Ухвала суду № 37435647, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3087/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 22.06.2012 №10/12 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штрафу за неподання інформації щодо вартості розповсюдження/виготовлення реклами відповідно до п.6 ст.27 Закону про рекламу у розмірі 1700,00 грн., та відповідачем не погашено заборгованість зі сплати штрафу за порушення даного рекламного законодавства.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог, Черкаський окружний адміністративний суд м. Києва посилався на те, що відповідачем не надано достатніх беззаперечних доказів заперечення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, натомість позивачем доведено правомірність своїх дій, що підтверджується належними доказами які наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при перевірці стану дотримання законодавства про рекламу м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області був складений протокол, яким встановлено порушення ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, якою передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

28.03.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою №18-21/187 про надання в десятиденний термін необхідних документів, які необхідні для розгляду справи про порушення рекламного законодавства, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію та довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ; інформацію про рахунки відповідача у банках; договір з виробником та замовником реклами; документ, що підтверджує вартість виготовлення та розповсюдження реклами; адресну програму розташування аналогічної реклами. Ця вимога отримана відповідачем особисто 10.04.2013, однак ним не виконана.

У зв'язку з невиконанням вказаної вимоги відповідача було повідомлено листом від 23.04.2012 №18/21-320 про початок розгляду справи про порушення рекламного законодавства та запрошено на засідання з розгляду цієї справи на 22.06.2012.

22.06.2012 відбулось засідання позивача стосовно справи про порушення відповідачем рекламного законодавства, про що складений протокол №1Д/12 та прийнято рішення від 22.06.2012 №10/12 про накладення на відповідача штрафу за неподання інформації щодо вартості розповсюдження/виготовлення реклами відповідно до п.6 ст.27 Закону про рекламу у розмірі 1700,00 грн., однак вказаний штраф відповідачем не сплачений.

Положенням визначено, що інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держспоживінспекція) є територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. Відповідно до покладених на них завдань - здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Інспекції мають право: накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Статтею 8 Закону про рекламу закріплені загальні вимоги до реклами. Зокрема, згідно з ч.5 ст. 8 цього Закону реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 26 Закону про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео-та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Пунктом 8 Порядку закріплено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Згідно з п.п.9, 10 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів, який подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Відповідно до п.п.11, 14, 16 Порядку за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці стану дотримання законодавства про рекламу було складено протокол №1Д/12 від 28.03.2012, яким встановлено порушення Закону України «Про рекламу». Держспоживінспекцією у Дніпропетровській області звернулося до Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з вимогою про надання необхідних документів для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Дана вимога була отримана відповідачем особисто 10.04.2012. 23.04.2012 у зв'язку з невиконанням даної вимоги, листом №18/21-320 було попереджено про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Даний лист Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 08.05.2012 було отримано особисто.

Пунктами 18, 19 Порядку передбачено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Так, 22.06.2012 було прийнято рішення №10/12 про накладення на відповідача штрафу за неподання інформації щодо вартості розповсюдження/виготовлення реклами відповідно до п.6 ст.27 Закону про рекламу у розмірі 1700,00 грн., та було направлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 28.06.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена ст. 27 Закону про рекламу, відповідно до ч.6 якої за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір штрафу, який застосовано Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в сумі 1700,00 грн. є правомірним.

Доказів скасування рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 22.06.2012 №10/12, як і доказів сплати відповідачем суми штрафу до державного бюджету, суду надано не було.

Як вбачається з доданих копій конвертів про виклик, то адреса там вказана 20700, АДРЕСА_1, тобто така, за якою проживає відповідач. Доводи того, що листоноша кидала листи у сусідську поштову скриньку, а ті в свою чергу не віддали адресату, нічим не підтверджуються, а тому брати їх до уваги колегія суддів не може.

Як вірно було вказано Черкаським окружним адміністративним судом, провадження у цій справі було відкрите Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Так, як провадження по справі вже було відкрите, то інший суд не міг залишити без руху, проте він вказав, що даний позов, є такий, що не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме відсутність доказів сплати судового збору позивачем, який не звільнений від його сплати. Крім того, дана вимога інспекцією оскаржена не була.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.