Ухвала суду № 37427998, 24.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2014 р. м. Київ К/800/16955/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

позивача - Боін К.Ю.,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013

у справі № 2а-4387/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтень"

до 1. Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

2. Управління Державного казначейства України у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013, позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 №00000282301; в частині зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надати висновок Управлінню ДКУ у Києво-Святошинському районі Київської області про перерахування на поточний рахунок TOB «Жовтень» суми бюджетного відшкодування в розмірі 664 473,00 грн. - в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Жовтень» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за III квартал 2006 року, IV квартал 2006 року, І квартал 2007 року та III квартал 2007 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в попередніх податкових періодах.

За результатами проведеної перевірки відповідачем-1 складено акт перевірки №185/22-5/32227304 від 22.06.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підлягає до зменшення сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25.1 декларацій з ПДВ) за III квартал 2006 року, IV квартал 2006 року, І квартал 2007 року та III квартал 2007 року в розмірі 680874,00 грн. та зараховується до "залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту відповідно до наступних податкових періодів".

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем-1 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 12.07.2012 № 00000282301, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за III квартал 2006 року, IV квартал 2006 року, І квартал 2007 року та III квартал 2007 року в розмірі 680874,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( пп. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Як було встановлено та підтверджено матеріалами справи, за результатами проведених перевірок ТОВ "Жовтень" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за III, IV квартал 2006 року та І квартал 2007 року, складено акти перевірок, якими встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, а саме:

- за III квартал 2006 року на 9036,00 грн. Таким чином, можлива сума бюджетного відшкодування за III квартал 2006 року становить 122745,00 грн. (акт від 12.12.2006 № 1085/23-1/32227304);

- за IV квартал 2006 року на 27241,00 грн. Таким чином, можлива сума бюджетного відшкодування за IV квартал 2006 року становить 65511,00 грн. (акт від 28.04.2007 № 307/23-1/32227304);

- за І квартал 2007 року на 37340,00 грн. Таким чином, можлива сума бюджетного відшкодування за І квартал 2007 року становить 86435,00 грн. (акт від 17.09.2007 № 507/23-3/32227304).

Згідно довідки про результати документальної виїзної позапланової перевірки від 11.02.2008 №54/23-3/32227304, позивачем було відображено бюджетне відшкодування в декларації з ПДВ за III квартал 2007 року у сумі 495 111,00 грн., однак, як вбачається з висновку про бюджетне відшкодування (а.с. 122), на момент складання довідки перевірки неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за III квартал 2007 року у розмірі 495 111,00 грн., що за твердженням податкового органу пов'язано з відсутністю (неотриманням) матеріалів зустрічних перевірок по направлених лситах-запитах.

Таким чином, судами встановлено, що до бюджетного відшкодування ТОВ "Жовтень" було заявлено саме 495 111,00 грн., а не 414 111,00 грн.

Отже, на дату складання акта перевірки, службовими особами відповідача було встановлено залишки невідшкодованих на рахунки платника сум податку на додану вартість на загальну суму 680874,00 грн., а саме:

- за III квартал 2006 року - 33817,00 грн.;

- за IV квартал 2006 року - 65511,00 грн.;

- за І квартал 2007 року - 86435,00 грн.;

- за III квартал 2007 року - 495111,00 грн.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обов'язковою умовою бюджетного відшкодування є сплата ПДВ до бюджету, згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", а у випадку непідтвердження сум, що підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, залишок невідшкодованих сум підлягає зменшенню по декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року на суму 33817,00 грн., за IV квартал 2006 року на суму 65511,00 грн., за І квартал 2007 року на суму 86435,00 грн., за III квартал 2007 року на суму 495111,00 грн., та зараховується до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

Разом з тим, судами правомірно відхилені твердження відповідача в частині необхідності проведення зустрічних перевірок основних постачальників по ланцюгу до виробника або імпортера для підтвердження права на бюджетне відшкодування, оскільки факт сплати або несплати до бюджету податку на додану вартість контрагентом платника податку не є обов'язковою умовою для отримання права на відшкодування податку на додану вартість.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль