Ухвала суду № 37427832, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2014 р. м. Київ К/800/50347/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Яковенко М. В., Нижник О. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуНікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 рокуу справі№ 2а-15480/10/0470за позовомВідкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року у справі № 2а-15480/10/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення: № 0000181601/0 від 19.05.2010 року, № 0000181601/1 від 23.07.2010 року, № 0000181601/2 від 13.09.2010 року та № 0000181601/3 від 22.11.2010 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 69, 71, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач підлягає заміні правонаступником Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується і просить залишити в силі оскаржені судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» складено акт № 95/40/1501-00190928 від 13.05.2010 року, яким зафіксовано порушення пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181601/0 від 19.05.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 2 481 665,00 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно нарахована сума бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 2 481 665,00 грн., яка складається з частини від'ємного значення, сформованого та сплаченого постачальникам в лютому 2010 року. Окрім того, податкове повідомлення-рішення № 0000181601/0 від 19.05.2010 року та наступні від нього рішення оформлені з порушенням Порядку, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 року (зі змінами та доповненнями).

Колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки згідно довідки до податкової декларації за березень 2010 року платник заявляє до відшкодування залишок від'ємного значення, яке вже було задекларовано платником до відшкодування у березні 2009 року.

У відповідності до п. 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.05.2010 року ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» отримано акт перевірки № 95/40/1501-00190928 від 13.05.2010 року.

20.05.2010 року позивачем подано до податкового органу заперечення до акта перевірки. Того ж дня відповідачем прийнято висновок № 3556/10/15-020 «Про розгляд заперечень до акту перевірки», отриманий позивачем 25.05.2010 року.

При цьому податкове повідомлення-рішення № 0000181601/0 прийнято 19.05.2010 року, тобто без врахування при його винесенні заперечень платника,.

Відповідно до пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 5.12.3. п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, значення рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до палаткової декларації з податку на додану вартість).

В рядку 25 податкової декларації позивача вказана сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування), в розмірі 2 481 665,00 грн. Згідно розрахунку бюджетного відшкодування, частина залишку від'ємного значення, що фактично сплачена у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) та підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 481 665,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позивачем виконано всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування. Сума від'ємного значення попередніх періодів підтверджена належними первинними документами та податковими накладними, сума, заявлена до бюджетного відшкодування, була фактично сплачена підприємством у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг). Бюджетне відшкодування було заявлене у відповідному рядку податкової декларації, разом з податковою декларацією подані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Судам першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.05.2010 року відповідачем отримано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за березень 2010 року, в якому підприємством самостійно виправлено помилку щодо виправлення рядку 1 Довідки щодо періоду, у якому виникла сума від'ємного значення з 02.2009 на 02.2010.

Отже, що позивачем самостійно виправлено допущену помилку.

Посилання відповідача, що помилку виправлено позивачем вже після проведення перевірки, підлягають відхиленню, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що доказів того, що на момент подання уточнюючого розрахунку позивач міг знати про проведення невиїзної перевірки 13.05.2010 року матеріали справи не містять. Акт перевірки отримано позивачем, як вказано вище, 17.05.2010 року.

Також судами встановлено, що в лютому 2010 року позивачем сплачено постачальникам товарів (послуг) суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування за березень 2010 року. Факт правомірності формування позивачем від'ємного значення з ПДВ у лютому 2010 року та факт сплати суми ПДВ, заявленої до відшкодування за березень 2010 року, в попередніх податкових періодах, в акті перевірки не заперечується.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010 року в розмірі 2 481 665,00 грн., колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційні скарги не підлягає задоволенню.

У зв'язку із відмовою в задоволенні касаційної скарги, виконання оскаржених судових рішень в зупиненій частині підлягають поновленню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити відповідача правонаступником Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2а-15480/10/0470 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2а-15480/10/0470 в частині присудження на користь Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України у сумі 3,40 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак