Ухвала суду № 37427954, 24.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2014 р. м. Київ К/800/12409/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

позивача - Бахмацький К.А.,

відповідача - Литвиненко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013

у справі № 2а-1818/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будцентр"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 №0000522300.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, встановлено порушення позивачем положень підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 153301,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14.03.2011 № 221/23-1/35324979, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 №0000522300, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188935,00 грн., в тому числі за основним платежем - 151148,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37787,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки відповідача про порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими, оскільки підприємством, у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, сформовано податковий кредит, крім того, податковий орган дійшов помилкового висновку, про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Будівельна компанія «Будцентр» та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» у період, що перевірявся укладені договори підряду від 01.03.2009 № 16 та від 16.10.2009 № 74.

Згідно акта перевірки, відповідач дійшов висновку про відсутність у ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з позивачем та відсутність наміру та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Разом з тим, відповідач зазначає, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп» не мали реального характеру.

Даний висновок зроблений податковим органом, посилаючись на пояснення директора контрагента позивача - ОСОБА_4, отриманих у ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-107, порушеної відносно останнього за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, відповідно до яких він не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп», жодних документів (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт), що засвідчують факт фінансово-господарських відносин з позивачем не видавав та не підписував.

Однак, суди попередніх інстанцій відхилили наведені докази.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Отже, колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій необхідно було викликати в судове засідання для дачі пояснень - ОСОБА_4, а також, за необхідності поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - ОСОБА_4 в договорі та податкових накладних, оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту, на підставі вказаних податкових накладних.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та хвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль