Ухвала суду № 37435695, 12.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-6517/11/1470

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Авраменко А.О.,

за участю представника позивача Конограй М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Зелений Гай» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (правонаступник - Міністерство доходів і зборів України) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

11.09.2011 року ВАТ «Зелений Гай» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України (правонаступник - Міністерство доходів і зборів України) про визнання протиправним та скасування рішення №000476 від 23.05.2011 року про застосування фінансових санкцій в сумі 2022975,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що у спірному рішенні №000476 від 23.05.2011 року взагалі відсутній склад правопорушення і воно не відповідає вимогам Податкового кодексу України та є безпідставним.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року адміністративний позов ВАТ «Зелений Гай» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України від 23.05.2011 року №000476 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2022975,48 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України 23.10.2012 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність будь-яких законних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ВАТ «Зелений Гай» зареєстровано як юридична особа Вознесенською райдержадміністрацією 27.04.1994р. Основними видами діяльності підприємства є вирощування винограду, вирощування бобових культур, насіння олійних культур, дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, оптова торгівля напоями, роздрібна торгівля напоями.

З 30.03.2006р. ВАТ «Зелений Гай» має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв -вина тихі, столові, кріплені, вина плодові, коньяки та ін., назви яких виписані у додатку до ліцензії: «Кагор український» (червоне), «Сонце в бокалі» (біле), «Лідія» рожеве та ін.

В період з 20.01.2011р. по 16.02.2011р. Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Зелений Гай», за наслідками якої складено Акт №523/23/00414090 від 23.02.2011р.

Так, в ході цієї перевірки податковим органом встановлено, що ВАТ «Зелений Гай», в період з 20.10.2010р. по 31.12.2010р., випустило 91115 пляшок вин та коньяків в асортименті, на етикетках яких було позначення «Зелений Гай».

Ревізорами кваліфіковано наявність на алкогольній продукції позивача напису «Зелений Гай» як випуск продукції під знаком для товарів та послуг, не внесених у додаток до ліцензії на виробництво, а як наслідок, виробництво алкогольних напоїв без наявності ліцензії, на думку ДПС, є правопорушенням, яке передбачене абз.3 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В подальшому, на підставі вказаних висновків перевірки, 23.05.2011 року директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000476, яким до ВАТ «Зелений Гай» застосовані штрафні санкції за порушення абз.3 ч.2 ст.17 Закону у розмірі 200 % вартості виробленої продукції за випуск алкогольних напоїв без наявності ліцензії, т.б. в сумі 2022975,48 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив скасувати його як таке, що є неправомірним та порушує його права.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про задоволення позову, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також з неправомірності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, наявні в них докази та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, повністю погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Як слідує з абз.3 ч.2 ст.17 цього Закону №481, за випуск алкогольних напоїв без наявності ліцензії дійсно передбачено юридичну відповідальність.

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено, що у позивача така ліцензія є в наявності, і до того ж, вона була чинна як на час випуску продукції, так і на час проведення спірної перевірки та ухвалення спірного рішення.

Крім того, судом встановлено, що позивачем випускався саме той асортимент алкогольної продукції, який був зазначений у відповідних додатках до ліцензії. При чому, дані обставини не заперечувалися відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового засідання в суді 1-ї інстанції.

Так, як видно з висновків акту перевірки та заперечень, відповідач розширено тлумачить наведену норму та у своєму рішенні про застосування фінансових санкцій доповнює законодавче формулювання таким доповненням, як «виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв».

Оскільки, насправді, у даному випадку йде мова про юридичну відповідальність, на переконання суду, норма права, яка встановлює вид та міру такої цієї відповідальності, якою є ст. 17 ч. 2 абз. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не підлягає розширеному тлумаченню і її зміст слід розуміти буквально, тобто так, що відповідальність настає виключно за виробництво алкогольних напоїв за відсутності ліцензії.

По-друге, слід зазначити, що товарний знак «Зелений Гай», який на думку відповідача, незаконно було розміщено позивачем на етикетках власних алкогольних виробів є нічим іншим як власною назвою підприємства виробника ВАТ «Зелений Гай», що підтверджується його статутними документами.

У відповідності до приписів ст.11 вказаного Закону, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду.

Таким чином, на думку суду 2-ї інстанції, напис «Зелений Гай» на етикетках з продукцією позивача є не лише його правом, а й обов'язком, закріпленим у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В-третіх, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що відповідач безпідставно ототожнює знак для товарів та послуг «Зелений гай» свідоцтво №31082 від 15.04.2003р. з власною назвою підприємства «Зелений Гай», які мають відмінності у написанні слова «Гай», т.б. в першому випадку воно пишеться з маленької літери, а в другому - з великої.

В-четвертих, посилання відповідача на приписи ст.3 ч. 8 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» апеляційний суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вказаної норми Закону, одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який, в свою чергу, містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни ж або доповнення до додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом 3-х робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Отже, на думку суду, позначення у додатку до ліцензії видів алкогольних напоїв, їх власних назв, а також перелік знаків для товарів і послуг викликано необхідністю розрізняти продукцію різних виробників, а також для конкретизації видів напоїв, на яку саме видано ліцензію та захисту виробників від використання іншим недобросовісним виробником його найменувань, знаків для товарів і послуг.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідачем, в даному випадку, не доведено, що ВАТ «Зелений Гай» нібито виготовлявся такий вид алкогольного напою, який був відсутній у нього в додатках до ліцензії (наприклад: горілка замість коньяку), або з використанням інших назв чи чужого знаку для товарів та послуг.

Але, наявність на спірній продукції позивача написів «Зелений гай» ніяким чином не змінювала продукції, на яку ВАТ «Зелений Гай» було видано ліцензію.

При цьому, ще слід вказати, що аналогічна правова позиція була висловлена і Вищім адміністративним судом України в своїй ухвалі від 28.09.2012р. по справі №2а-3282/11/1470.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову що, в свою чергу, не було зроблено представником відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко