Вирок № 37435254, 31.10.2013, Старобільський районний суд Луганської області

31.10.2013

Старобільський районний суд Луганської області

провадження № 1-кп/431/231/2013 р.

ЄУН 431/2940/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

за участю: секретаря Савкової Т.Є.,

прокурора Жадан О.С.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Курячівка Старобільського району Луганської області, українки, громадянки України, освіта середня, вдова, не працююча, не судима, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

29.08.2013 ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, скоїла крадіжку мобільного телефону марки «Nokia» 1280, в корпусі чорного кольору, IMEI НОМЕР_1, в якому знаходилася сім карта з оператором «МТС», вартістю 236 гривень, 67 копійок, який належав на праві власності ОСОБА_2, чим заподіяла потерпілому матеріальний збиток на вищевказану суму, після чого розпорядилася викраденим на свій розсуд.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачена ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненому, а саме, таємному викраденні чужого майна (крадіжки), що кваліфікується за ч.1 ст.185 КК України визнала повністю, розкаялася.

26 вересня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, ОСОБА_1 як підозрювана, та ОСОБА_2 як потерпілий, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, у вигляді 100 годин громадських робіт.

Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_1, та потерпілий ОСОБА_2 досягли угоди про примирення, підписали її, причому підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення підозрюваній покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст.468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.1 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Підозрювана ОСОБА_1 в суді заявила, що вона цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.

З'ясовано, що підозрювана цілком розуміє, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч.5 ст.474 КПК України). Потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п.2 ч.1 ст.473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для нього, як потерпілого, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (підозрюваним, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 468-476, ч.3 ст.394, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1, укладену 26 вересня 2013 року - затвердити .

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» 1280 повернути потерпілому ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход Держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 157/7 від 20.09.2013 року в розмірі 342 грн., 30 коп. Одержувач: УК у Старобільському районі (Старобільський район) 240603000, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Копію вироку вручити, негайно, після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку та ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Воронкін