Справа № 22-а-12741/08 Головуючий у І-ій інстанції: Ракалович В.М. № 2-а-4935/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Малиніна В.В.,

суддів: Романчук О.М., Горбань Т.І.,

при секретарі: Герасимець Н.В.,

за участю представника ДПІ - ОСОБА_1,

представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі-Відповідач, ДПІ у м. Житомирі), в якому просило визнати нечинними рішення Відповідача №0005702303 від 19 жовтня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкові повідомлення-рішення №0006341702/0 та №0003122301/0 від 19 жовтня 2007 року, прийняті на підставі акту виїзної планової документальної перевірки Позивача №5659/23-1/31678188/0110 від 05.10.2007 року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2007 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що Відповідачем безпідставно було зроблено висновок про невизнання місячних проїзних квитків розрахунковими (платіжними) документами та помилково зазначено про відсутність розрахункових документів по оплаті послуг мобільного зв'язку.

Крім того, при проведенні донарахування податку на прибуток, відповідачем безпідставно не було враховано включення до складу валових витрат вартість маркетингових послуг по дослідженню ринку зерна та вартість придбаних проїзних квитків та карток мобільного зв'язку.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив свої вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача №0003122301/0 від 19.10.2007 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 31 341,00 грн. ( з урахуванням суми основного платежу в розмірі - 20 894,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 10 447,00 грн.), та просив врахувати те, що нарахована сума штрафу в розмірі 200% від суми перевищення, мала місце 06 червня 2005 року, тобто за межами річного строку, де у відповідності до ст. 250 Господарського кодексу України, мають бути застосовані адміністративно-господарські санкції, до яких відносяться і штрафні (фінансові) санкції.

Разом з тим, Позивач зменшив свої вимоги в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку ведення касових операцій (№0005702303) та просив визнати його нечинним в частині нарахування уточненої суми в розмірі - 3594 грн. 34 коп., зменшивши її на 225,00 грн. З цих же підстав, Позивач зменшив свої вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0006341702\0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб та просив визнати його нечинним щодо нарахування суми в розмірі - 193,39, зменшивши її на 92,25 грн.

 Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.

Визнано частково протиправними та нечинними рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0005702303 від 19 жовтня 2007 року про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 819,34 грн. та податкові повідомлення-рішення №0006341702/0 від 19.10.2007 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 285,63 грн. та №0003122301/0 від 19.10.2007 року про донарахування податку на прибуток в сумі 32 921,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати вищезазначену постанову Житомирського окружного адміністративного суду та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги його позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ДПІ підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача - заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у м. Житомирі було проведено виїзну планову документальну перевірку ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2007 рік.

В ході розгляду перевірки було встановлено порушення Позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 абз.3 та п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством було занижено податок на прибуток на загальну суму 21 947,00 грн., в тому числі за 2005 рік (ІV кварт.) - 19850,00 грн.; за 2006 рік - 2 024,00 грн. (І кварт. - 1 931,00 грн., ІІ кварт. - 13,00 грн., ІІІ кварт. - 33,00 грн., ІV кварт. - 47,00 грн.); 2007р. - 74,00 грн. (І кварт. - 31,00 грн., ІІ кварт. - 43,00 грн.).

За висновком Відповідача дане заниження виникло в результаті того, що до складу валових витрат включена вартість придбаних карточок мобільного зв'язку та проїзних квитків без підтверджуючих документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документу) на загальну суму в розмірі 687,00 грн., в тому числі за ІІІ кварт. 2005 року - 22,00 грн., ІІ кварт. 2006 року - 50,00 грн., ІІІ кварт. 2006 року - 130,00 грн., ІV кварт. 2006 року - 190 грн., І кварт. 2007 року - 125,00 грн., ІІ кварт. 2007 року - 170,00 грн.

Разом з тим, до складу валових витрат була включена вартість маркетингових послуг по дослідженню на ринку зерна за договором, укладеним з ПП ОСОБА_3 від 01.07.2005 року б/н на загальну суму 79 400,00 грн. Для перевірки був наданий акт прийому-здачі виконаних робіт від 29.12.2005 року б/н, в якому не зазначено хід виконання в розрізі послуг та їх використання у господарській діяльності.

За результатами вказаної перевірки складено акт №5659/23-1/31678188/0110 від 05.10.2007 року, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2007 року №0006341702/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 283,63 грн. та №0003122301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 32 921,00 грн.

Разом з тим, Відповідачем було прийнято рішення про застування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 819,34 грн. за порушення Позивачем порядку ведення касових операцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів вважає зазначити наступне.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що порушення порядку ведення касових операцій, полягали у відсутності платіжних документів на суму 462,00 грн. при авансових звітах підзвітних осіб, які одержували кошти для придбання місячних проїзних квитків, а також у перевищенні ліміту залишку готівки в касі на суму 1 566 грн.17 коп., що мало місце 6 червня 2005 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування штрафних (фінансових) санкцій стосовно перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 1 566 грн.17 коп., що мало місце 6 червня 2005 року, що в свою чергу суперечить ст.ст.238,250 Господарського кодексу України після спливу одного року з дня його вчинення.

Що стосується позовних вимог в іншій частині позову, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 пункту 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон та статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 26 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом та пункту 30 Правил користування трамваєм і тролейбусом у містах України, місячні проїзні квитки є платіжними документами для звітування за одержані під звіт кошти.

У зв"язку з цим, рішення №0005702303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 819 грн.34 коп. за порушення порядку ведення касових операцій суд визнає протиправним та нечинним в частині нарахування - 3 594 грн.34 коп. (4 62 грн. -100% від розміру коштів, сплачених за проїзні квитки, 3132 грн.34 коп. -200% від суми перевищення ліміту залишку готівки). Сума до сплати за цим рішенням становитиме 225 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0006341702/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 285 грн.63 коп. було прийняте у зв"язку з недоутриманням такого податку з осіб, які отримували під звіт кошти для придбання проїзних квитків та телефонних карток і не подали до звітів платіжних документів (95 грн.21 коп. - основний платіж, 190 грн.42 коп. фінансова санкція).

З наведених вище мотивів, що стосуються звітування за проїзні квитки на суму 4 62 грн., колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0006341702\0 слід визнати протиправним та нечинним в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 193 грн.38 коп. (285.63-92,25), з яких основний платіж - 64 грн.46 коп. (95,21-30,75), з урахуванням суми штрафних (фінансових) санкцій -128 грн.92 коп. (190,42-61,50). Тому сума податкового зобов'язання за цим рішенням становитиме 92 грн.25 коп.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Що стосується витрат на оплату послуг, наданих ПП ОСОБА_3, то вони підтверджені відповідними розрахунковими і платіжними документами, які були надані для перевірки у повному обсязі, копії їх приєднані до матеріалів справи (договір, акт виконаних робіт, касові ордери по оплаті отриманих послуг). Як вбачається з акту перевірки, відповідач вимагав надання додатково документів „про хід виконання в розрізі послуг та їх використання у господарській діяльності". Проте така вимога не ґрунтується на законі.

Зменшуючи валові витрати на суму кредиторської заборгованості перед ПСП „Перемога", по якій минув строк позовної давності, відповідач не врахував, що чинним законодавством не передбачена норма, яка зобов"язувала б платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесених ним до валових витрат по першій з подій (оприбуткування товару) , у разі не оплати товарів у межах строку позовної давності. Порядок врахування в податковому обліку безнадійної заборгованості встановлений підпунктом 1.22.1 пункту 1.22, пунктом 1.25 статті 1 та підпунктом 4.1.6 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідно до вказаних норм заборгованість із простроченим терміном позовної давності включається до складу валових доходів, а не виключається зі складу валових витрат.

Включення до складу валових витрат вартості проїзних квитків колегія суддів вважає обґрунтованим з мотивів, які зазначались вище.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість карток мобільного зв"язку була включена позивачем до валових витрат безпідставно, тому позовні вимоги в цій частині позову на думку колегії суддів не підлягають задоволенню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0003122301\0 про донарахування податку на прибуток на 32921 грн. є частково протиправним - сума податкового зобов'язання позивача за цим платежем становитиме 1664,38 грн. (у зв"язку із безпідставним зменшенням валового доходу - 1 580,00 грн., з яких основний платіж -1 053,00 грн., штрафна санкція  527,00 грн.; у зв"язку з безпідставним збільшенням валових витрат на суму 225,00 грн. вартості карток мобільного зв'язку в сумі - 84,38 грн., з яких 56,25 грн. - основного платежу та 28,13 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідачем не було надано доказів в обґрунтування вимог апеляційної скарги, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Повний текст ухвали складено та підписано 13.04.09.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-12741/08 Головуючий у І-ій інстанції: Ракалович В.М. № 2-а-4935/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Малиніна В.В.,

суддів: Романчук О.М., Горбань Т.І.,

при секретарі: Герасимець Н.В.,

за участю представника ДПІ - ОСОБА_1,

представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий :

Судді: