Ухвала суду № 37430144, 19.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.Справа № 816/6717/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання - Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Мухіна О.І.

відповідача - Решетнік М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2013р. по справі № 816/6717/13-а

за позовом Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

22.11.2013 року Виробничо-господарська фірма "СПМК -516 ЛТД" звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000722308 та № 0000732308 від 18.06.2013 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 09.12.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес".

ДПІ у м. Полтаві подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи про неналежне підтвердження позивачем первинною документацією господарських операцій із контрагентом, за наслідками яких обчислені податкові зобов'язання у перевіряємий період, зокрема наголошує на відсутності підтвердження транспортування придбаного товару.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 17.05.2013 року по 23.05.2013 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ВГФ "СПМК -516 ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 03.06.2013 року №3007/22.5-10/01354898, яким зафіксовані порушення позивачем ст. 44, п.п. 185.1 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит в розмірі 281429 грн.; п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138 п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення валових витрат за 4 кв. 2012 року у сумі 581650 грн., завищено валові доходи за 4 кв. 2012 року у сумі 207066 грн., занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік на 78663 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення № 0000722308 від 18.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 78663 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 19665,75 грн., № 0000732308 від 18.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 240016 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 60004 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладені висновки іншого органу державної податкової служби, зокрема ДПІ у Святошинському районі м. Києва, що викладені у акті від 05.04.2013 № 591/22.2.09/34352743 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2012 року по 31.03.2013 року.

Судовим розглядом встановлено, що 03.04.2012 року між ВГФ "СПМК -516 ЛТД" - покупець, та ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" - продавець, укладений договір купівлі-продажу № 56, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в номенклатурі, кількості і по цінам вказаним у рахунках, які є додатками до даного договору.

У виконання вказаного договору ВГФ "СПМК -516 ЛТД" у квітні-серпні 2012 року придбано у ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" продукцію (провід, опори, затискачі, кабель) на загальну суму 1688572,51 грн., в тому числі ПДВ - 281428,75 грн.

На підтвердження реальності зазнаних господарських операцій надано накладні №Дж-000051 від 11.06.2012, №Дж-000052 від 12.06.2012, №Дж-000053 від 13.06.2012, №Дж-000054 від 14.06.2012, №Дж-000055 від 15.06.2012, №Дж-000056 від 18.06.2012, №Дж-000056-1 від 15.06.2012, №Дж-000057 від 19.06.2012, №Дж-000057-1 від 18.06.2012, №Дж-000058-1 від 19.06.2012, №Дж-000059-1 від 20.06.2012, №Дж-000060-1 від 21.06.2012, №Дж-000061-1 від 22.06.2012, №Дж-000064 від 27.06.2012, №87, №88 від 02.08.2012; податкові накладні №13 від 27.04.2012, №48 від 31.05.2012, №23 від 15.06.2012, №28 від 18.06.2012, №31 від 19.06.2012, №33 від 20.06.2012, №35 від 21.06.2012, №37 від 22.06.2012, №10 від 04.07.2012, №4 від 02.08.2012.

Сплачені за наслідком зазначених операцій суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2012 - 40717 грн., за травень 2012 - 56458 грн., за червень 2012 - 54278 грн., за липень 2012 - 15627 грн., за серпень 2012 - 114349 грн.

Отримані будівельні матеріали в податковому обліку віднесені позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2012 рік в розмірі 581650 грн.

Фактична оплата придбаного товару здійснена у повному обсязі у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес", що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Перевезення придбаного товару здійснювалося за рахунок позивача, за допомогою автомобіля КАМАЗ - 5410 НОМЕР_1, який належить ВГФ "СПМК -516 ЛТД".

У підтвердження реальності транспортування ВГФ "СПМК -516 ЛТД" надано подорожні листи, посвідчення про відрядження водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4, накази про прийняття на роботу водіїв, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

На підставі журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ВГФ "СПМК -516 ЛТД" Алєксєєвим А.С. на підставі довіреності та підпис якого є також у видаткових накладних.

Придбаний у квітні-серпні 2012 року товар в ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" доставлявся на виробничу базу ВГФ "СПМК -516 ЛТД", що розташована за адресою: вул. Буровиків, 12, м. Полтава, Полтавська область.

З огляду на що колегія суддів не погоджується із посиланнями податкового органу, що викладені у апеляційній скарзі, на відсутність документального обґрунтування транспортування позивачем придбаного товару.

Також матеріали справи містять дані у підтвердження подальшого використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, зокрема, товар частково реалізовано ТОВ БК "Гефест Альянс", згідно договору купівлі-продажу № 294 від 04.12.2012, що підтверджується накладною № 294/1 від 10.12.2012, довіреністю на отримання ТМЦ № 13 від 07.12.2012 та податковою накладною № 1 від 04.12.2012.

Крім того, отриманий товар (опори) використаний у будівельних роботах по реконструкції та будівництві ПЛ та КТП в Сумській та Полтавській областях на замовлення ВАТ "Сумиобленерго" та ВАТ "Полтаваобленерго", що підтверджується договорами підряду, графіками виконання робіт, договірними цінами, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

А тому, доводи апеляційної скарги податкового органу про неналежне документальне підтвердження позивачем господарських операцій із вказаним контрагентом, зокрема не підтвердження транспортування товарів, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до положень Податкового кодексу України, сформував суму податкових витрат та податковий кредит з ПДВ, який визначив виходячи з вартості товару, придбаного з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.

Також слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності контрагента - ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес".

ДПІ у м. Полтаві посилається на акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 05.04.2013 № 591/22.2.09/34352743 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2012 по 31.03.2013" у ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес", яким зроблено висновок про відсутність поставок товару та операцій з даним товаром по ланцюгу постачання від ТОВ "Маркітант Груп", ТОВ "Транс Сервіс Груп Плюс" та інших постачальників далі на покупців.

Однак, із такими доводами колегія суддів також не може погодитись з огляду на наступне.

Посилання відповідача на те, що у ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, не впливає на факт виконання поставок на користь позивача, адже ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" не є виробником поставлених позивачу товарів, а виступало посередником.

Більш того, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Також, необхідно зауважити, що позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість та валових витрат від провадження господарської діяльності із ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000722308 та № 0000732308 від 18.06.2013 року такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2013р. по справі № 816/6717/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2014 р.