Рішення № 37430627, 04.03.2014, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/146/14

Номер провадження 2/728/80/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді О.І. Глушко

при секретарі Ю.Г.Макаренко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі цивільну справу за позовом Бахмацького комунального виробничого підприємств «Комунальник» до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно списаних паливно - мастильних матеріалів,

В С Т А Н О В И В:

Бахмацьке комунальне виробниче підприємство «Комунальник» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно списаних паливно - мастильних матеріалів в сумі 28 733 гривні 00 копійок. В своїй заяві вказує, що директором КВП «Комунальник», яке було створено у 2004 році і власником якого являється Бахмацька міська рада, згідно укладених з Бахмацькою міською радою контрактів, до 29 грудня 2012 року був ОСОБА_1. 26 листопада 2013 року на адресу Бахмацького КВП «Комунальник» надійшла ухвала Вищого Адміністративного Суду України від 07 листопада 2013 року № К999/13825/12 про розгляд касаційної скарги КВП «Комунальник» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за № 2/а/2570/1558/2011 року за позовом контрольно-ревізійного управління у Чернігівській області до КВП «Комунальник» про зобов»язання виконати обов»язкові вимоги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КРВ у Бахмацькому районі проводилася планова ревізія фінансово - господарської діяльності КВП «Комунальник» за період з 01 листопада 2007 року по 31 жовтня 2010 року. За результатами проведеної ревізії складено акт за № 01-251 від 28 грудня 2010 року. Ревізією встановлено, що внаслідок допущених порушень керівником підприємства ОСОБА_1 КВП «Комунальник» завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 29 133 гривні.

КРВ у Бахмацькому районі направило КВП «Комунальник» обов»язкові для виконання вимоги про усунення виявлених порушень № 01-18/75 від 20 січня 2011 року, які не були виконані.

Трудовий контракт керівника КВП «Комунальник» ОСОБА_1 закінчився в грудні 2012 року. В матеріалах діловодства на даному підприємстві відсутні також обов»язкові для виконання вимоги про усунення виявлених порушень № 01-18/75 від 20 січня 2011 року, направлених Бахмацьким КРВ, а також постанови попередніх судів.

18 грудня 2013 року з ВДВС Бахмацького РУЮ надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 27 листопада 2013 року по адміністративній справі за № 2/а/2570/1558/2011 року Чернігівського окружного адміністративного суду про зобов»язання директора КВП «Комунальник» виконати п. 6 вимоги КРВ у Бахмацькому районі Чернігівської області від 20 січня 2011 року за № 01/18/75, а саме: провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування безпідставно списаних паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 28 733 гривні.

20 грудня 2013 року КВП «Комунальник» направило на адресу ОСОБА_1 листа за вихідним номером 303 з пропозицією погасити вказану суму в добровільному порядку і надати свої пропозиції в письмовій чи усній формі щодо порядку погашення завданої шкоди. У своїй відповіді від 06 січня 2014 року ОСОБА_1 послався на те, що він звільнений з КВП «Комунальник» 29 грудня 2012 року, а відповідно до положень ч.3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. За таких обставин позивач вважає, що ОСОБА_1 не заперечує факту заподіяння ним підприємству шкоди в розмірі 28 733 гривні 00 копійок.

Підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 не виконав своєчасно обов»язкові для виконання вимоги про усунення виявлених порушень № 01 -18/75 від 20 січня 2011 року, які були вказані Бахмацьким КРВ, а також той факт, що виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду по адміністративній справі за № 2/а/2570/1558/2011 року датований 27 листопада 2013 року і виконавче провадження відкрито ВДВС Бахмацького РУЮ 18 грудня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, просить поновити строк, передбачений ч.3 ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду з питання стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству та стягнути з ОСОБА_1 на користь КВП «Комунальник» грошові кошти в сумі 28 733 гривні за безпідставно списані ним паливно - мастильні матеріали.

В судовому засіданні представник позивача - комунального виробничого підприємства «Комунальник» Басок О.І. позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх із зазначених у позові підстав. Крім того, на підтвердження позовних вимог пояснив, що починаючи з 02 січня 2013 року до виконання своїх трудових обов»язків на посаді директора КВП «Комунальник» приступив ОСОБА_3. до 29 грудня 2012 року вказану посаду займав відповідач по справі - ОСОБА_1. За час роботи останнього, 28 грудня 2010 року була проведена перевірка КВП «Комунальник» КРВ у Бахмацькому районі. За наслідками проведеної перевірки 20 січня 2011 року КРВ у Бахмацькому районі на адресу директора КВП «Комунальник» ОСОБА_1 була направлена вимога, пункт 6 якої визначав проведення претензійно - позовної роботи щодо відшкодування безпідставно списаних паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 39 793 гривні 00 копійок. В іншому випадку - стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу Законів про Працю України. Сам він особисто, як юрисконсульт вказаного підприємства, приступив до виконання своїх трудових обов»язків у вересні 2013 року. Після припинення ОСОБА_1 своїх трудових обов»язків, вказане підприємство не зверталося до нього у визначений положенням ч.3 ст. 233 КЗпП України річний термін з дня виявлення шкоди, з позовом про відшкодування завданої шкоди, так як новому керівництву взагалі не було відомо про наявність вимоги КРВ, а також про наявність будь яких рішень суду з даного приводу. ОСОБА_1 при передачі матеріалів діловодства підприємства не передавав таких документів та не повідомляв про наявність вимоги КРВ. При спілкуванні з міським головою м. Бахмач, останній пояснив, що міській раді також не було відомо про наявність вимоги КРВ від 20 січня 2011 року. Про існування такої вимоги та рішень суду, позивач дізнався лише при отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, яка датована 18 грудня 2013 року та виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду, який було видано на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду, остаточне судове рішення по якій набрало законної сили 07 листопада 2013 року. Так як на письмову пропозицію КВП «Комунальник», адресовану на ім»я ОСОБА_1, вирішити в добровільному порядку питання про відшкодування вказаної шкоди останній відмовився, мотивуючи пропуском річного строку звернення до суду з такими вимогами, позивач змушений звертатися до суду та вирішувати вказане питання саме в судовому порядку. І хоча договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем ОСОБА_1 не укладався, але його повна матеріальна відповідальність передбачена контрактом, який він укладав з Бахмацькою міською радою на виконання обов»язків директора КВП «Комунальник», положенням п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 29 грудня 1992 року та нормою ст. 134 КЗпП України. Просив суд поновити строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, так як він пропущений з поважних причин та стягнути з відповідача 28733 гривні завданої шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовних вимог не визнав і пояснив, що під час його роботи на посаді директора КВП «Комунальник» на даному підприємстві проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності. За наслідками її проведення було складено акт, зі змістом якого він не погодився. Також ним була отримана вимога КРВ у Бахмацькому районі від 20.01.2011 року, пунктом шостим якої визначено проведення претензійно - позовної роботи щодо відшкодування безпідставно списаних паливно мастильних матеріалів на загальну суму 39 793 гривні, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України. Оскільки з актом ревізії він не погоджувався та не вирішував питання щодо сплати коштів, зазначених у даній вимозі, КРВ у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного суду з позовом до КВП «Комунальник» про зобов»язання виконати обов»язкові вимоги. За наслідками розгляду, позивачеві було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року та Вищого Адміністративного Суду України від 07 листопада 2013 року сума коштів за безпідставно списані паливно - мастильні матеріали зменшена з розміру 39 793 гривні до 28 733 гривні. Вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду із вказаними вимогами, передбачений ч. 3 ст. 233 КЗпП України. Крім того, просив відмовити в задоволенні позову, так як не підписував договору про повну матеріальну відповідальність, а також врахувати ту обставину, що пальне використовував виключно для потреб підприємства.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 3 КЗпП України «Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами».

Згідно довідки АБ 792794 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій (ЄДРПОУ) Бахмацьке комунальне виробниче підприємство „Комунальник", керівником якого являється ОСОБА_3, є юридичною особою (а.с.16).

Як встановлено в судовому засіданні розпорядженням міського голови Бахмацької міської ради від 28 квітня 2004 року ОСОБА_1, згідно з рішенням 9 сесії міської ради 24 скликання від 16 березня 2004 року призначений на посаду директора комунального виробничого підприємства „Комунальник" з 28 квітня 2004 року (а.с.31).

31 грудня 2009 року між Бахмацькою міською радою в особі міського голови Поліщука О.В. та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначений на посаду директора Бахмацького комунально виробничого підприємства „Комунальник" на строк з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року (а.с.29).

За розпорядженням міського голови Бахмацької міської ради від 29 грудня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Бахмацького комунального виробничого підприємства „Комунальник" на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв"язку з закінченням строку трудового договору (а.с. 27), про що 29 грудня 2012 року видано відповідний наказ (а.с.28).

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності комунального виробничого підприємства „Комунальник" за період з 01.01.2007 року по 31.10.2010 року від 28.12.2010 року, яка проводилася контрольно -ревізійним відділом (надалі КРВ) у Бахмацькому районі, на вказному підприємстві було виявлено ряд порушень, в тому числі і неправомірне списання паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 39793 гривні 00 копійок (а.с. 48-62).

За наслідками проведеної ревізії 20 січня 2010 року на адресу директора КПВ „Комунальник" ОСОБА_1 було направлено вимогу, пункт 6 якої передбачав провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування безпідставно списаних паливно - мастильних матеріалів на загальну суму 39793 гривні 00 копійок. В іншому випадку стягнути з інших осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду, у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України (а.с. 8).

В зв"язку з невиконанням вищевказаної вимоги на той час директором КВП „Комунальник" ОСОБА_1, Контрольно - ревізійне управління в Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до КПВ „Комунальник" про зобов"язання виконати обов"язкові вимоги.

Постановою Чернігівського окружного суду від 26 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, що підтверджується копією постанови суду (а.с. 65).

Постановою Київського апеляційного адміністртивного суду від 14 грудня 2011 року, за наслідками розгляду вказаної справи за апеляційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено: зобов"язано директора Комунального виробничого підприємства „Комунальник" виконати пункт 6 вимоги Контрольно ревізійного відділу у Бахмацькому районі Чернігівської області від 20.01.2011 року № 01-18/75, а саме: провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування безпідставно списаних паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 39393 гривні 00 копійок, в іншому порядку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130, 136 КЗпП України (а.с.66-70).

Відповідно до ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 07 листопада 2013 року, за наслідками розгляду касаційної скарги Комунального виробничого підприємства „Комунальник" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, касаційну скаргу задоволено частково: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року по даній справі в частині зобов"язання Комунально-виробничого підприємства „Комунальник" провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування безпідставно списаних паливно- мастильних матеріалів на суму 10660 гривень 00 копійок, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 КЗпП України, скасовано та залишено в цій частині в силі постанову Чернігівського окружного адмінстративного суду від 26 квітня 2011 року. У решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 рокуу залишено без змін (а.с. 11).

Таким чином розмір заподіяної шкоди, з урахуванням вищезазначених постанов судів, склав 28 733 гривні 00 копійок, виходячи з розрахунку 39393 гривні -10660 гривень=28733 гривні.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України «Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративний справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

Як вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 грудня 2013 року, винесеної стршим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бахмацького РУЮ на підставі виконавчого листа за № 2/а/2570/1558, виданого 27.11.2013 року Чернігівським окружним адміністративним судом щодо зобов"язання директора КВП „Комунальник" виконати п. 6 вимоги Контрольно - ревізійного відділу у Бахмацькому районі Чернігівської області від 20.01.2011 року № 01-18/75, а саме: провести претензійно - позовну роботу щодо відшкодування безпідставно списаних паливно-мастильних матеріалів, загальний розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, становить саме 28733 гривні (а.с.4, 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України «Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди».

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» «Судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст. 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акту або висновку».

Як встановлено в судовому засіданні акт за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності комунального виробничого підприємства „Комунальник" за період з 01.01.2007 року по 31.10.2010 року від 28.12.2010 року, яка проводилася контрольно -ревізійним відділом у Бахмацькому районі, ОСОБА_1 було підписано 05 січня 2011 року (а.с.62 зворот).

Як вбачається з пояснень представника позивача про наявність вказаних постанов суду та виявлення шкоди, заподіяної внаслідок безпідставно списаних паливно-мастильних матеріалів, керівнику підприємства КВП „Комунальник" ОСОБА_3, який працює на посаді директора КВП „Комунальник" з 02 січня 2013 року (а.с. 17), стало відомо лише з часу отримання виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження -18 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України «У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки».

Враховуючи, вищевказану обставину, а також те, що остаточний розмір заподіяної шкоди був визначений саме ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 07 листопада 2013 року, тому, на думку суду, строк звернення з вказаними позовними вимогами позивачем не пропущено.

Згідно п. 6 ст. 134 КЗпП України „Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальносіть у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі оргнізації, у випадках, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов"язків".

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» визначено, що „Відповідно до п. 6 ст. 134 КЗпП України матеріальна відповідальність в повному розмірі покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. За чинним законодавстом така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: перевитратою пального на автомобільному транспорті...".

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" „Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов"язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів".

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1, будучи керівником КВП „Комунальник" в період, за який проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства за період з 01.01.2007 року по 31.10.2010 року, допустив безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів, не вирішив питання про добровільне відшкодування вказаної суми, розмір якої був остаточно визначенний ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 07 листопада 2013 року, позовні вимоги позивача суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача в наданих суду запереченнях (а.с.25) та в судовому засіданні на пропущення строку звернення до суду позивачем, а також на ту обставину, що він не є особою, що несе повну матеріальну відповідальність не заслуговують на увагу, з урахуванням обгрунтування судом строку звернення до суду з даними вимогами та положень п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками».

Відповідно до вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України «Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог».

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п.1.ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави підлягають стягненню 287 гривень 33 копійки судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61 ч. 3, 88 ч.3, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 3, ст. 233 ч. 3, 234 КЗпП України, п.п. 12, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Бахмацького комунального виробничого підприємств «Комунальник» до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно списаних паливно- мастильних матеріалів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Бахмацького комунального виробничого підприємства «Комунальник» 28733 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять три гривні) в рахунок відшкодування коштів за безпідставно списані ним паливно - мастильні матеріали.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 33 копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області на протязі десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Глушко