Ухвала суду № 37434511, 11.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1005/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Виробничого кооперативу «Віра» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Виробничий кооператив «Віра» (далі - ВК «Віра», позивач) звернувся з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступник - Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Миколаївській області) в якому, з урахуванням уточнень просив суд: визнати дії Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС щодо опису майна у податкову заставу - протиправними ; скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 196 від 24.12.2012 року в повному обсязі ; скасувати податкову вимогу № 212 від 24.12.2012 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано дії Жовтневої МДПІ миколаївської області ДПС щодо опису майна у податкову заставу - протиправними.

Рішення Жовтневої МДПІ миколаївської області ДПС про опис майна у податкову заставу № 196 від 24.12.2012 року - скасовано в повному обсязі.

Податкову вимогу № 212 від 24.12.2012 року Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС - скасовано.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі акту перевірки 02.11.2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022251501, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 137144,00 грн. та 68572,00 грн. штрафних санкцій.

У подальшому ВК «Віра» почав процедури оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення спочатку в адміністративному порядку, а потім в судовому.

Як встановлено судом, за результатами камеральної перевірки позивача відповідачем було складено Акт № 732/15-23088380 від 12.10.2012 року.

На підставі вказаного акту податковим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0022251501 від 02.11.2012 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення Позивач отримав 30.11.2012 року відповідно до повідомлення про вручення Жовтневої МДПІ.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням № 0022251501 від 02.11.2012 року, у відповідності та в порядку статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку, позивач 10 грудня 2012 року звернувся до Державної податкової служби у Миколаївській області зі скаргою на податкове повідомлення рішення Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС № 0022251501 від 02.11.2012 року вих. № 21/н-29/12 від 10.12.2012 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Одночасно із подачею скарги, 10 грудня 2012 року, до Державної податкової служби у Миколаївській області на податкове повідомлення рішення Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС позивачем було направлено на поштову адресу Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги вих. № 21/н-29/12 від 10.12.2012 року, ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення про залишення скарги без розгляду № 2019/10/10-209 від 24.12.2012 року.

Одразу після отримання позивачем рішення ДПС у Миколаївській області про залишення скарги без розгляду, позивач, 17 січня 2013 року вих. № 17/01-13, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на рішення про залишення скарги без розгляду від 24.12.2012 року № 2019/10/10-209.

З огляду на те, що позивачем не було отримано поштою відповідь на скаргу вих. № 17/01-13 від 17.01.2013, позивач 22 січня 2013 року звернувся з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0022251501 від 02.11.2012 року до Миколаївського адміністративного суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 814/305/13а за позовом Виробничого кооперативу «Віра» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0022251501.

Судом першої інстанції також встановлено, що 24.12.2012 року відповідачем винесено: податкову вимогу № 212, згідно з якою за Виробничим кооперативом «Віра» станом на 24.12.2012 року сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість склала 20448,37 грн. з яких податок на додану вартість у розмірі 137144,00 грн. та 68572,00 грн. штрафних санкцій; рішення № 196 про опис майна у податкову заставу.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги ВК «Віра» суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, не надано спростувань доводів позивача, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій та прийнятої ним вимоги № 212 від 24.01.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 196 від 24.12.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення протягом 1095 днів, при цьому зобов'язання вважається неузгодженим (а відповідно контролюючим органом не може бути виставлено податкову вимогу) в разі звернення до суду в строки, визначені п.56.3 ст.56 ПКУ.

Разом з цим, відповідно до п.2.3 Розділу 2 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037, зазначено, що протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв