Рішення № 374236, 21.11.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22 -10507/ 2006 р. Голов.в l-йінстан. Карпушова Е.В.

Категорія 21 Доповідач Пономарьова О.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Бабенка П.М., Кіянової С.В.,

при секретарі Баклановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої

дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька про

відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2006

року,

встановив:

В липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди і зазначав, що він протягом 32 років працював на підприємствах вугільної промисловості на шкідливих роботах і отримав професійне захворювання - антрако - сілікатоз, легенева недостатність 1-2 ступеню, що підтверджено актом розслідування професійного захворювання. Висновком МСЕК від 19 листопада 2003 року позивачеві вперше безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 45% у зв'язку з професійним захворюванням і він визнаний інвалідом 3 групи. Просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 30000 грн., оскільки у зв'язку з отриманим професійним захворюванням він став інвалідом, постійно відчуває моральні та фізичні страждання, не може виконувати тяжку роботу, погіршився стан його здоров'я і він часто вимушений звертатись до лікарні та купувати ліки. В добровільному порядку відповідач не бажає виплачувати моральну шкоду.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2006 року , на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька стягнуто 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на вказане рішення суду , в якій просив змінити рішення суду та задоволення його вимог в повному обсязі, стягнути на його користь моральної шкоди в сумі 30000 грн., оскільки судом не в повній мірі враховані всі обставини справи, його стан здоров'я, наслідки отриманого професійного захворювання.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги , просив її задовольнити і стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 30000 грн..

Представник відповідача в судовому засіданні просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без зміни.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом 32 років працював на підприємствах вугільної промисловості на шкідливих роботах і отримав професійне захворювання - антрако - сілікатоз, легенева недостатність 1-2 ступеню, що підтверджено актом розслідування професійного захворювання. Висновком МСЕК від 19 листопада 2003 року позивачеві вперше безстроково встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 45% у зв'язку з професійним захворюванням і він визнаний інвалідом 3 групи. Позивачу протипоказана важка фізична праця, робота у підземних умовах. До таких наслідків призвели шкідливі умови праці і позивачу цим заподіяна моральна шкода, яку відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодовувати.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди , заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності."

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди", розмір відшкодування моральної /немайнової / шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань , з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд не в повній мірі врахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань ОСОБА_1, що він став інвалідом, стан його здоров'я погіршився, позивач вимушений звертатись в лікарні, не може продовжувати роботу. За таких підстав апеляційний суд вважає можливим рішення суду змінити і збільшити розмір стягнутої моральної шкоди на користь ОСОБА_1 до 15000 грн. і вважає, що це становить справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу внаслідок ушкодження здоров'я умовами виробництва.

Оскільки при подачі апеляційної скарги позивач не оплачував витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути такі витрати в сумі 1,50 грн..

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2006 року змінити, збільшивши розмір моральної шкоди , стягнутої з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 до 15000 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді Донецької області в розмірі 1,50 грн. на р/р 35228011000992 УДК в Донецькій області МФО 834016 ОКПО 02891428 отримувач Апеляційний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .

Головуючий :

Судді: