти додаткову угоду до існуючого договору оренди.

Проте неотримання від орендаря відповіді на вказані листи, а також відсутність дій останнього відносно приведення умов спірного договору у відповідність до вказаного нормативного акту міської ради, зумовило звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі у Україні є платним. Згідно ст. 126 вказаного кодексу, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Під час дії спірного договору набув чинності Податковий кодекс України, пункт 288.1 статті 288 якого визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 288.5.1, 288.5.2 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Стахановської міської ради №973/14 від 29.05.2009р. було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Стаханов Луганської області. Вказаним рішенням було встановлено, що у зв'язку з тим, що базова вартість одного метра квадратного землі міста, яка наведена у технічній документації, розрахована станом на 01.01.2008р. і складає 65,38грн./кв.м., врахувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2009 рік 1,152 та затвердити проіндексовану базову вартість одного квадратного метра у розмірі 75,32грн./кв.м.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.06.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу №27 від 19.09.2007р., виданого Управлінням земельних ресурсів у м. Стаханов Луганської області, на момент укладення спірного договору оренди землі від 27.09.2007р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 30394грн.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №670 від 17.04.2013р., виданий Управлінням Держземагентства у м. Стаханові Луганської області, відповідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 116кв.м за адресою: м. Стаханов, вул. Леніна, 27, приміщення 1, становить 73387грн. (із посиланням на рішення Стахановської міської ради №973/14 від 29.05.2009р.) (а.с. 30).

Тобто, за висновком судової колегії, пункти 4 та, відповідно, 8 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007р. (зі змінами) не відповідають вимогам чинного земельного, податкового законодавства та вказаному нормативно-правовому акту Стахановської міської ради в частині встановлення розміру річної орендної плати.

Крім того, в п.22 спірного договору оренди землі сторонами не було зазначено такого обмеження щодо використання орендарем земельної ділянки як заборона відчужувати право на оренду іншим особам, вносити до статутного фонду, передавати у заставу, тому, з метою приведення у відповідність умов договору з приписами діючого законодавства, позивач обґрунтовано запропонував відповідачу внести необхідні зміни до зазначеного пункту.

Щодо внесення змін до п.12 укладеного між сторонами договору оренди апеляційний господарський суд зазначає, що в п. 16.4.1.ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент укладення договору) було визначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Разом з цим, зазначений закон з 01.01.2011р. втратив чинність у зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України, тому апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою запропоновану позивачем редакцію п.12 спірного договору: «У разі несвоєчасного внесення орендної плати в строки, визначені договором оренди, орендар повинен сплатити пеню за ставкою пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу».

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

У пункті 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору). Вищевикладене спростовує посилання заявника апеляційної скарги на безпідставне не дослідження судом першої інстанції факту додержання позивачем приписів ст.188 ГК України при ініціюванні внесення відповідних змін до спірного договору.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги про внесення відповідних змін до п.п.4, 9, 12, 22 спірного договору обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на той факт, що листи із пропозиціями про внесення змін до спірного договору надсилались позивачем директору ЗАТ КБ «Приватбанк» Степаненко О.Д., яка з 13.02.2009р. була звільнена з вказаної посади за власним бажанням, а отже у відповідача не було змоги отримати вказані листи та надати відповіді на них, апеляційний господарський суд до уваги не приймає з огляду на усталену практику, встановлену рішенням Конституційного суду України, відносно того, що надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Крім того, зі змісту зазначених листів вбачається, що вони були адресовані: вул. Набережна Перемоги, м. Дніпропетровськ, 49094, що згідно довідки АА №241170 з ЄДРПОУ є місцезнаходженням юридичної особи - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Вказане також спростовує посилання скаржника на факт неможливості отримати ним наведені листи та надати на них відповіді.

Відносно відсутності в матеріалів справи доказів оприлюднення в засобах масової інформації рішення Стахановської міської ради №973/14 від 29.05.2009р. щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Стаханов Луганської області, апеляційний господарський суд зазначає, що статтею 286 Податкового кодексу України передбачений наступний порядок обчислення плати за землю: підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тобто, з огляду на наведене, для обчислення розміру орендної плати орендарю необхідно самостійно звертатись до органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, за отриманням інформації для здійснення таких розрахунків. Згідно наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №670 від 17.04.2013р., виданого Управлінням Держземагентства у м. Стаханові Луганської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 116кв.м за адресою: м. Стаханов, вул. Леніна, 27, приміщення 1, становить 73387грн. (із посиланням на рішення Стахановської міської ради №973/14 від 29.05.2009р.).

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. у справі №913/3184/13 ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. (повний текст від 17.01.2014р.) у справі №913/3184/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2014р. (повний текст від 17.01.2014р.) у справі №913/3184/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 7: 1-у справу; 1-позивачу; 1-відповідачу; 2-прокуратурі; 1-господарському суду; 1-ДАГС