Рішення № 37420164, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24666/13 26.02.14

За позовом Національного університету фізичного виховання та спорту України

до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Наурас"

про стягнення боргу у розмірі 20 036,32 грн. та 281 577,87 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Аліманська О.О. - довіреність б/н від 17.12.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний університет фізичного виховання та спорту України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Наурас" про стягнення боргу у розмірі 20 036,32 грн. та 281 577,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном, та отриманих комунальних послуг згідно умов Договору від 05.05.2008 року № 4032 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 30-03/2508 від 12 квітня 2002 року, та Договору № 22 про відшкодування вартості комунальних послуг від 05.05.2008 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 20 036,32 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі з урахуванням штрафу 3% річних за користування грошовими коштами), 281 577,87 грн. - заборгованості по відшкодуванню вартості комунальних послуг з урахуванням штрафу 3% річних за користування грошовими коштами.

Ухвалою від 20.12.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.01.2014 року.

16.01.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 21.01.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименка М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду на 28.01.2014 року.

21.01.2014 року через відділ діловодства суду від представника позивача, надійшли документи по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 25.01.2014 року, у зв'язку з виходом судді Якименка М.М. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою суду від 25.01.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М.

27.01.2014 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло повідомлення про зміну реквізитів.

28.01.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 28.01.2014 року розгляд справи відкладено на 05.02.2014 року.

05.02.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву.

05.02.2014 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.02.2014 року.

19.02.2014 року представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.02.2014 року.

В судове засідання 26.02.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.12.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (далі по тексту - орендодавець) та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Наурас" (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір № 4032 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 30-03/2508 від 12 квітня 2002 року (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно), площею 596,7 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України (далі по тексту -Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2002р. і становить 1 951 128,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - лютий 2008р.: 11980,26 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2008 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень місяць (ї) 2008р.

Згідно з п. 3.6. Договору (з врахуванням змін внесених Договором № 4032/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4032 від 05.05.2008 року) орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.2. Договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 5.10. Договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

05.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 22 про відшкодування вартості комунальних послуг (далі по тексту - Договір-2), за умовами якого (п. 1.1. Договору-2) даний Договір укладено у відповідності до п. 5.10 Договору оренди від 12.04.2002 року № 30-03/2508 (із змінами внесеними договором № 4032 від 05.05.2008 року) між Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Аль- Наурас".

Відповідно до п. 1.2. Договору-2 даний Договір регламентує умови відшкодування вартості комунальних послуг, наданих Балансоутримувачем Орендарю на період дії договору оренди № 30-03/2508 від 12.04.2002 року.

Згідно з п. 2.1. Договору-2 орендар зобов'язаний Оплатити Балансоутримувачу вартість наданих комунальних послуг у розмірі та терміни, зазначені в цьому Договорі.

Відповідно до п. 6.1. Договору-2 договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до закінчення строку дії договору оренди № 30-03/2508 від 12.04.2002 року.

Відповідачем було повернуто орендоване майно 31.05.2012 року.

Згідно з п. 3.10. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Держаного бюджету та балансоутримувачу.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати та плати по відшкодуванню вартості комунальних послуг, відповідно до умов Договору та Договору-2 у відповідача перед позивачем за період з 11.09.2008 року по 31.05.2012 року виникла заборгованість зі сплати орендних платежів з урахуванням штрафу 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 20 081,95 грн., та 281 577,87 грн. - заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг з урахуванням штрафу 3% річних за користування грошовими коштами. Загальна сума заборгованості становить 301 614,19 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду підписаний між сторонами Акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав перед позивачем станом на 20.11.2013 року заборгованість в розмірі 301 614,19 грн. за Договором та Договором-2.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а також надавав комунальні послуги згідно умов Договору-2, а відповідач в порушення умов Договору та Договору-2 не сплатив на користь позивача орендні платежі та вартість отриманих комунальних послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20 036,32 грн. - боргу за Договором від 05.05.2008 року № 4032 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 30-03/2508 від 12 квітня 2002 року, та стягнення 281 577,87 грн. - боргу за Договором № 22 про відшкодування вартості комунальних послуг від 05.05.2008 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аль-Наурас" (03127, м. Київ, ПРОСПЕКТ 40-РІЧЧЯ ЖОВТНЯ, будинок 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 14352984) на користь Національного університету фізичного виховання та спорту України (03680, м. Київ, ВУЛ.ФІЗКУЛЬТУРИ, будинок 1, код ЄДРПОУ 02928433) 20 036 (двадцять тисяч тридцять шість) грн. 32 коп. - боргу за Договором від 05.05.2008 року № 4032 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 30-03/2508 від 12 квітня 2002 року, 281 577 (двісті вісімдесят одну п'ятсот сімдесят сім) грн. 87 коп. - боргу за Договором № 22 про відшкодування вартості комунальних послуг від 05.05.2008 року, 6 032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 29 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 28.02.2014 року.