Ухвала суду № 37436022, 13.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12282/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року №0004015522.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» в частині декларування бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 13 403 584, 00 грн. за січень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 19 березня 2013 року №133/15.5-61.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення позиваачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.4, пп. 4.6.5 розділу V пп. 14.2 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, а саме: завищено суми бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 13 403 584, 00 грн. за січень 2013 року.

09 Квітня 2013 року на підставі вказаного вище Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004015522, яким згідно п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення ст. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 5 304 704, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 326 176, 00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом протиправно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 304 704, 00 грн., оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013 року, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було зменшено вищевказану суму за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, а тому, висновки викладені в акті камеральної перевірки від 19 березня 2013 року № 133/15.5-61, не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року (вх. № 9008437443 від 20.02.2013 р.), відповідно до якої в рядку в рядку 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» позивачем задекларовано 13 403 584, 00 грн.

Відповідачем за результатами правомірності включення вказаної суми встановлено її завищення на суму в розмірі 5 304 704, 00 грн., з посиланням на акт камеральної перевірки від 28.01.2013 року № 50/15.5-61, яким зменшено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду» на вказану суму.

Позивачем в підтвердження правомірності включення до рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року суми в загальному розмірі 13 403 584, 00 грн. надано суду постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, якою позовні вимоги позивача задоволено повністю.

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року вбачається, що предметом її оскарження було податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0001815522, прийняте на підставі Акта камеральної перевірки від 28.01.2013 року №50/15.5-61, яким за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 5 304 704, 00 грн.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для звільнення від доказування, згідно з частиною першою якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки вказаними рішеннями встановлена правомірність включення до рядка 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суми у розмірі 5 304 704, 00 грн., яка згідно Порядку № 1492 переноситься до рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість наступного звітного періоду, - суд приходить до переконання про правомірність включення даної суми до декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно було включено та зазначено в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 13 403 584, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С