Вирок № 37438755, 23.12.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/7364/13-к

Провадження № 1-кп/413/477/13

В И Р О К

Іменем України

20 грудня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Бойко С. Л.,

при секретарі Сухарко А.В.,

за участю прокурора Карпової І.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Красний Луч кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030210002033 від 22.05.2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Красний Луч Луганської області, українки, громадянки України, що має середню освіту, не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

17.05.2013р. приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21011 держ.№ НОМЕР_1, здійснюючи рух назад на вул.Калініна м.Вахрушево, не проявивши належної уваги до дорожньої обстановки, допустила наїзд на ОСОБА_1, яка рухалась по вул.Калініна на велосипеді. В результаті даного наїзду велосипедист ОСОБА_1 згідно висновку СМЕ № 200 від 24.05.2013р. отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом 5 плеснової кістки правої стопи без зміщення, садна лівої гомілки і області лівого гомілковостопного суглоба, синець області лівого тазостегнового суглоба. За ступенем тяжкості перелом основи 5 плеснової кістки правої стопи відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, виходячи з критерію тривалості розладу здоров'я. Решта ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В даній дорожній обстановці, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 1589/19 від 24.09.2013р., дії водія автомобіля ВАЗ 21011 держ.№ НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, відповідно до яких вона повинна була перед початком руху переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, а при русі назад не повинна була створювати небезпеку для інших учасників руху, та з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Обвинувачена винною себе не визнала повністю і суду пояснила, що приблизно рік тому вона взяла в оренду для роботи автомобіль ВАЗ 21011 держ.№ НОМЕР_1 у свого знайомого. Вона працювала торговим представником в ПП «Профі-Трейт-Груп». У її обов'язки входило обслуговування торгових точок по м.Красний Луч та прилеглих міст. 17.05.2013р. приблизно о 12 год. 00 хв. вона приїхала на даному автомобілі в магазин, розташований на вул.Калініна м.Вахрушеве. Автомобіль вона припаркувала біля магазину передньою частиною у напрямку самого магазину і від задньої частини автомобіля до початку вул.Калініна було близько одного метра. Того дня погода була ясною, опадів не було, дорожнє покриття було сухим. Коли вона закінчила роботу в даному магазині, то вийшла з магазину і сіла в автомобіль, та неподалік побачила потерпілу, яка стояла з велосипедом. Вона завела автомобіль і почала від'їжджати від магазину заднім ходом. Рух вона почала з дуже маленькою швидкістю. Коли вона виїхала на проїжджу частину даної вулиці всім корпусом автомобіля, то вона зупинилася, щоб пропустити зустрічний транспорт. Коли проїхав зустрічний транспорт, вона не починала рух, тому що налаштовувала музику. Потім вона почула стук по корпусу автомобіля. Подивившись в дзеркало заднього виду, вона побачила, що біля багажника автомобіля піднімається потерпіла, яка раніше стояла з велосипедом, при цьому однією рукою вона спиралася на кришку багажника, коли вставала. Вона вийшла з машини і підійшла до потерпілої, допомогла їй піднятися, підняла велосипед, відвела її з проїжджої частини. При цьому потерпіла стала їй казати, що запам'ятала номер машини, почала обтрушуватись, потім взяла велосипед і почала їхати, при цьому ще раз повторила, що запам'ятала номер її машини. Вона сіла в машину і поїхала до м.Красний Луч. Коли вона доїхала до кільця на вул.Хрустальське шосе м.Красний Луч, їй подзвонила ОСОБА_2, реалізатор магазину з м.Вахрушеве, куди вона раніш приїздила, і сказала, що їй телефонувала потерпіла, яка сказала, що її потрібно відвезти до лікарні. Вона повернулася в м.Вахрушеве, де реалізатор магазину набрала по телефону номер потерпілої, яка попросили її під'їхати до садочка, так як у тої болить нога і необхідно відвести її до лікарні. Коли вона під'їхала до садочка, то туди приїхала потерпіла на велосипеді, який вона запропонувала залишила дома. Жінка дома переодяглася і вона відвезла її до травмпункту лікарні «Княгинінська». У лікарні жінці наклали гіпс, вона сказала, що впала та вдарилася. Вона запропонувала потерпілій 100грн., так як їй стало шкода жінку, на що остання відмовилася. Вона дала жінці свій номер телефону і відвезла її додому. Увечері вона зателефонувала жінці, поцікавилася її здоров'ям, на що жінка сказала, що з нею все гаразд. Наступного дня їй зателефонувала потерпіла і сказала, що її племінниця працювала в міліції і порадила взяти 5000грн. з неї за те, що нібито вона збила жінку, при цьому потерпіла сказала їй, щоб вона подумала та передзвонила їй. Вона потерпілій більше не дзвонила. Стверджую, що ні якого наїзду вона не здійснювала на потерпілу.

Провина обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому їй злочині в ході судового слідства знайшла своє підтвердження в повному обсязі і підтверджується здобутими в процесі судового розгляду доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила у судовому засіданні, що 17.05.2013р. приблизно о 14 год. 00 год. вона на належному їй велосипеді рухалася по дорозі від буд.№ 43 по вул.Калініна м.Вахрушеве. Коли вона під'їхала до вул.Калініна, то побачила, що зліва від неї від ларька, розташованого вздовж вул.Калініна, виїжджав легковий автомобіль ВАЗ задньою частиною на проїжджу частину і другий легковий автомобіль рухався по вул.Калініна з боку м.Красний Луч у бік центру м.Вахрушеве. Вона зупинилася на відстані близько півтора метру від вул.Калініна, щоб пропустити автомобіль ВАЗ, який виїжджав від магазину, при цьому злізла з велосипеда, рама велосипеда у неї була між ногами. Автомобіль ВАЗ зупинився, виїхавши на вул.Калініна під кутом, а не паралельно проїжджої частини, приблизно на пів корпуса автомобіля, а обвинувачена сиділа і розмовляла по телефону. Вона зрозуміла, що автомобіль ВАЗ зупинився, щоб пропустити автомобіль, що рухався зі сторони м.Красний Луч. Коли проїхав автомобіль, що рухається зі сторони м.Красний Луч у бік центру, вона залишалася стояти на місці, щоб автомобіль ВАЗ виїхав повністю від магазину і поїхав в потрібному йому напрямку. Але даний автомобіль так і продовжував стояти під кутом на вулиці. Вона ще трохи постояла і почекала, але даний автомобіль так і не почав рухатися далі. Тоді вона сіла на велосипед, під'їхала до самого початку вул.Калініна, подивилася по сторонах, праворуч транспорт не рухався, ліворуч також транспорт не рухався, а автомобіль ВАЗ так і стояв на місці. Вона почала рухатися на велосипеді з дуже маленькою швидкістю і почала виконувати маневр лівого повороту, але коли вона виявилася приблизно на середині проїзної частини так і не почавши повертати вліво, даний автомобіль ВАЗ різко почав рух заднім ходом також під кутом, нікуди не зміщуючись, в її сторону. Даний автомобіль був від неї на відстані близько трьох метрів і вона нічого не зрозуміла і не змогла зреагувати і даний автомобіль вдарив своєю задньою частиною в ліву бічну поверхню її велосипеда. Від удару вона впала на правий бік, опісля піднялася з асфальту. З автомобіля вийшла обвинувачена. Вони почали говорити з приводу події. Після розмови обвинувачена вирівняла кермо на її велосипеді, після чого вона потихеньку поїхала на велосипеді, оскільки у неї почала боліти права нога, а обвинувачена уїхала. Діями обвинуваченої їй було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 20000грн. Позов на спричинену матеріальну шкоду вона на даний час не заявляє, так як не зібрала всі необхідні документи;

- показаннями свідка ОСОБА_4, яка пояснила у судовому засіданні, що 17.05.2013р. після обіду, точного часу вона не пам'ятає, вона йшла до себе додому по вул.Калініна м.Вахрушеве. Неподалік від її будинку розташований торгівельний павільйон. Коли вона підходила до свого дому, то звернула увагу, що біля павільйону стояла машина, задньою частиною до проїжджої частини дороги на вул.Калініна. Вона бачила, що від буд.№ 43 до вул.Калініна під'їхала жінка на велосипеді, яка зупинилась, а потім стала виїжджати на вул.Калініна у бік м.Красний Луч. У той момент, коли жінка на велосипеді виїхала на проїжджу частину дороги, машина, що стояла біля павільйону, почала їхати назад і вдарила жінку на велосипеді, від чого остання впала на бік. Із машина вийшла дівчина і допомогла жінці. Що було потім, вона не знає, так як пішла.

Вина обвинуваченої так само підтверджується оприлюдненими та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:

- висновком експерта № 200 від 24.05.2013р. судово-медичної експертизи ОСОБА_1, згідно якого у ОСОБА_1 встановлено: закритий перелом 5 плеснової кістки правої стопи без зміщення, садна лівої гомілки і області лівого гомілковостопного суглоба, синець області лівого тазостегнового суглоба. Описані пошкодження утворилися от взаємодії з тупими твердими предметами, що могло мати місце при обставинах, на які посилається ОСОБА_1, згідно меддокументації у строк 17.05.2013р. і за ступенем тяжкості перелом основи 5 плеснової кістки правої стопи відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, виходячи з критерію тривалості розладу здоров'я. Решта ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.21);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2013р. зі схемою за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4, згідно якого потерпіла пояснила, що рухаючись на своєму велосипеді, виїжджала на невеликій швидкості, з вулиці ліворуч від себе бачила автомобіль, задня половина якого стояла на проїжджій частині дороги. переконавшись, що автомобіль стоїть і перешкода для її подальшого руху відсутня, подивившись по сторонах і нікого не виявив, вона продовжила рух на велосипеді на вул.Калініна. У міру зближення зі стоячим автомобілем, раптом несподівано для себе, автомобіль почав рух заднім ходом у її бік руху, і вона не встигла нічого зробити. В результаті чого автомобіль задньою частиною в'їхав їй в область лівої голені і вона впала на проїжджу частину. При проведені слідчого експерименту свідок ОСОБА_4 підтвердила повність показання потерпілої ОСОБА_1 (т.1 а.с.29-31);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1589/19 від 24.09.2013р., згідно якого дії водія автомобіля ВАЗ 21011 держ.№ НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких вона повинна була перед початком руху переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, а при русі назад не повинна була створювати небезпеку для інших учасників руху, та з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з отримання потерпілою ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_3, даних нею у судовому засіданні, в тій частині, що винною себе вона не визнає, стверджує, що пред'явлене їй обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України є необґрунтованим і вважає, що вона не скоювала дане кримінальне правопорушення, потерпіла сама впала з велосипеду та забила ногу.

Суд розцінює показання обвинуваченої ОСОБА_3 у судовому засіданні, як обраний нею спосіб захисту і прагнення уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Суд поклав в основу вироку показання, дані в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_1, свідком ОСОБА_4, обвинуваченою ОСОБА_3

У судовому засідання встановлено, що обвинувачена 17.05.2013р. приблизно о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21011 держ.№ НОМЕР_1, здійснюючи рух назад на вул.Калініна м.Вахрушево, не проявивши належної уваги до дорожньої обстановки, допустила наїзд на ОСОБА_1, яка рухалась по вул.Калініна на велосипеді. В результаті даного наїзду велосипедист ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження , які відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачена в судовому засіданні посилювалася на те, що вона не здійснювала наїзд на потерпілу, а тільки допомогла останній після того, як потерпіла сама впала і пошкодила собі ногу, що суперечить фактичним обставинам та зібраним по справі доказам.

Оцінюючи об'єктивність показань обвинувачуваної, даних нею на стадії судового слідства, суд вважає, що в період проведення судового слідства не були встановлені обставини, які повністю або частково підтверджують її свідчення, що суду дає підстави вважати ці свідчення такими, що не відображують об'єктивну картину злочину. Суд визнає їх не правдивими і не логічними.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 підтвердили, що саме обвинувачена 17.05.2013р. приблизно о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем, допустила наїзд на ОСОБА_1

У суду не має підстав ставити під сумнів показання потерпілої, свідка, даних ними в судовому засіданні.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд виходить із вимог ст.65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченої, яка характеризується за місцем проживання позитивно, не зайнятої суспільно корисною працею на момент скоєння злочину, раніше не судимої, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, суд вважає вчинення злочину відносно особи похилого віку.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті Особливої ??частини КК України, не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням вимог ст.ст.75-76 КК України.

Цивільний позов на спричинену моральну шкоду, заявлений потерпілою ОСОБА_1, на суму 20000грн. суд вважає підлягаючим частковому задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченої у порядку ст.129 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено позов на завдану моральну шкоду у розмірі 20000грн., який вона обґрунтовує тим, що в результаті неправомірних дій з боку обвинуваченої їй були заподіяні моральні страждання, які полягають у завданих чисельних тілесних ушкодженнях, які потребують довгострокового лікування, фінансових витрат на лікування. Вона тривали час не мала можливості самостійно рухатися, її життєдіяльність була значно обмежена, вона без сторонньої допомоги не мала можливості реалізувати жодної своєї побутової потреби. Вона перенесла тяжкі моральні страждання, які були виражені в душевних хвилюваннях за свій стан здоров'я, подальшу можливість самостійно ходити. Вона перенесла сильний больовий синдром, при цьому біль триває до сих пір.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін його життя, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи всі обставини справи, а також враховуючи глибину моральних і фізичних страждань потерпілої, вимоги розумності і справедливості, суд вважає суму 5000грн. достатньою для відшкодування моральних і фізичних страждань потерпілої.

Оскільки потерпілою ОСОБА_1 не заявлений цивільний позов на завдану матеріальну шкоду, то суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілої ОСОБА_1, що нею може бути заявлений цивільний позов на завдану матеріальну шкоду в порядку цивільного судочинства.

Витрати по справі за проведення судової авто технічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України обвинувачену ОСОБА_3 від основного покарання звільнити, якщо у встановлений випробувальний термін 1 (один) рік вона не скоїть новий злочин і виконає покладені на неї зобов'язання.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_3:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВІ;

- з'являтися на реєстрацію в органи КВІ в терміни, встановлені цією службою;

- повідомляти органи КВІ про зміну місця роботи і проживання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 до набрання законної сили вироку залишити колишнім - особисте зобов'язання.

Речових доказів по справі немає.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000грн.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави (Державний бюджет м.Красний Луч Луганської області, одержувач - УДКСУ у м.Красному Лучі, код 24060300, розрахунковий рахунок 31117115700039 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 37983618) витрати по справі за проведення судової авто технічної експертизи у сумі 367,20грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: С.Л.Бойко