Постанова № 37423139, 20.02.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Полтава Справа №816/7398/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника відповідача - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі управління Укртранінспекції у Полтавській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі управління Укртранінспекції у Полтавській області про скасування постанови від 16 вересня 2013 року №001700 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 09 грудня 2013 року управлінням Укртранінспекції у Полтавській області винесено постанову №001898 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. Зазначену постанову вважає незаконною та протиправною, оскільки, позивач не надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, визначених у статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника у судове засідання також не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив /а.с. 39/.

Представник позивача надіслав до суду телеграму про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою уповноваженого представника ОСОБА_3 /а.с. 40/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що у діях відповідача жодних порушень вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не вбачається, під час проведення перевірки і розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт інспекція діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Вважає, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 вересня 2013 року №001700 винесено обґрунтовано, за встановлені порушення із дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт.

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про перенесення розгляду справи у зв'язку із хворобою останнього, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно наявної у матеріалах справи довіреності від 10 грудня 2013 року ОСОБА_2 уповноважив на представництво своїх інтересів у судах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які можуть діяти окремо один від одного /а.с. 35/. Тобто, позивач має двох представників, однак, представник ОСОБА_4 та позивач у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

З урахуванням даної явки сторін, суд звертає увагу на приписи частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи по суті, зважаючи на те, що позивач звернувся з даним позовом до суду 26 грудня 2013 року, суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15 серпня 2013 року при проведенні рейдової перевірки, місце перевірки: а\д Стрий-Знамянка 510 км.+702 м. відповідно до завдання на перевірку №007815 від 14 серпня 2013 року /а.с. 32/ о 14 год. 10 хв. державними інспекторами Управління у Вінницькій області був перевірений автомобіль марки SCANIA д.р.н. НОМЕР_1, з напівпричіпом BENALU д.р.н. НОМЕР_2, які відповідно до свідоцтв про державну реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 та НОМЕР_4, належать ОСОБА_2, за кермом згідно посвідчення водія НОМЕР_5 перебував ОСОБА_5.

Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажу (цегла) згідно ТТН №19 від 15 серпня 2013 року відправник ПП "АВП-Груп" транспортним засобом вагові параметри якого перевищують нормативні навантаження, а саме навантаження на ведучу вісь складає 12150 кг. при дозволеній 11000, при цьому без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", - відсутній дозвіл на перевезення вантажу автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Результат перевірки був зафіксований у Акті від 15 серпня 2013 року №011802, водій з актом ознайомлений, підписав із запереченнями /а.с. 28/.

04 вересня 2013 року рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача було направлено повідомлення вих. №№2463/5/59-13 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт /а.с. 30/, яке повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 16 вересня 2013 року управлінням Укртранінспекції у Полтавській області винесено постанову №001700, якою відносно позивача на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" було винесено постанову про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн /а.с. 8/.

Позивач не погодився із зазначеною постановою та оскаржив її до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Управління Укртрансінспекції у Полтавській області діє відповідно до Положення про Управління Укртрансінспекції у Полтавській області, затвердженого наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 07 березня 2012 року №28 та є територіальним органом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08 листопада 2006 №1567.

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов'язковими для власників транспорту.

Частиною десятою статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов'язок саме перевізника забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедура зважування транспортних засобів регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Згідно частини п'ятої пункту 2, пункту 3 вищезазначеного Порядку: дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що зважування відбувалось на пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

Згідно частини третьої пункту 2 вищезазначеного Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно пунктом 22.5. Правил дорожнього руху: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Факт перевищення вантажу підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої навантаження на вісь складає 12150 кг. при дозволеній 11000(+2%) /а.с. 27/.

Також, у судовому засіданні 11 лютого 2014 року було оголошено перерву для надання детальних письмових пояснень до довідки зважування транспортного засобу.

Згідно наданих 20 лютого 2014 року представником відповідача письмових пояснень судом встановлено, що Державним підприємством Вінницька дорожньо-експлуатаційна дільниця, Калинівська дорожньо-експлуатаційна дільниця, 15 серпня 2013 року о 13 год.11 хв., було зважено Транспортний засіб марки SCANIA д.р.н. НОМЕР_1. Результат зважування: Вага в кг.:

- Вісь передня(вісь тягача): ліва сторона 3250 кг. права -3400 кг. сума 6650 кг. співвідношення навантаження 49% та 51% відповідно.

- Вісь ведуча(основана): ліва сторона 6050 кг. права -6100 кг. сума 12150 кг. співвідношення навантаження 50% та 50% відповідно.

Та 3 осі напівпричіпа:

- Вісь третя: ліва сторона 3150 кг. права -2800 кг. сума 5950 кг. співвідношення навантаження 53% та 57% відповідно.

- Вісь четверта: ліва сторона 2900 кг. права -3200 кг. сума 6100 кг. співвідношення навантаження 48% та 52% відповідно.

- Вісь п'ята: ліва сторона 3500 кг. права -2650 кг. сума 6150 кг. співвідношення навантаження 51% та 49% відповідно.

Загальна вага: ліва сторона 18850 кг. права -18150 кг. сума 37000 кг. співвідношення навантаження 51% та 49% відповідно.

Таким чином, при перевищенні вагових параметрів ОСОБА_2 не було оформлено відповідний дозвіл, передбачений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладені фактичні обставини справи, Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, письмовими доказами не підтвердженими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі управління Укртранінспекції у Полтавській області про скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова