Ухвала суду № 37427887, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/35367/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуЖитомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 рокуу справі№ 0670/7039/12за позовомДержавного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі № 0670/7039/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 05.10.2012 року № 0000160222.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Грант» за червень 2010 року, складено акт № 3431/22-2/00375504/0100 від 18.09.2012 року, яким зафіксовано порушення ДП позивачем пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010 року у сумі 2 088 052,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012 року № 0000160222, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 610 065,00 грн., в тому числі 2 088 052 грн. - за основним платежем та 522 013,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку, при придбанні товару у червні 2010 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору постачання товару № 06/06/05 від 06.06.2005 року, укладеного між ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» та ТОВ «Грант» (постачальник) підтверджено належними бухгалтерськими та податковими документами.

Доводи податкового органу щодо ненадходження відповіді від Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва щодо проведення перевірки ТОВ «Грант» підлягають відхиленою, оскільки у разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про його скасування.

Доводи касаційної скарги про відсутність фактичного виконання договорів, укладених платником з вказаним контрагентом, також підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги викладено не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі № 0670/7039/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак