Ухвала суду № 37411365, 26.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.Справа № 820/11587/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Кощій О.В.

представника відповідача Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11587/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

17 грудня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.11.2013 р. № 0000552201 та № 0000562201, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг".

У апеляційній скарзі Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заявник вважає, що судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення. На думку відповідача, судом першої інстанції проігноровано встановлений під час проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Восторг" факт порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства в частині формування податкового кредиту за наслідками договірних відносин з ТОВ "Паритет-Агро" у перевірені періоди 2013 року, про що свідчать обставини не надання перевіряючим належних первинних документів на підтвердження транспортування придбаного товару, що унеможливлює в свою чергу підтвердження правомірного характеру формування податкового кредиту позивачем за наслідками таких взаємовідносин.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Восторг" просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року по справі залишити без змін, посилається на законний та обґрунтований характер висновків суду, з огляду на повне та всебічне дослідження наданих доказів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Восторг" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Паритет-Агро" за квітень 2013 р., за результатами якої 06.11.2013 року було складено акт перевірки №1453/20-36-22-0106, де було зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що на думку податкового органу призвело до заниження товариством сплати в бюджет суми з ПДВ за квітень 2013 р., всього на суму 103314,00 грн.

Також, фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Восторг" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Паритет-Агро" за січень 2013 р., за результатами якої 11.11.2013 року було складено акт перевірки № 1526/20-36-22-0106, де було зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що на думку податкового органу призвело до заниження товариством сплати в бюджет суми з ПДВ, всього на суму 103314,00 грн. за січень 2013 р. на загальну суму 389029 грн.;

За наслідками вказаних актів перевірки відповідачем щодо позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013 р. № 0000552201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 154971,00 грн. та № 0000562201 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 583543,50 грн. - відповідно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами. Договірні відносини між позивачем та ТОВ "Паритет-Агро" мали реальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012 року між ТОВ "Паритет-Агро" (продавець) та ТОВ "Восторг" (покупець) укладено договір №1012ПМВ, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити масло соняшникове нерафіноване невиморожене 1 сорту у кількості 120 тон (+/- 5%) (т. 1 а.с. 118-119).

На виконання означеного договору позивачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними №655 від 10.12.2012 року (а.с.120 т. 1), №656 від 11.12.2012 року (т. 1 а.с.125), №657 від 13.12.2012 року (т. 1 а.с.130).

ТОВ "Паритет-Агро" виписано позивачу податкові накладні: від 10.12.2012 року №16 (т. 1 а.с.121), від 11.12.2012 року №23 (т. 1 а.с. 126), від 13.12.2012 року №32 (т. 1 а.с. 131).

Оплата олії соняшникової за договором проведена позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії платіжних доручень (т. 1 а.с.138-141).

Також, 14 грудня 2012 року між ТОВ "Паритет-Агро" (продавець) та ТОВ "Восторг" (покупець) укладено договір №1412ПМВ на поставку масла соняшникового нерафінованого невимороженого 1 сорту у кількості 160 тон (+/- 10%). Ціна за 1 тону становить 10195,00 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом на умовах СРТ (перевізка оплачена до) - м. Миколаїв, ДБМП, НП "Термінал-Укрпищесбутсировина" (т. 1 а.с. 171-172).

На виконання означеного договору позивачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними №661 від 15.12.2012 року (а.с.173 т. 1), №662 від 16.12.2012 року (т. 1 а.с.178), №663 від 17.12.2012 року (т. 1 а.с.183), №664 від 18.12.2012 року (т. 1 а.с.188), №686 від 23.12.2012 року (т. 1 а.с.193).

ТОВ "Паритет-Агро" виписано позивачу податкові накладні: від 15.12.2012 року №36 (т. 1 а.с.174), від 16.12.2012 року №37 (т. 1 а.с. 179), від 17.12.2012 року №41 (т. 1 а.с. 184), від 18.12.2012 року №43 (т. 1 а.с.189), від 23.12.2012 року №73 (т. 1 а.с.194).

Оплата олії соняшникової за договором проведена позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії платіжних доручень (т. 1 а.с.201-206).

26 лютого 2013 року між ТОВ "Паритет-Агро" (продавець) та ТОВ "Восторг" (покупець) укладено договір №2602ПМВ на поставку масла соняшникового нерафінованого невимороженого 1 сорту у кількості 300 тон (+/- 10%). Ціна за 1 тону становить 10050,00 грн. Поставка товару здійснюється автотранспортом на умовах СРТ (перевізка оплачена до) - Комплекс по переробці та перегрузці тропічних масел у м. Южний, вул. Індустріальна, 6, Одеська область" (т. 1 а.с. 235-236).

На виконання означеного договору позивачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними №131 від 28.02.2013 року (а.с.237 т. 1), №136 від 01.03.2013 року (т. 1 а.с.246), №148 від 05.03.2013 року (т. 2 а.с.5), №151 від 06.03.2013 року (т. 2 а.с.10), №169 від 13.03.2013 року (т.2 а.с.15), №178 від 14.03.2013 року (т. 2 а.с.20), №182 від 17.03.2013 року (т. 2 а.с.25).

ТОВ "Паритет-Агро" виписано позивачу податкові накладні: від 28.02.2013 року №93 (т. 1 а.с.238), від 01.03.2013 року №1 (т. 1 а.с. 247), від 05.03.2013 року №13 (т. 2 а.с. 6), від 06.03.2013 року №16 (т.2 а.с.11), від 13.03.2013 року №36 (т. 2 а.с.16), від 14.03.2013 року № 41 (т. 2 а.с. 21), від 17.03.2013 року №48 (т. 2 а.с. 26).

Оплата олії соняшникової за договором проведена позивачем у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи надані копії платіжних доручень (т. 2 а.с.30-35).

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, вважає, що усі витрати позивача з придбання товарів у ТОВ "Паритет-Агро" підтверджені належним чином, первинні документи складені у відповідності до вимог щодо їх форми та змісту, порушень приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, не виявлено. Крім того, колегія суддів зауважує, що ані у актах перевірки № 1453/20-36-22-0106 від 06.11.2013 року, №1526/20-36-22-0106 від 11.11.2013 року, ані під час судового розгляду даної справи відповідачем не наведено достатніх та обґрунтованих підстав вважати первинні документи за наслідком взаємовідносин між ТОВ "Восторг" та ТОВ "Паритет-Агро" такими, що складені з порушенням чинного законодавства, та не можуть вважатись достатньою підставою для включення позивачем сум ПДВ, сплачених контрагенту, до складу податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача у актах перевірки підприємства позивача на акт за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ "Паритет-Агро" від 29.07.2013 року №324/20-38-22-02-06/31642413, яким, на його думку, підтверджується протиправний характер дій ТОВ "Восторг" в частині формування податкового кредиту у звітних періодах 2013 року по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Фактично, дані щодо проведених щодо контрагента позивача звірок податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи підприємства позивача.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Щодо доводів відповідача у апеляційній скарзі про те, що на час проведення перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі товарів від продавця покупцеві, тобто їх транспортування, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку факт отримання позивачем від ТОВ "Паритет-Агро" товарів підтверджується первинною бухгалтерською документацією.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11587/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.