Ухвала суду № 374301, 07.12.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-11198/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07грудня 2006 р.                                                                                                          м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні Павлушку Р.С.

касаційну скаргу Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції м. Запоріжжя

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2005 р.

у справі № 24/427господарського суду Запорізької області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Верхньохортицьке хлібоприймальне підприємство»

до Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції м. Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2004 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2005 р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Хортицької МДПІ від 10.09.2004 р. № 0000972302/0 в частині визначення ВАТ «Верхньохортицьке хлібоприймальне підприємство» податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі основного платежу 4 053,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2 026,50 грн., накладених на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач, здійснюючи в ІУ кварталі 2002 року продаж основних засобів ЗАТ «Агросервіс 2000», яке є по відношенню до нього пов’язаною особою, за ціною 406 569,13 грн., включаючи ПДВ, при залишковій вартості цих основних засобів 252 619,80 грн. та при їх експертній оцінці з метою продажу в 357 386,74 грн., включаючи ПДВ, яка зроблена з врахуванням ринкової вартості такого майна, не допустив порушення пунктів 4.2 та 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», на наявність якого, як на підставу донарахування спірної суми податкового зобов’язання посилалися службові особи відповідача в акті перевірки від 20.04.2004 р. № 28-23-22121000.

В касаційній скарзі Хортицька МДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 1.20, 1.26 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі договорів від 10.10.2002 р. № 10/10/02-2 та від 21.10.2002 р. № 21/10/02-1 продав ЗАТ «Агросервіс 2000», яке є по відношенню до позивача пов’язаною особою, обладнання за ціною 85 717,79 грн., в тому числі ПДВ 14 286,30 грн. та будівлі і споруди за ціною 320 851,34 грн., в тому числі ПДВ 53 474,22 грн. відповідно. Перелік основних засобів, проданих за цими договорами, визначений в специфікаціях, як додатках до договорів. Загальна залишкова вартість проданих основних засобів на момент продажу складала 252 619,80 грн., в тому числі 213 325,00 грн. вартість поліпшення, виконаного до цього ЗАТ «Агросервіс 2000», як орендарем на підставі договору оренди від 30.08.2001 р. № 7/01. Експертна оцінка вказаних основних засобів, здійснена з метою визначення ціни продажу станом на 01.09.2002 р., склала 357 386,74 грн., включаючи ПДВ.

Судом встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу спірної суми податкового зобов’язання слугувала та обставина, що ціни продажу таких основних засобів, як побутове приміщення та огорожа, вказані в специфікації до договору від 21.10.2002 р. № 21/10/02-1 як складові ціни продажу за цим договором, нижчі за ціни цих же об’єктів, вказані у висновку про експертну оцінку майна, а саме: 4 082,76 грн. та 2 580,76 грн. в специфікації проти 16 987,29 грн. та 17 541,01 грн. у висновку.

Визнаючи безпідставним донарахування позивачу податкового зобов’язання та застосування до нього штрафних санкцій, суд обґрунтовано виходив з ціни продажу предмета договору від 21.10.2002 р. № 21/10/02-1 як комплексу майна, яке забезпечує ведення елеваторного виробництва, та відсутності підстав для висновку, що ця ціна є нижчою за звичайну ціну на таке майно, оскільки твердження відповідача щодо останнього спростовується встановленими в судовому процесі обставинами.

Суд правомірно не застосував при вирішенні спору пункт 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», так як мала місце операція з продажу основних засобів на підставі договорів купівлі-продажу, а не їх ліквідація.

З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій про недійсність спірного податкового повідомлення-рішення як такого, що прийняте з порушенням пунктів 4.2 та 4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють спірне правовідношення, а тому касаційна скарга відхиляється.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Карась О.В.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                 Усенко Є.А.