ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2014 року м. Київ К/9991/68174/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Приходько І.В., Степашко О.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011
у справі № 2а-5649/11/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хатон" (далі - Товариство)
до ДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 № 0001882305 з тих мотивів, що сума неповернутого внеску учаснику Товариства при ліквідації останнього не може кваліфікуватися як безповоротна фінансова допомога.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що неповернуті засновникові при ліквідації підприємства внески до статутного фонду перетворюються у безповоротну фінансову допомогу та в силу вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають включенню до валового доходу позивача.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Товариства з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства від 28.01.2011 № 1/2011 було прийнято рішення про припинення діяльності цього товариства шляхом ліквідації в добровільному порядку.
В ході проведення ДПІ позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 25.03.2011, оформленої актом від 07.04.2011 № 990/2305/33413726, було виявлено факт невключення позивачем до складу валового доходу грошового внеску у сумі 26200 грн., внесеного засновниками Товариства до його статутного фонду. Кваліфікувавши зазначену суму як безповоротну фінансову допомогу, що збільшує оподатковуваний доход платника, ДПІ донарахувала позивачеві грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8187,50 грн. (у тому числі 6550 грн. за основним платежем та 1637,50 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Втім суди цілком об'єктивно не погодилися із зазначеною правовою позицією податкового органу по справі.
Так, згідно з підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
За визначенням підпункту 1.28.1 пункту 1.28 статті 1 цього Закону інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою ( підпункт 1.28.2 цього пункту).
Таким чином, внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права не збільшує валовий дохід підприємства.
До того ж, у підприємства відсутній обов'язок повернення зазначених вкладів (крім як у разі виходу учасника з товариства).
Відповідно ж до підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Оскільки операція з внесення вкладу до статутного фонду товариства є оплатною (позаяк передбачає компенсацію у вигляді корпоративних прав), та не передбачає подальшого повернення товариством переданого йому майна у вигляді внеску (учасник несе ризик втрати вартості свого вкладу), то Товариство не має заборгованості перед його учасниками за наслідками здійснення ними вкладів та не отримує будь-якої економічної вигоди внаслідок неповернення таких вкладів засновникам, які можуть кваліфікуватися як безповоротна фінансова допомога.
З урахуванням викладеного суди дійшли обґрунтованого висновку про незаконність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та правомірно задовольнили позов.
Доводи касаційної скарги засновані на іншому тлумаченні наведених правових норм, що, однак, не є свідченням судової помилки; такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування правильних та мотивованих судових рішень у справі.
За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 у справі № 2а-5649/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько О.І. Степашко
Судове рішення № 37427880, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5649/11/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: