Постанова № 37436948, 03.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 920/1847/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.,

при секретарі Шевцові Є.О.,

за участю представників:

позивача - Тищенко А.В., довіреність № 18-49/1209 від 28.12.2013 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 270С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 16.12.13 у справі № 920/1847/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми;

до Приватного підприємства "Номінал-Агро", м. Суми;

про стягнення 15 296,09 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ПП "Номінал-Агро" про стягнення 15296,09 грн., які складаються з боргу за теплову енергію, отриману по договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення в сумі 7845,46 грн., пені в сумі 7324,78 грн. та 3 % річних в сумі 125,85 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.12.2013 р. у справі № 920/1847/13 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 7845,46 грн. та 3 % річних в сумі 125,85 грн. В частині вимог про стягнення пені в сумі 7324,78 грн. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване з посиланням на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені на підставі п. 15 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення, укладеного між сторонами по справі, оскільки цей договір фактично припинив свою дію з 26.09.2010 р. у зв'язку з закінченням строку його дії, тому посилання позивача на умови договору та Закон України «Про відповідальність суб*єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території» вважає неправомірними. Зазначає, що передача теплової енергії у листопаді-грудні 2012 р. та у січні-квітні 2013 року здійснювалась по актам приймання-передачі на загальну суму 18208,33 грн., яка сплачена відповідачем частково в сумі 10362,87 грн., заборгованість складає 7845,46 грн.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 7324,78 грн. вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Посилається на неправомірність висновку суду першої інстанції про припинення дії договору оренди, зазначає, що постановою Вищого господарського суду від 20.11.2012 р. у справі № 5021/690/12 встановлено, що строк дії договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 продовжено на 2012 рік, оскільки за місяць до його закінчення ні однією зі сторін не було письмово заявлено іншій стороні про його розірвання. Посилається на доведеність матеріалами справи виконання сторонами діючого договору протягом 2012-2013 років.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.20140 р. у справі № 922/1847/13 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.02.2014 р., викликано в судове засідання представників сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на апеляційну скаргу позивача.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу позивача у повному обсязі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причину відсутності представника відповідача в судовому засіданні не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 04.02.2014 р. рекомендованого поштового відправлення № 6102212555141, яке повернулось до суду 10.02.2014 р.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційних скарг по суті без участі представника відповідача, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (правонаступником якого з 29.04.2011 р. є позивач - ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе") та ПП "Номінал-Агро" укладено договір від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, виконавець (позивач) зобов'язаний надавати відповідачеві послуги з централізованого опалення, а споживач (відповідач) зобов'язаний своєчасно оплачувати ці послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором (а.с. 16-26).

В п. 8 вказаного договору визначено порядок проведення розрахунків за отримані послуги з централізованого опалення шляхом передплати в грошовій формі відповідно до встановлених в договорі тарифів.

Згідно п. 10 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення, споживач до 10-го числа розрахункового місяця сплачує виконавцю вартість спожитої теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок місяця).

Згідно п. 11 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення, рахунки на авансові внески та за надані у розрахунковому місяці послуги споживач отримує від виконавця після складання сторонами з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим, акту прийому-передачі теплової енергії (Додаток № 3, який є невід'ємною частиною вказаного договору).

Сторони в п. 33 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 встановили, що договір укладається на 1 рік, набирає чинності з моменту його підписання та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією з сторін не буде письмово заявлено іншій стороні про розірвання або необхідність перегляду договору.

В п. 34 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 сторони визначили, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.11.2006 р. Договір може бути розірваний достроково у разі:

- зникнення потреби в отриманні послуги або письмової відмови споживача від користування цими послугами;

- переходу права власності (користування) на об'єкт (приміщення, квартиру, будинок) до іншої особи;

- за наявності обставин, визначених в п. 32 цього договору;

- невиконання умов договору сторонами.

Сторона, яка має намір достроково розірвати договір, повинна не пізніше 30-ти днів до дати розірвання договору направити відповідне письмове повідомлення іншій стороні, а інша сторона повинна розглянути вказане повідомлення та письмово відповісти протягом 5-ти днів з моменту отримання повідомлення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення дії договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 з 26.09.2010 р., з наступних підстав.

Сторони уклали договір про надання послуг з централізованого опалення 01.11.2006 р. та визначили в п. 33 договору можливість щорічного його продовження, якщо за місяць до його закінчення однією з сторін не буде заявлено про розірвання договору. В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що за місяць закінчення договору одна з сторін письмово заявила іншій стороні про його розірвання.

Крім того, в п. 34 договору сторони передбачили умови дострокового розірвання договору шляхом направлення письмового повідомлення не пізніше 30-ти днів до дати розірвання договору стороною, яка має намір розірвати договір. Друга сторона повинна розглянути це повідомлення та письмово відповісти протягом 5-ти днів з моменту його отримання.

В матеріалах справи знаходиться лист від 26.08.2010 року №15 ПП «Номінал-Агро» , яким він відмовляється підписувати Додаткову угоду № 2 до договору № ПР 174-6/315 через занадто високу ціну. У зв*язку з цим, зазначає, позивачу про розірвання договору на споживання теплової енергії та погашення заборгованості до 15.10.2010 р.

Зазначені відповідачем підстави для дострокового розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення не передбачені умовами пункту 34 цього договору, тому відсутні правові підстави вважати розірваним з 26.09.2010 р. договір від 01.11.2006 р. № ПР 174-6/315.

В матеріалах справи відсутня відповідь виконавця по договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 на цей лист.

Крім того, своїми діями відповідач (споживач) по договору спростував свій намір розірвати договір, оскільки в листопаді-грудні 2012 р. та в січні-квітні 2013 р. по актам приймання-передачі теплової енергії , які є додатками № 3 до договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315, з посиланням на виконання умов цього договору виконавець (ПАТ «Сумське НВО ім. Н.В. Фрунзе») надав, а споживач прийняв послуги з централізованого опалення.

Згідно з п. 11 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 виконавець надав споживачеві рахунки на оплату теплової енергії по договору після складання сторонами акту прийома - передачі теплової енергії(форма якого є додатком № 3 до договору та невід*ємною його частиною), які оплачені відповідачем з посиланням на рахунки № ПР174-6/315.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 20.11.2012 р. у справі № 5021/690/12, в якій приймали участь ті самі сторони, про стягнення заборгованості по договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 за період з січня по квітень 2012 р., яка набрала законної сили, і якою встановлено, що вказаний договір був продовжений на 2012 р. (а.с. 92-95).

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, договір від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення є діючий.

Факт виконання сторонами зобов'язань по вказаному договору підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за листопад,грудень 2012 р., січень - квітень 2013 р., згідно яких позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 18208,33 грн. (а.с. 12-15).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач, в порушення умов цього договору, отримані послуги з теплопостачання оплатив лише частково в у розмірі 10362,87 грн., що підтверджується відповідними виписками банку (а.с. 59-63) та відповідачем у справі.

Отже, у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. в сумі 7845,46 грн.

На момент прийняття рішення судом першої інстанції в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищезазначеної заборгованості. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію, отриману по договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення в сумі 7845,46 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу в сумі 7845,46 грн. позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 125,85 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми позову та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 125,85 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7324,78 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

В п. 15 договору від 01.11.2006 р. № ПР174-6/315 про надання послуг з централізованого опалення сторони домовились, що за несвоєчасне внесення плати споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 7324,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні пені в сумі 7324,78 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення Господарського суду Сумської області від 16 грудня 2013 року у справі № 920/1847/13 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 7324,78 грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства "Номінал-Агро" (40030, м. Суми, вул. Горького, буд. 8, код 31397247) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код 05747991) пеню в сумі 7324,78 грн. та судовий збір в сумі 823,45 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.02.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.