Постанова № 37420845, 23.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року , об 11-35 годині,

Справа № 2а-0870/81/11

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем була проведена перевірка з питань правовідносин ПАТ «Дніпроенерго» з контрагентами ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.06.2008 по 30.09.2009, про що складено акт № 473/08-05/00130872 від 05.11.2010.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001410805/0 від 22.11.2010 ПАТ «Дніпроенерго» визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 46 690,5 гривень, з них 31 127 гривень за основним платежем та 15 563,5 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. В результаті процедури апеляційного оскарження було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001410805/1 від 17.12.2010.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Дніпроенерго» безпідставно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання товарів у підприємств ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ ТБ «Будмонтаж Запоріжжя».

Проте до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які були надані ПАТ «Дніпроенерго», що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту у платника є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи норми чинного законодавства та фактичні обставини, правочини, укладені між ПАТ «Дніпроенерго» й вищезазначеними контрагентами, не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки вони виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: видатковими та податковими накладними, а також проведенням повного розрахунку між сторонами.

Позивач просить позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001410805/0 й № 0001410805/1, розглянувши справу без участі його представника.

Відповідач позов не визнає, зазначивши в запереченнях, що у ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції зазначених контрагентів не є господарською діяльністю.

Правочини ПАТ «Дніпроенерго» із вищезазначеними товариствами є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Факт придбання товарів у підприємств/постачальників (виробників) та передачі їх у власність підприємствам - покупцям є непідтвердженим.

У зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Таврія Будпостач» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено факт відсутності об’єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям з 01.03.2008 по 15.04.2010.

Відповідно до баз даних Державної податкової служби, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки ТОВ «ЗНТК», встановлено проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході перевірки ТОВ «ЗНТК», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Цоколь», ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», ТОВ «ТК «Ольвія» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.04.2008 по 15.04.2010, що свідчить про вчинення правочинів між зазначеними підприємствами та підприємствами-постачальниками без мети настання реальних наслідків. Зазначені правочини є нікчемним і не створюють юридичних наслідків.

Результати господарських взаємовідносин ПАТ «Дніпроенерго» з вищевказаними контрагентами передбачають наявність у останніх продукції, що підлягає реалізації, складських приміщень, дозвільних документів. Разом з цим перевіркою вищенаведених контрагентів встановлено, що підприємства не мають матеріальних ресурсів для провадження господарської діяльності; інформація щодо отримання підприємствами дозвільних документів, патентів, ліцензій на види діяльності, які мали право здійснювати, відсутня. Факт придбання та реалізації будь-яких товарно-матеріальних цінностей вказаними контрагентами не підтверджується. Отже, очевидною є відсутність можливості здійснення постачання товару в межах вищезазначених взаємовідносин.

Крім того, неможливо підтвердити факт реальності поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» на адресу ПАТ «Дніпроенерго». Не були встановлені обставини щодо виробника вказаних товарів, умов його виробництва, транспортування, експорту. Факт сплати коштів за цей товар не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях, просить відмовити у позові, розглянувши справу без його участі.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта».

У зв’язку з вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що СДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Дніпроенерго» з питань правових взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.06.2008 по 30.09.2009.

22.11.2010, на підставі даного акту, СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001410805/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 46 690,5 гривень, в т.ч. 31 127 гривень за основним платежем та 15 563,5 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками його апеляційного оскарження 17.12.2010 СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001410805/1, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 46 690,5 гривень, в т.ч. 31 127 гривень за основним платежем та 15 563,5 гривень за штрафними санкціями.

Крім того, на підставі вищевказаного акту перевірки було також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001400805/0 від 22.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 368 гривень, у т.ч. 198 гривень за основним платежем та 170 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0001400805/1 від 17.12.2010, яке було прийнято за наслідками апеляційного оскарження й яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 368 гривень, у т.ч. 198 гривень за основним платежем та 170 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 у справі № 2а-0870/96/11, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2013, вищезазначені податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, «обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

В рамках розгляду справи № 2а-0870/96/11 судом було досліджено договори позивача з ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ «ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя», акти перевірок даних підприємств податковими органами, первинні документи бухгалтерського обліку щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами та встановлено, що представником відповідача не надано жодного доказу, що будь-який із первинних документів бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснено формування валових витрат, заповнені з порушення встановлених вимог чи видані з порушенням порядку.

Підстав вважати правочин недійсним не було, оскільки були дотримані всі вимоги, викладені в ст. 203 Цивільного кодексу України.

Суб’єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Аналізуючи норми ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в рамках розгляду справи № 2а-0870/96/11 дійшла висновку, що «відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача».

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

З урахуванням норм ст.ст. 44, 61 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов’язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов’язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв’язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, обставини, які встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 2а-0870/96/11, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Відповідачем не доведено правомірність винесених ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001410805/0 від 22.11.2010 та № 0001410805/1 від 17.12.2010, тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі у відношенні відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»:

№ 0001410805/0 від 22.11.2010, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 46 690,5 гривень, в т.ч. 31 127 гривень за основним платежем та 15 563,5 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0001410805/1 від 17.12.2010, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 46 690,5 гривень, в т.ч. 31 127 гривень за основним платежем та 15 563,5 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» судові витрати у розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш