Ухвала суду № 37416263, 03.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1755/13-ц

Провадження № 22-ц/779/535/2014

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Бейко А.М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

секретаря Гавриляк Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу ДВС Рожнятівського РУЮ, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на транспортний засіб та зняття з нього арешту відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що згідно діючого законодавства для угод про купівлю-продаж транспортних засобів не є обов'язковою нотаріальна форма посвідчення і така угода може бути укладена в простій письмовій формі. Підтвердженням такої письмової форми договору купівлі-продажу є розписка від 16.02.2011 року, відповідно до якої відповідач отримав від нього 10000 доларів США за продаж автомобіля Mersedes-Benz Vito, 2000 року випуску. Таким чином, судом не взято до уваги той факт, що договір купівлі-продажу між ним та ОСОБА_3 відбувся, коли він передав кошти за придбання автомобіля, а ОСОБА_3 передав йому за отриману винагороду автомобіль. При цьому вони узгодили всі істотні умови договору, досягли згоди щодо них, що ними не оспорювалось.

Не вірними, на думку апелянта, є твердження суду щодо порушення сторонами правочину порядку передачі предмету договору купівлі-продажу, оскільки вони не зняли автомобіль з реєстрації та не зареєстрували його на нового власника. Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388, на який посилається суд, не встановлює обов'язок власника-продавця автомобіля зняти його з реєстрації безпосередньо перед відчуженням та обов'язок нового власника провести реєстрацію придбаного транспортного засобу.

Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС виключно з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів, встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.

Таким чином, той факт, що автомобіль не був попередньо знятий з реєстрації та не пройшов процедуру державної реєстрації за позивачем у встановлений термін не є визначальною обставиною для розгляду спору, оскільки правове значення при вирішенні питання щодо підстав набуття права власності щодо нього має не реєстрація цього майна, а наявність правочину, яка не суперечить вимогам закону.

Також апелянт зазначає, що основною підставою для відмови в задоволенні його позову є той факт, що автомобіль перебуває у реєстрі обтяжень, що є перешкодою в законодавчому підтвердженні його права власності на вказаний транспортний засіб. Проте на час укладення договору купівлі-продажу між ним та відповідачем він повністю був впевнений в тому, що ним витримано всі законодавчі умови щодо його укладення, оскільки на спірний автомобіль ще не було накладено арешт. Відповідачем було видано на його ім'я довіреність, яка посвідчувала його право на володіння, користування та розпорядження рухомим майном, тобто посвідчувала перехід до нього всіх складових права власності на транспортний засіб, яка не могла існувати при перебуванні автомобіля під арештом.

З наведених підстав апелянт просить рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2014 року скасувати і ухвалити нове, яким його позовні вимоги задоволити.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.02.2011 року відповідач ОСОБА_3 надав позивачу ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважив останнього укладати правочини щодо користування, розпорядження та експлуатації транспортним засобом, а саме: експлуатувати та користуватися з правом використання як на території України, так і за її межами, а також користуватися та розпоряджатися (продати, за ціною та на умовах, відомих уповноваженим, обміняти, заставити, здати в оренду, позичку) належним йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 09.04.2010 року Калуським ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, транспортним засобом марки Mersedes-Benz Vito, 2000 року випуску, легковий пасажирський - В, фіолетового кольору, шасі (рама) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 09.04.2010 року Калуським ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області (а.с. 10). Даною довіреністю ОСОБА_3 наділив таким же правом і ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Копіями розписок ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджується, що ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 вищевказаний автомобіль та отримав від нього 10000 доларів США (а.с. 7, 8, 9).

Згідно копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 09.04.2010 року Калуським ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, власником транспортного засобу марки Mersedes-Benz Vito, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, являється ОСОБА_3 (а.с. 6).

Відповідно до постанови про розшук майна боржника від 12.11.2012 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції Король Н.В. вказаний автомобіль оголошено в розшук (а.с. 11).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів підстав і не надав достатніх доказів того, що за ним слід визнати право власності на транспортний засіб марки Mersedes-Benz Vito, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, і зняти з нього арешт.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, визнаючи його законним та обґрунтованим.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

За змістом ч.ч. 3, 7 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції від 02.12.2010 року) державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

За змістом п. 8 Порядку №1388, серед документів, які підтверджують правомірність придбання, є договори й угоди, укладені на товарній біржі, або інші документи, засвідчені в установленому порядку.

Таким чином, законодавець визначив спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, а тому видачу довіреності на транспортний засіб без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності.

За наведених обставин суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Ясеновенко Л.В.