Ухвала суду № 37429290, 26.02.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/3491/13-ц

Провадження № 22-ц/779/469/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Горейко М.Д., Проскурніцького П.І., секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» про зміну сторони виконавчого провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду від 24 грудня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 24 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні заяви ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» про зміну сторони виконавчого провадження.

Апелянтка подала апеляційну скаргу в якій вказала, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права які призвели до неповного з'ясування всіх обставин справи.

Суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів переходу до ОСОБА_3 права вимоги за кредитним договором. При цьому суд не звертався до заявника щодо надання доказів відступлення права вимоги, що дозволило б встановити правонаступництво стягувача та набуття правонаступником права вимоги до боржника. Зазначені судом обставини, а саме ненадання заявником доказів, що відносно боржника ОСОБА_4 банком відступлено право вимоги за кредитним договором новому кредитору - ОСОБА_3, що дозволило б встановити правонаступництво стягувача та набуття правонаступником права вимоги до боржника, означають, що подана заява не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить доказів, що підтверджують кожну обставину чи наявність підстав для звільнення від доказування.

А також, судом не винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а заявнику не надано можливості усунути недоліки подання заяви, та надати відповідні докази, та вважає, що її право як заявника порушено.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано суду належно посвідченої копії договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ВАТ «СКБ «Дністер» та ОСОБА_3, а тому відсутнє належне документальне підтвердження факту переходу до ОСОБА_3 права вимоги за даним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що згідно судового наказу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.01.2009 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ «СКБ «Дністер» заборгованість за кредитним договором №249/9 від 25.05.2007 р. в сумі 5848,95 грн., 29 грн. судового збору та 15 грн. за оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідно протоколу №60 аукціону з реалізації майна від 14.06.2013 року право вимоги за кредитами, наданими ВАТ «СКБ «Дністер» фізичним особам за договорами, продано ОСОБА_3.

З даного протоколу суд першої інстанції не міг встановити, що ОСОБА_3 передано право вимоги саме за договором №249/9 від 25.05.2007 р., а тому висновок суду про відсутність належного документального підтвердження факту переходу до ОСОБА_3 права вимоги за вказаним кредитним договором є обґрунтованим і обов'язок подачі такого доказу лежить саме на заявнику.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заміна сторони виконавчого провадження за змістом ч. 1 ст. 378 ЦПК України та ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», можлива у виконавчому провадженні.

Обравши способом захисту звернення до суду із заявою про заміну стягувача саме у виконавчому провадженні ОСОБА_3 не надала жодних доказів, які б підтверджували що по виконанню судового наказу було відкрито виконавче провадження.

Згідно копії судового наказу, що міститься у матеріалах справи (а.с. 20) вбачається, що даний судовий наказ повернуто державним виконавцем без виконання 22.02.2010 року на підставі п.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено увалу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 24 грудня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

М.Д. Горейко

П.І. Проскурніцький